Бійниця
Бійни́ця, заст. стрільни́ця[1] — вузький отвір в бруствері або в оборонних стінках або виїмка в окопі. Служить для ведення вогню з укриття по заданому напрямку. Найчастіше зустрічаються в фортечних мурах і вежах. Розміри залежать від застосовуваної зброї.
| Бійниця | |
 | |
 Бійниця у Вікісховищі  |
Основні відомості
ред.На відміну від амбразури бійниці призначені для ведення вогню з ручної зброї (лук, рушниця, автомат, пістолет і т. д.). Зазвичай в бійницях немає ніяких додаткових захисних пристроїв, а в амбразурі є.
Бійниця — це отвір в стіні, в броні, для стрільби з ручної зброї — лука, револьвера, пістолета або рушниці, допоміжної зброї. Цим вона відрізняється від амбразури, яка призначена для основної зброї — гармат і кулеметів.
Див. також
ред.
Примітки
ред.- ↑ Стрільниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела
ред.- Бойница // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.).