Українські олімпійські чемпіони — спортсмени і спорсменки, що вигравали золоті медалі на найпрестижніших спортивних змаганнях — Олімпійських іграх сучасності та представляли Україну або мають безпосередній стосунок до України, але представляли інші країни.

Українські спортсмени на Олімпійських іграх

ред.

Понад 240 спортсменів, що мають безпосереднє відношення до України, ставали олімпійськими чемпіонами. Серед них майже 190 власне представників України (зокрема УРСР), а також низка громадян України, що здобували золото, представляючи раніше інші збірні чи спортивні клуби інших союзних республік (Олена Аміханова, Йосип Бердиєв, Станіслав Люгайло, Наталія Кучинська, Людмила Турищева, Любов Шармай, Рустем Козаков, Юрій Ковшов, Тетяна Захарова-Надирова, Ульріх Кірхофф тощо), декілька вихованців українського спорту, що народилися поза межами України та більше 40 уродженців України, що представляли інші національні команди на час перемоги на Олімпіаді (не враховані етнічні українці, що одночасно народилися поза межами України та представляли інші збірні).

Українці ставали олімпійськими чемпіонами, репрезентуючи Чехословаччину (Володимир Сироватка — перший уродженець України, що став олімпійським чемпіоном складі національної команди держави, до складу якої входила частина території України), СРСР (1952—1988), Об'єднану команду (1992) та власне незалежну Україну.

Першими олімпійськими чемпіонами, що представляли УРСР, як складову частину збірної СРСР, стали у 1952 році, на Олімпіаді в Гельсінкі, борець класичного стилю Яків Пункін (протягом 42 років був найстаршим олімпійським чемпіоном України), Ніна Бочарова, Марія Гороховська, Дмитро Леонкін та Віктор Чукарін. Окрім того, уродженці України завойовували олімпійське золото за збірні інших країн — Канаду (Фаїна Розенфельд — перша уродженка України, що стала олімпійською чемпіонкою у 1928 році), РРФСР в складі збірної СРСР (Павло Столбов, Володимир Куц, Василь Борисов, Валентин Ніколаєв, Ірина Прес та Тамара Прес, Олександр Альметов, Юрій Власов, Валентина Растворова, Олександр Іваницький, Фаїна Мельник, Олександр Тучкін, Борис Шухов, Олена Вайцехівська, Володимир Жмудський, Віктор Жлуктов, Микола Томін, Тетяна Захарова-Надирова, Людмила Рогожина, Олег Молибога, Ігор Доброво́льський, Сергій Петренко, Оксана Грищук, Євген Платов), Росію (Артур Дмитрієв[ru], Тетяна Навка, Олександр Лебзяк, Дмитро Мусерський, Тарас Хтей, Анастасія Близнюк, Кароліна Севастьянова, Тетяна Волосожар, Володимир Григорьєв, Олена Весніна, Марина Голядкіна тощо), Латвію, як Латвійську РСР (Станіслав Люгайло), БРСР в складі СРСР (Олександр Медвідь, Сергій Макаренко), Білорусь (Алла Цупер, Антон Кушнір), Ізраїль (Артем Долгопят), Німеччину (Альона Савченко), США (Леонід Крайзельбург), Болгарію (Семен Новіков) тощо. Найстаршою олімпійською чемпіонкою-українкою серед нині живих є Людмила Шевцова.

Водночас, задля справедливості, слід зазначити, що чимало медалей здобутих представниками УРСР і України було завойовано уродженцями інших країн, передусім республік колишнього СРСР (Дмитро Леонкін, Юрій Титов, Борис Шахлін, Маргарита Ніколаєва, Віра Крепкіна, Павло Ледньов, Василіус Матушевас, Іван Бяков, Ольга Бризгіна, Рустам Шаріпов за УРСР, Тимур Таймазов, Ельбрус Тедеєв, Рустам Шаріпов, Володимир Кличко, Олена Костевич, Наталія Скакун, Артур Айвазян за Україну). Окрім того, чимало українців згодом після здобуття медалі переїхали до інших держав та прийняли їхнє громадянство. Серед них — Лариса Латиніна, Тимур Таймазов, Артур Айвазян та інші (до Російської Федерації), Тетяна Лисенко, Тетяна Гуцу, Борис Гуревич, Оксана Баюл та інші (що емігрували до США), Анатолій Бондарчук (до Канади), Юрій Сєдих (до Франції), Валентин Манкін (до Італії), Марія Гороховська (до Ізраїлю), Володимир Лютий та Олег Кучеренко (до Німеччини), Інна Осипенко-Радомська (до Азербайджану) тощо.

Найтитулованіші українські олімпійці

ред.

Найтитулованішою українською олімпійською чемпіонкою є херсонська гімнастка Лариса Латиніна. Вона завойовувала звання олімпійського чемпіона 9 разів і завоювала загалом 18 олімпійських медалей. Ще два представника УРСР стали 7-разовими олімпійськими чемпіонами — гімнасти Борис Шахлін (7-4-2) та Віктор Чукарін (7-3-1).

Види спорту, в яких перемагали українські спортсмени

ред.

Представники України (в тому числі у складі УРСР та Чехословаччини) та уродженці України ставали олімпійськими чемпіонами у таких видах спорту як академічне веслування, веслування на байдарках та каное (зокрема, на таких човнах як байдарка-одиночка, байдарка-двійка, байдарка-четвірка, каное-одиночка, каное-двійка), баскетбол (серед чоловіків та серед жінок), біатлон, бобслей, бокс, важка атлетика (в тому числі, важкоатлетичне триборство, що зараз носить назву паверліфтинг, та важкоатлетичне двоборство) , вільна боротьба, жіноча боротьба та греко-римська боротьба, боротьба дзюдо, велосипедні перегони (див. велосипедний спорт) на шосе та на треку, вітрильний спорт (у класах суден Фінн, Темпест, Зоряний та 470), водне поло, волейбол (серед чоловіків та серед жінок), гандбол (серед чоловіків та серед жінок), кінний спорт (виїздка та конкур, або подолання перешкод), кульова стрільба по рухомих (з гвинтівки та пістолета) та нерухомих (олень, що біжить та кабан, що біжить) мішенях, стендова стрільба, на траншейному стенді (трап) та на круглому стенді (скіт), легка атлетика (зокрема, стрибки з жердиною, стрибки у висоту, стрибки у довжину, потрійний стрибок, штовхання ядра, метання молота, метання диска, метання списа, бар'єрний біг, спринтерський біг на 100 м, 200 м та 400 м, біг на середні дистанції — на 800 м, стаєрський біг на 3000 м, 5000 м та 10000 м та естафетний біг — 4 по 100 м та 4 по 400 м, спортивна ходьба, легкоатлетичне п'ятиборство, семиборство та десятиборство), Спортивна гімнастика (зокрема, командна першість та гімнастичне багатоборство, або абсолютна індивідуальна першість, — серед чоловіків та серед жінок, індивідуальна першість на усіх видах снарядів — бруси, вільні вправи та опорний стрибок — серед чоловіків та серед жінок, кінь, перекладина та кільця — серед чоловіків та колода серед жінок), та художня гімнастика, стрільба з лука, стрибки на батуті, стрибки у воду, плавання (зокрема, брас, батерфляй, вільний стиль, плавання на спині, комплексне плавання), а також естафетне плавання — вільний стилем та комбіноване плавання), сучасне п'ятиборство, теніс , фехтування (рапіра — серед чоловіків та серед жінок, шабля — серед чоловіків та серед жінок, шпага — серед чоловіків та серед жінок), фігурне катання (одиночне катання — серед чоловіків та серед жінок, парне спортивне катання та спортивні танці), фристайл (серед чоловіків та серед жінок), футбол, хокей на льоду та шорт-трек.

Незалежна Україна в олімпійському русі

ред.

Див. також Список олімпійських чемпіонів України

Вперше спортсмени незалежної України взяли участь в Олімпійських іграх у складі Об'єднаної команди у 1992 році під час зимових ігор в Альбервілі (де вперше оголошувалося, що спортсмен-переможець, а саме Віктор Петренко, представляє державу Україна) та літніх ігор у Барселоні (вперше лунав гімн під час нагородження борця вільного стилю Олега Кучеренка та піднімався прапор України, під час нагородження спортивної гімнастки Тетяни Гуцу), а вже на зимовій Олімпіаді 1994 року в Ліллехаммері Україна вперше виступила самостійною командою.

За часів незалежності України першим олімпійським чемпіоном став фігурист Віктор Петренко у складі об'єднаної збірної у 1992 р. в Альбервілі, та Оксана Баюл — у складі незалежної команди України, під час зимових ігор у Ліллегаммері 1994. На літніх іграх першими українськими олімпійськими чемпіонами стали борець Олег Кучеренко серед чоловіків та гімнастка Тетяна Гуцу серед жінок у складі об'єднаної команди у 1992 році, в Барселоні, перше звання олімпійського чемпіона у складі окремої збірної вибороли серед жінок у 1994 році в Ліллегаммері Оксана Баюл на Зимових іграх та у 1994 році в Ліллегаммері Лілія Подкопаєва на Літніх іграх у 1996 році в Атланті, там же став першим чемпіоном серед чоловіків борець греко-римського стилю В'ячеслав Олійник. За часів виступів самостійною командою українська збірна здобула 41 золоту олімпійську медаль.

Найбільше разів золоті медалі олімпіад в складі збірної України здобула плавчиня Яна Клочкова. Вона ставала олімпійською чемпіонкою 4 рази, за що її прозвали «золотою рибкою».

Хронологія

ред.

Чехословаччина

ред.

На Олімпіаді в Берліні чемпіоном став уродженець Здолбунова Володимир Сироватка:

СРСР

ред.

У списку подані спортсмени, що представляли Українську СРСР в складі СРСР (відповідно до списку на сайті НОК[1]), а також спортсмени, які народились або померли на території сучасної України.

Представники УРСР у складі СРСР

ред.
Пункін Яків греко-римська боротьба   напівлегка вага
Бочарова Ніна спортивна гімнастика
(жінки)
  командний залік
  вправи на колоді
Гороховська Марія   командний залік
  абсолютна першість
Леонкін Дмитро спортивна гімнастика
(чоловіки)
  командний залік
Чукарін Віктор   командний залік
  абсолютна першість
  вправи на коні
  опорний стрибок
Рибак Ігор важка атлетика   легка вага
Романенко Віталій кульова стрільба   рухома мішень («олень, що біжить»)
Астахова Поліна спортивна гімнастика
(жінки)
  командний залік
Латиніна Лариса   командний залік
  абсолютна першість
  вільні вправи
  опорний стрибок
Титов Юрій спортивна гімнастика
(чоловіки)
  командний залік
Чукарін Віктор   командний залік
  абсолютна першість
  вправи на брусах
Шахлін Борис   командний залік
  вправи на коні
Дерюгін Іван сучасне п'ятиборство   командні змагання
 
Лариса Латиніна
Богдан Іван греко-римська боротьба   важка вага
Крепкіна Віра легка атлетика
(жінки)
  стрибки у довжину
Лисенко Людмила   біг 800м
Голубничий Володимир легка атлетика
(чоловіки)
  ходьба 20км
Астахова Поліна спортивна гімнастика
(жінки)
  командний залік
  вправи на колоді
Латиніна Лариса   командний залік
  абсолютна першість
  вільні вправи
Ніколаєва Маргарита   командний залік
  опорний стрибок
Шахлін Борис спортивна гімнастика
(чоловіки)
  абсолютна першість
  опорний стрибок
  вправи на коні
  вправи на брусах
Жаботинський Леонід важка атлетика   2-га важка вага
Венгеровський Юрій волейбол   команда
Поярков Юрій
Сибіряков Едуард
Хіміч Андрій веслування на байдарках і каное   каное-двійка 1000м
Чужиков Микола   байдарка-четвірка 1000м
Прозуменщикова Галина плавання   брас 200м
Астахова Поліна спортивна гімнастика
(жінки)
  командний залік
  вправи на колоді
Латиніна Лариса   командний залік
  абсолютна першість
  вільні вправи
Шахлін Борис спортивна гімнастика
(чоловіки)
  перекладина
Крісс Григорій фехтування   шпага
Морозов Володимир[2] веслування на байдарках і каное   байдарка-четвірка 1000 м
Жаботинський Леонід важка атлетика   2-га важка вага
Гуревич Борис вільна боротьба   середня вага
Манкін Валентин вітрильний спорт   клас «фінн»
Бєляєв Володимир волейбол   команда
Іванов Володимир
Лапинський Євген
Матушевас Василіус
Михальчук Віктор
Поярков Юрій
Терещук Борис
Морозов Володимир веслування на байдарках і каное   каное-двійка 1000 м
Шапаренко Олександр
Голубничий Володимир легка атлетика   ходьба 20 км
Сидяк Віктор фехтування   шабля
XII Зимові олімпійські ігри 1976 Інсбрук
ред.
XXI Олімпійські ігри 1976 Монреаль
ред.
XXII Олімпійські ігри 1980 Москва
ред.
 
Султанбай Рахманов
 
Олександр Сидоренко
 
Надія Ткаченко
XXIII Олімпійські ігри 1984 Лос-Анжелес
ред.

Збірна СРСР через політичні мотиви не брала участь у цій олімпіаді

XXIV Олімпійські Ігри 1988 Сеул
ред.
 
Сергій Бубка
 
Олексій Михайличенко

Представники інших республік, які народилися на території сучасної України

ред.

Народилися або померли на території сучасної України:

У складі об'єднаної команди незалежних держав

ред.

XVI Зимові олімпійські ігри 1992 Альбервіль

ред.

XXV Олімпійські ігри 1992 Барселона

ред.

У складі самостійної команди України

ред.

XVII Зимові олімпійські ігри 1994 Ліллехамер

ред.
  • Баюл Оксана — фігурне катання (одиночні змагання у жінок)

XXVI Олімпійські ігри 1996 Атланта

ред.
 
Володимир Кличко

XXVII Олімпійські ігри 2000 Сідней

ред.
 
Яна Клочкова

XXVIII Олімпійські ігри 2004 Афіни

ред.
 
Олена Костевич

XXIX Олімпійські ігри 2008 Пекін

ред.
 
Олег Верняєв

XXX Олімпійські ігри 2012 Лондон

ред.

XXII Зимові олімпійські ігри 2014 Сочі

ред.

XXXI Олімпійські ігри 2016 Ріо-де-Жанейро

ред.
  • Верняєв Олег — спортивна гімнастика (вправи на брусах)
  • Чебан Юрій — веслування на байдарках і каное, каное-одиночка, 200 м

XXIII Зимові олімпійські ігри 2018 Пхьончхан

ред.

XXXII Олімпійські ігри 2020 Токіо

ред.

XXXIII Олімпійські ігри 2024 Париж

ред.

Олімпійські чемпіони-українці у складі інших країн

ред.

Зимові Олімпійські ігри

ред.
Спортсмен Вид спорту Кількість
золотих медалей
Дисципліна Рік Країна Примітки
Тетяна Волосожар Фігурне катання 2 Пари,
командні змагання
2014   Росія Прийняла російське громадянство у 2010 році
Володимир Григор'єв Шорт-трек 1 Естафета 5000 м, чоловіки 2014   Росія Прийняв російське громадянство у 2007 році
Альона Савченко Фігурне катання 1 Пари 2018   Німеччина Прийняла німецьке громадянство у 2004 році
Алла Цупер Фристайл 1 Акробатика 2014   Білорусь Прийняла білоруське громадянство у 2000 році
Антон Кушнір Фристайл 1 Акробатика 2014   Білорусь Прийняв білоруське громадянство у 2000-х

Літні Олімпійські ігри

ред.
 
Дворазовий олімпійський чемпіон Ульріх Кірхофф виступає за Україну на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро
Спортсмен Вид спорту Кількість
золотих медалей
Дисципліна Роки Країна Примітки
Ульріх Кірхофф Кінний спорт 2 Індивідуальний конкур
Командний конкур
1996   Німеччина Прийняв українське громадянство у 2013 році
Сагід Муртазалієв Боротьба 1 Вільна боротьба, важка вага,
< 97 кг, чоловіки
2000   Росія Прийняв російське громадянство у 1996 році
Семен Новіков Боротьба 1 Греко-римська боротьба,
напівважка вага, ≥87 кг, чоловіки
2024   Болгарія Прийняв болгарське громадянство у 2022 році
Артем Долгопят Спортивна гімнастика 1 вільні вправи (чоловіки) 2020   Ізраїль Прийняв ізраїльське громадянство

Джерела

ред.
  1. Олімпійські чемпіони
  2. У переліку чемпіонів за 1964 рік на сайті НОК відсутній, проте присутній у переліку чемпіонів за 1968 і 1972 роки
  3. Фрістайліст Абраменко приніс Україні золото на Олімпіаді в Пхьончхані. УНІАН. 18 лютого 2018. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018.