Добровольський Ігор Іванович

	Ігор Добровольський
Особисті дані
Повне ім'я	Ігор Іванович Добровольський
Народження	27 серпня 1967 (56 років)
	Марківка, УРСР
Зріст	178 см
Вага	68 кг
Громадянство	СРСР; Росія; СНД
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
Звання, нагороди
Нагороди	;
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Добровольський.

І́гор Іва́нович Доброво́льський (27 серпня 1967, село Марківка, Роздільнянський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР) — радянський, український, російський футболіст українського походження, півзахисник. Чемпіон Літніх Олімпійських ігор 1988 року. Переможець Ліги Чемпіонів 1993 року. Заслужений майстер спорту СРСР (1989). За збірні команди СРСР, СНД і Росії провів у сумі 47 матчів, забив 10 голів.

Після закінчення кар'єри гравця — футбольний тренер. З 22 грудня 2006 року по 15 жовтня 2009 року, а також протягом 2016—2017 років — головний тренер збірної Молдови.

Біографія ред.

Народився в Україні (село Марківка, Роздільнянський район, Одеська область) 27 серпня 1967, року. Сам Ігор називає себе українцем. Вихованець тираспольської ДЮСШ № 4. Перший тренер — Йосип Францович Кайзер. З тираспольського спортінтернату потрапив у Кишинівський. Через деякий час почав грати в провідній команді Молдавської РСР — «Ністру» (Кишинів). У 1983 грав за дубль «Ністру» (1-й матч — проти дубля «Дніпра»).

У 1985 дебютував за основний склад команди, причому настільки яскраво, що за 17-річним Ігорем почали «полювання» провідні клуби. Тренер «Ністру» Анатолій Полосін навіть відвозив Ігоря на базу «Динамо» (Київ) у Конча-Заспу, де Добровольський деякий час тренувався. Пізніше він зізнався: утік із бази не через те, що висока конкуренція в команді, а від того, що його навряд чи відразу поставили б в основу.

У квітні 1985 року у складі юнацької збірної брав участь у міжнародному турнірі збірних у французькому місті Канни. У складі радянської команди тоді виступали такі гравці, як Олег Волотек, Андрій П'ятницький, Андрій Сидельников, Ігор Леонов, Антон Броварник.^[1]

З 1986 року почав виступати за московське «Динамо, яке тренував Едуард Малофєєв. У грудні 1990 року уклав 4-річний контракт із «Дженоа» (Генуя, Італія). Пізніше, на умовах оренди, перейшов до швейцарського «Серветту», де став провідним гравцем команди.

Перед сезоном 1992/93 Ігор повернувся до Італії, де брав участь у декількох перших іграх чемпіонату. Пізніше був запрошений до «Олімпіка» (Марсель). У складі «Олімпіка» Добровольський виграв Лігу чемпіонів і першість Франції.

Після закінчення футбольної кар'єри працював головним тренером клубу «Тилігул-Тирас» Тирасполь, Молдова (2005—2006). Помічник головного тренера у збірній Молдови з футболу (з 2006 року). З 22 грудня 2006 року по 15 жовтня 2009 року — головний тренер збірної Молдови з футболу. Пішов у відставку після завершення відбіркового турніру Чемпіонату світу 2010 року, де збірна Молдови набрала в 10 іграх тільки 3 очка і зайняла останнє місце в групі.

У сезоні 2010/11 під його керівництвом кишинівський клуб «Дачія» переміг у чемпіонаті Молдови.

П'ять разів входив у список 33 найкращих футболістів сезону в СРСР (1986 — 1990 рр.). Включений у список 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії за 1994 р.