Серветт

«Серветт» (фр. Servette FC) — швейцарський футбольний клуб з Женеви. Заснований 20 березня 1890 року.

Серветт

Повна назва	фр. Association du Servette Football Club
Прізвисько	Гранатові (фр. Les Grenats)
Засновано	20 березня 1890
Населений пункт	Женева, Швейцарія
Стадіон	Стад де Женев
Вміщує	30 084
Головний тренер	Ален Гайгер
Ліга	Суперліга
2023/24	3 місце
Домашня Виїзна Запасна

Історія

Зародження клубу

Регбійний клуб «Серветт» був заснований 20 березня 1890 року. Кольорами клубу було обрано червоний та зелений, а тренування проходили щочетверга вранці. Ігри та тренування члени клубу у кількості дванадцяти осіб змушені були проводити де доведеться, у різних садах та парках біля Женеви, за що їх постійно штрафувала місцева адміністрація. Нарешті 22 травня 1890 року бургомістр дозволив «Серветту» використовувати стадіон у Пленпалі. У липні були готові правила клубу, який налічував 17 членів. Щорічний внесок становив 10 раппенів.

Регбійному клубу «Серветта» все важче і важче було знаходити гідних суперників у Швейцарії, бо більшість місцевих клубів перейшли під егіду і правила заснованої в 1895 Швейцарської футбольної асоціації (SFV). В 1899 Франсуа Дежерін створює футбольну секцію «Серветта», так звану «Команду Неділі», а клуб стає першим мультиспортивним об'єднанням Женеви. У тому ж році «Серветт» вступає до SFV, а в 1902 переїжджає на стадіон «Парк-де-Спорт». Будівництво арени коштувало клубу близько двох тисяч франків. У тому ж році клуб проводить серію ігор в межах міста. Тоді ж клуб уперше їде за кордон, щоб зіграти у Парижі з місцевим «Расінгом». Зустріч завершилась нічиєю 2:2.

Перший титул чемпіона Швейцарії «Серветт» здобув у 1907 році, обігравши у фінальному турнірі «Базель» (5:1) і «Янг Фелловз» (1:0).

Перший чемпіонський склад «Серветта» 1906-1907

Золота ера

Дуже успішним для команди був період кінця 10-х — 20-х років. В той час чемпіонат Швейцарії проводився за таким регламентом: команди були поділені на три групи за географічним принципом — Захід, Центр і Схід, а у фінальному турнірі грали лише переможці цих груп. «Серветт» був лідером Західного дивізіону (також його називали франкомовним) і дев'ять розіграшів поспіль в 1918—1926 роках вигравав його.

Чемпіонська команда «Серветта» 1922 року. Зліва направо. Верхній ряд: тренер Дакворт, Був'є, Деззібур, Фельман; середній ряд: Ріхард, Піхлер, Пер'є; нижній ряд: Жаннен, Паш, Менготті, Берр'єре, Бедуре.

У фінальному турнірі чемпіонату Швейцарії команда виступала з перемінним успіхом. В 1918 році «Серветт» виграв свій другій у історії титул чемпіона Швейцарії, впевнено обігравши «Янг Бойз» (4:2) і «Санкт-Галлен» (4:0). В 1919 році команда з Женеви посіла друге місце, зігравши 0:0 з «Вінтертуром» і програвши «Ла Шо-де-Фон» з рахунком 2:3. В 1920 році «Серветт» переміг «Грассгоппер» (2:1), програв «Янг Бойзу» (0:4) і знову став срібним призером. В 1921 році у фінальному турніри грали ті самі три команди, що й роком раніше. «Серветт» поступився обом: 0:5 «Грассгопперу» і 1:3 «Янг Бойзу». В тому ж 1921 році «гранатові» отримали першого тренера, котрим став англієць Тедді Дакворт, що незмінно працюватиме з командою до 1929 року. В 1922 році клуб нарешті зумів виграти чемпіонський титул, обігравши у фінальному турнірі «Блю Старз» (1:0) і «Люцерн» (2:0). В 1923 році «Серветт» посів третє місце у фінальному турнірі, але той розіграш пізніше був оголошений нерозіграним, бо його переможець «Берн» використовував незаявленого гравця ще на груповому турнірі. В 1924 році клуб з Женеви з однаковим рахунком 0:1 поступився «Нордштерну» і «Цюриху».

Влітку 1924 року збірна Швейцарії з футболу сенсаційно для багатьох здобула срібні медалі на Олімпійських іграх в Парижі. Тренером збірної був наставник «Серветта» Дакворт, який робив ставку на гравців свого клубу. В заявці команди на Олімпіаді були: Шарль Був'є, Адольф Реймонд, Луї Ріхард, Адольфо Менготті, Вальтер Дітріх, Робер Паш і Фелікс Бедуре.

Два наступні фінальні турніри чемпіонату Швейцарії «Серветт» виграв. В 1925 році команда зіграла в першому матчі 0:0 з «Янг Фелловз», а у вирішальній грі перемогла з рахунком 1:0 «Берн» завдяки голу Раймона Пасселло. В 1926 році «Серветт» переміг з рахунком 5:2 «Янг Бойз», а в другому матчі зіграв унічию 2:2 з «Грассгоппером». Обидві команди набрали однакову кількість очок, тому був призначений додатковий матч, попри перевагу команди з Женеви за різницею м'ячів. В переграванні «Грассгоппер» мав перевагу в два голи після першого тайму, але в кінці поєдинку «Серветт» зумів здобути вольову перемогу з рахунком 3:2 завдяки голу Пасселло (75 хв.) і двом голам Баї (80 і 84 хв.).

В 1927 році «Серветт» вперше з 1918 року не зумів виграти Західну лігу, поступившись одним очком «Білю». В наступному році клуб знову був другим у своїй лізі, суттєво поступившись «Етуалю». Але в тому ж 1928 році «Серветту» вдалось вперше виграти Кубок Швейцарії. У фіналі команда перемогла «Грассгоппер» з рахунком 5:1.

«Серветт» в 1930 році.

В 1929 році «Серветт» став лише четвертим у Західній лізі, а в 1930 році — другим. Але на той момент фінальний турнір чемпіонату Швейцарії було розширено до шести учасників, по двоє найкращих з кожної групи. Клуб з Женеви виграв усі свої матчі фінального турніру і став чемпіоном Швейцарії після трирічної перерви.

Влітку 1930 року на честь відкриття стадіону «Стад-де-Шарміль» «Серветт» став організатором Кубка Націй, престижного футбольного міжнародного змагання. Запрошення отримали 12 провідних футбольних федерацій Європи того часу. Відмовились Англія і Португалія, а інші десять країн делегували своїх представників, причому, діючих чемпіонів або володарів національних кубків. Винятком стала лише Іспанія, яку представляв «Реал Уніон», що став шостим у чемпіонаті, але цей клуб був підсилений кількома гравцями з інших іспанських команд. Перед турніром в «Серветт» повернувся тренер Тедді Дакворт. В першому раунді клуб розгромно програв австрійській «Вієнні» з рахунком 0:7. Але формат змагань був таким, що команди, які поступились у першій грі, потрапляли в додатковий раунд. Господарі обіграли бельгійський «Серкль» (Брюгге) з рахунком 2:1 і вийшли в чвертьфінал, де переграли сильну італійську «Болонью» — 4:1. В півфіналі «Серветт» поступився з рахунком 0:3 угорському «Уйпешту», майбутньому чемпіону. В матчі за 3 місце швейцарці вдруге програли з великим рахунком «Вієнні» — 1:5.

Прихід Раппана. Фінансові проблеми

У 1931 році швейцарська Серія А перетворюється на Національну лігу А, футбол стає професійним і з'являється можливість підписувати контракти із закордонними та місцевими гравцями. В першій половині 30-х формат чемпіонату постійно змінюється і стабілізується починаючи з сезону 1933/34, коли була утворена єдина ліга без поділу на групи.

Чемпіонська команда «Серветта» 1933 року. Зліва направо. Верхній ряд: Кезер, Луашо, Пасселло, Л'От, Кільгольц, Рюгг, Лерчер; середній ряд: Гіншар, Освальд, Геррен (президент), Келлермюллер (менеджер), Амадо, Такс; нижній ряд: Марат, Сешеай, Раппан (граючий тренер).

В «Серветті» відбувається зміна поколінь, бо більшість героїв 20-х років залишили команду. Лише на два роки затримався в клубі знаменитий захисник Северіно Мінеллі, один з лідерів чемпіонського складу 1930 року. В 1931 році в команду прийшов 26-річний австрійський нападник Карл Раппан, якому незабаром президент клубу Едуард Фуллік запропонував стати граючим тренером команди. Сам Раппан перемістився в центр захисту, звідки координував дії колективу, ставши одним з прообразів ліберо. Революційні ідеї австрійського тренера дали результат, і «Серветт» зумів виграти два чемпіонські титули поспіль в 1933 і 1934 роках. В обох чемпіонатах клуб із Женеви пропускав найменше, а забивав найбільше. Успіхом можна вважати також вихід у фінал Кубка 1934 року і друге місце в чемпіонаті 1935 року. Але в тому ж 1935 році Раппан пішов працювати тренером у цюрихський «Грассгоппер», де став винахідником схеми «Riegel» (нім. «засув») або «verrou» (фр. «ланцюг»), яка була однією з перших революційних захисних тактик у футболі. Завдяки успішній роботі в «Серветті», «Грассгоппері» і збірній Швейцарії, Раппан вважається одним з найбільш значимих футбольних тренерів свого часу.

Але поруч з успіхами на футбольному полі в клубі виникали й проблеми. У 1934 році сталася перша з багатьох фінансових криз у «Серветті». Із запровадженням професійного футболу у Швейцарії було скасовано членські збори, у клубу виникли серйозні труднощі із виплатою зарплат співробітникам, з утриманням стадіону та тренувальної бази. І лише дії Густава Бетампа (президента в 1935—1936 роках) та Фреда Грайнера (1936—1946) дозволили врятувати клуб від розорення. Водночас команді довелося попрощатися з кількома важливими гравцями. Найвідоміший з них — бомбардир Леопольд Кільгольц, який в 1934 році забив 40 голів за сезон в чемпіонаті, що досі залишається рекордом швейцарської Суперліги.

Досягнення

• Чемпіон Швейцарії (17): 1907, 1918, 1922, 1925, 1926, 1930, 1933, 1934, 1940, 1946, 1950, 1961, 1962, 1979, 1985, 1994, 1999.
• Володар кубка Швейцарії (8): 1928, 1949, 1971, 1978, 1979, 1984, 2001, 2024.
• Володар кубка Швейцарської ліги (3): 1977, 1979, 1980.

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 26 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• Сайт історії клубу [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]