«Ферст Віє́нна» (англ. First Vienna FC, нім. Erste Viennere Fussball Klub) — австрійський футбольний клуб, розташований в районі Деблінг міста Відень. Заснований 22 серпня 1894. Є найстарішим клубом Австрії.

«Ферст Вієнна»
First Vienna.png
Повна назва «Ферст Вієнна
Футбол-Клуб 1894» (нім. First Vienna
Football Club 1894
)
Засновано 1894
Населений пункт Відень, Австрія Австрія
Стадіон «Хохе Варте»
Вміщує 5 000
Головний тренер Австрія Александер Цельгофер
Ліга Віденська Штадліга
2018/19 1-ше
Домашня
Виїзна

ІсторіяРедагувати

 
Графік виступів «Ферст Вієнна» у чемпіонатах Австрії

На початку 1890-их років англійські та австрійські садівники, які працювали на Натаніеля Ансельма фон Ротшильда, почали грати у футбол у його маєтках. Щоб уникнути подальшого пошкодження своїх квітів, Натаніель передав їм пасовище поблизу, а також надав синьо-жовті комплекти форми, колишні жокейські костюми своєї стайні. Гравець-менсець Вільям Біл розробив логотип трискеліон, також у синьому та жовтому кольорах Ротшильда, який «Вієнна» досі використовує. Команда зіграла свій перший матч 15 листопада 1894 року проти «Вієнна клаб крикету енд футбол», програвши з рахунком 0:4, після чого столичні «крикетисти» стали давніми запеклим суперниками, допоки її футбольну остаточно не розформували 1936 року. Місто Відень швидко стало центром австрійського футболу, і до кінця 1896 року в ньому грали сім клубів, деякі з яких також виступали з резервними командами.

 
«Ферст Вієнна» — переможці Кубку виклику 1899 року.

У 1897 році президент «Кркитс» пожертвував кошти на проведення Кубок виклику, змагання, відкриті для всіх футбольних клубів тодішньої Австро-Угорщини, зібравши команди з Відня, Будапешта та Праги. «Крикет» виграв перші кубкові змагання в 1897 році, але «Ферст Вієнна» двічі поспіль тріумфував у кубку, в 1899 і 1900 роках. Клуб також програв у фіналі Кубка Вінера 1907 року, який виник, коли Кубок виклику на проводили 1903 та 1905 року. У роки до початку Першої світової війни в 1914 році «Вієнна» виступав невдало, а до 1915 року вибув з першого дивізіоні і не повертався до вищої ліги до 1919 року.

Золоті рокиРедагувати

У 1920-ті роки клуб поступово набирав хід, завершував національний чемпіонат у верхній половині національного чемпіонату і 1931 року виграв чемпіонат Австрії. Того ж року клуб виграв Кубок Мітропи, один з перших європейських футбольних турнірів. По ходу турніру «Вієнна» встановила рекорд: виграла 6 з 6 матчів на шляху до фіналу. Через 2 роки клуб знову став чемпіоном країни. Крім цього, в 1929, 1930, 1933 і 1937 роках був виграний кубок Австрії.

У сезоні 1924/25 років команда була залучена до невдалої спроби зіграти першу нічну гру Австрії на полі, освітленому факелами та ліхтарями, та з м’ячем, покритим вапном, щоб зробити його помітнішим. 3 листопада 1956 року вони успішно зіграли перший матч у країні під світлом прожекторів.

Друга світова війна та виступи у ГаулізіРедагувати

Після об'єднання Австрії з Німеччиною в рамках аншлюсу 1938 року футбольні змагання двох країн також об'єднали. Австрійські команди вищого дивізіону грали в новоствореній Гаулізі Остмарк в рамках структури ліги, створеної за часів Третього рейху в результаті реорганізації німецького футболу в 1933 році. Це призвело до появи австрійських команд у фінальних турнірах чемпіонату Німеччини та національному кубку (нім. Tschammerpokal), попередник сьогоднішнього Кубку Німеччини. У 1942 році «Вієнна» здобув титул чемпіона Гауліги Донау-Альпенланд (Остмарк) і пройшов весь шлях до фіналу, зіграного 4 липня 1942 року в Берліні, де з рахунком 0:2 поступився на той час провідному клубу Німеччини, «Шальке 04». Наступного сезону віденський клуб знову став переможцем Гауліги, але цього разу дійшов лише до півфіналу, де з рахунком 1:2 поступився «Саарбрюкену». Тим не менш, клуб успішно провів Tschammerpokal, виграв змагання 1943 року. У додатковий час фінального поєдинку «Ферст» переміг «Люфтваффен-СВ Гамбург» з рахунком 3:2 та став другою австрійською командою, яка виграла кубок (у 1938 році трофей здобув «Рапід»). Третій титул переможця Гауліги клуб здобув у 1944 році, знову потрапив до плей-оф чемпіонату Німеччини, де цього разу з рахунком 2:3 у чвертьфіналі поступився майбутньому переможцю турніру «Дрезднеру». Коли Друга світова війна наближалася до кінця, а союзні армії просунулися в Німеччину, сезон у лізі перервали, на той час «Вієнна» все ще перебував у напруженій боротьбі за звання переможця Гауліги.

Післявоєнний періодРедагувати

Окупована союзними військами після закінчення війни Австрія знову стала незалежною від Німеччини, відновили й окрему структуру футбольних ліг Австрії. У сезоні 1946 року «Вієнна» посіла п’яте місце, але здобув Кубок свободи, оплачений СРСР.

Наприкінці 40-их і на початку 50-их результати клубу були нестабільними, зазвичай фінішували в чемпіонаті в середині таблиці. Однак, очолювані легендою клубу Карлом Коллером, у 1955 році «Вієнна» провів чудовий сезон, який завершився шостим титулом переможного національного чемпіона, випередили «Вінер Шпорт-Клуб», оскільки мали кращий коефіцієнт. Різниця м'ячів ще не ввели до регламенту. 1:0 став кращим за перемогу з рахунком 10:1, чим вище коефіцієнт, тим краще, хоча ідеальний показник дорівнює нулю (забиті м'ячі, поділені на пропущені м'ячі). 20:1= 20, 20:2=10, тож чим вище частка, тим краще, за винятком нуля. Приклад: коли Відень виграв чемпіонат у сезоні 1954/55 років, у підсумку вони продемонстрували 64:26 = коефіцієнт 2,461. «Вінер Шпорт-Клуб» фінішував із рахунком 75:40, отримав коефіцієнт лише 1,875, але з рівними кількостями набраних очок (39).

Виліт з елітиРедагувати

Відень залишався конкурентоспроможним протягом десятиліття, стабільно фінішував у трійці лідерів, але у 60-их роках клуб почав занепадати, допоки е вилетів у 1968 році, вперше після повернення до вищого дивізіону після завершення Першої світової війни. Столичний клуб знову з'явилися в першому дивізіоні після паузи в один сезон, але більше не боровся за чемпіонський титул. Зі створенням десятикомандної Ценерліги, нового вищого дивізіону Австрії, у сезоні 1974/75 років, Відень знову опинився у другому дивізіоні, допоки не підвищився в класі у 1976 році. Тим не менш, вони продовжували боротися за те, щоб не потрапити до нижчого дивізіону, але в 1980 році уникнути вильоту команді не вдалося.

Розширення першого дивізіону з десяти до шістнадцяти команд у 1982 році дозволило столичному клубу повернутися до вищого дивізіону, але нестабільна гра продовжувалася. У 1985 році відбулася чергова реорганізація футбольних змагань в Австії, за якою створено Бундеслігу з 12-ти команд, а вже наступного сезону столичний колектив дебютував у вище вказаному турнірі. Найважливішою подією цього часу стала вдала гра в першому колі національного чемпіонату сезону 1988 року, яка принесла підсумкове четверте місце, завдяки чому клуб отримав путівку до Кубку УЄФА. Клуб стабільно фінішував у нижчій частині турнірної таблиці і на початку 90-х зіткнувся з загрозою вильоту, а в 1992 році опинився в нижчому дивізіоні. Наступним великим успіхом «Вієнна» продемонстрував вдалу гру в Кубку Австрії 1997 року, в якому дійшов до фіналу, де вони столичний клуб з рахунком 1:2 представнику вищого дивізіону «Штурм» (Грац).

Однак команда не змогла повкрнутися до вищого дивізіону, і хоча вони декілька разів були близькі до повернення в Бундеслігу, продовжували виступати в Першій лізі, а в 2000 році виступав у третьому дивізіоні, Регіоналлізі Ост, де грав у 2009 році допоки не виграв чемпіонату та повернувся до Першої ліги.

У сезоні 2009/10 років «Вієнна» посів одинадцяте місце у другому дивізіоні австрійського футболу. «Гредіг», який програв плей-оф, але не попустився в Регіоналлігу Захід, але, оскільки у «Кернтені» була відкликана ліцензія, «Гредіг» зберіг своє місце. Наступного сезону 2010/11 років Відень знову зайняв друге місце в турнірній таблиці, випередивши «СВ Грацкорн». Однак під керівництвом нового тренера Альфреда Татара зумів виграти свої матчі плей-оф у чемпіона Регіоналліги Ост, «Парндорфа 1919», 3:0 і 2:1 відповідно, і зберіг своє місце у другому дивізіоні. Наступного року «Вієнна» забезпечив собі місце в чемпіонаті на наступний сезон у 36-му турі, а в сезоні 2012/13 року «Вієнна» виступив краще, зумівши утриматися плей-оф на виліт завдяки хорошим результатам і фінішував на 7-му місці.

Сезон 2013/14 років став катастрофою для клубу Відня, зайнявши останнє місце з 13-ма набраними очками через різні порушення умов ліцензії. Наприкінці сезону віденський клуб і Татар оголосили про дружнє розставання. Також було відмовлено у видачі професіональної ліцензії клубу на сезон 2014/15 років. Починаючи з сезону 2014/15 років «Вієнна» знову змушена була грати в третьому дивізіоні, в Регіоналлізі «Схід».

Через неплатоспроможність головного спонсора Care-Energy у 2017 році столичний клуб визнали банкрутом. У той час як банкрутство вдалося уникнути, чемпіонський титул в Регіоналлізі Схід того ж року було скасовано. У підвищенні було відмовлено, а ситуація погіршилася після того, як за рішенням суду «Ферст» перевели до п’ятого дивізіону.

Нижчі лігиРедагувати

У сезоні 2018/19 років «Вієнна» виступав у Другій Ландеслізі «Відень», п’ятому дивізіоні чемпіонату Австрії з футболу. У своєму першому сезоні «Вієнна» зайняв перше місце з 78-ми набраними очками в 30-ти матчах і перейшов до четвертого дивізіону, Штадліги «Відень». Після 17 матчів не зазнали жодної поразки у чемпіонаті сезону 2019/20. Чемпіонат призупинили через спалах Covid-19, а це означало, що клуб залишився у Штадлізі «Відень» на сезон 2020/21. Однак за підсумками сезону 2020/21 років столичний клуб знову підвищився в класі, цього разу до третього дивізіону, Регіоналліги «Схід».

Клуб піонерівРедагувати

У 2018 році «Ферст Вієнна» став членом ексклюзивного Клубу піонерів, як найстаріший футбольний клуб Австрії.

ДосягненняРедагувати

СтатистикаРедагувати

Статистика у чемпіонатіРедагувати

«Ферст Вієнна» у чемпіонатах 1912–1914, 1920–1944,
1946-1968, 1970–1974, 1977–1980, 1983, 1985, 1987–1992
Сезони Матчі Перемоги Нічиї Поразки Різниця м'ячів Очки
68 1672 729 354 589 3402 — 2849 1812

Статистика в Кубку МітропиРедагувати

«Ферст Вієнна» в кубку Мітропи 1929–1933, 1935-1937
Сезони Матчі Перемоги Нічиї Поразки Різниця м'ячів
8 30 18 2 10 60 — 45
«Ферст Вієнна» в кубку Мітропи 1957, 1959–1960, 1966/67, 1969/70, 1971/72
Сезони Матчі Перемоги Нічиї Поразки Різниця м'ячів
6 13 3 1 9 17 — 37

Футболісти, що зіграли в складі «Вієнни» найбільше матчів у Кубку Мітропи в 1927—1940 роках.

Ім'я Позиція Роки
виступів
Статистика
Матчі Голи
1 Леопольд Гофманн Півзахисник 1929—1937 30 1
2 Карл Райнер Захисник 1929—1937 29 0
3 Фрідріх Гшвайдль Нападник 1929—1937 28 10
4 Отто Каллер Півзахисник 1929—1937 27 1
5 Леонард Маху Півзахисник 1929—1937 25 1
6 Франц Ердль Нападник 1931—1937 18 6
7 Віллібальд Шмаус Захисник 1931—1937 17 0
8 Йозеф Блум Захисник 1929—1932 16 2
9 Карл Горешовський Воротар 1929—1933 16 0
10 Антон Брозенбауер Нападник 1929—1933 14 1

Футболісти, що найбільше забивали голів в складі «Вієнни» в Кубку Мітропи в 1927—1940 роках.

Ім'я Позиція Роки
виступів
В складі «Вієнни»
Голи Матчі
1 Фрідріх Гшвайдль Нападник 1929—1937 10 28
2 Густав Поллак Нападник 1935—1937 9 9
3 Франц Ердль Нападник 1931—1937 6 18
4 Леопольд Гібіш Нападник 1929—1930 4 6
5 Карл Герольд Нападник 1929 4 4
6 Густав Тегель Нападник 1930—1933 4 13
7 Франц Шенветтер Нападник 1932 4 4
8 Йозеф Адельбрехт Нападник 1930—1933 3 13
9 Леопольд Марат Нападник 1929—1931 3 6

Склад команди у чемпіонському розіграші 1931 року

Воротар: Карл Горешовський (6).

Захисники: Карл Райнер (6), Йозеф Блум (6.2).

Півзахисники: Леопольд Гофманн (6.1), Віллібальд Шмаус (4), Леонард Маху (4), Отто Каллер (4).

Нападники: Йозеф Адельбрехт (6.2), Фрідріх Гшвайдль (6.3), Густав Тегель (6.2), Антон Брозенбауер (4), Франц Ердль (4.4), Леопольд Марат (4.3).

Тренер: Фердинанд Фрітум.

СтадіонРедагувати

Домашньою ареною клубу є стадіон «Хоне-Варте», побудований в 1921 році, на даний час вміщує 5500 глядачів.

Статистика виступів у Кубку УЄФАРедагувати

Сезон Змагання Раунд Країна Клуб Вдома На виїзді Загалом
1988–89 Кубок УЄФА 1   «Ікаст» 1–0 2–1 2–2
2   ТПС (Турку) 2–1 1–0 2–2
1989–90 Кубок УЄФА 1   «Валетта» 3–0 1–4 7–1
2   «Олімпіакос» (Пірей) 2–2 1–1 3–3

Склад командиРедагувати

Станом на 15 жовтня 2021
Поз. Нац. Гравець
1 ВР   Андреас Луксе
4 ЗХ   Маркус Востри
5 ЗХ   Ноа Штайнер
7 ПЗ   Стефан Шимандль
8 ПЗ   Бернард Люксбахер
9 НП   Маріо Конрад
10 ПЗ   Даніель Люксбахер
11 НП   Чедомир Бамбич
12 НП   Марек Шотковський
13 ЗХ   Стефан Балдія
14 ПЗ   Олівер Бахер
15 ПЗ   Томас Кройцхабер
Поз. Нац. Гравець
17 ЗХ   Джоель Кітендже
18 ЗХ   Лука Едельгофер
19 ЗХ   Іржи Ленко
20 НП   Едді Юсич
22 ПЗ   волкан Дюзгюн
24 ЗХ   Керим Абазович
25 ПЗ   Марсель Тот
27 НП   Анель Хайрич
29 НП   Рафаель Штрассер
33 ВР   Фабіо Ягер
55 ВР   Октай Казан

Тренерський штабРедагувати

  • Головний тренер: Александер Целльгофер
  • Помічник головного тренера: Рене Фішер
  • Тренер воротарів: Олівер Фука

Найкращі бомбардири чемпіонату АвстріїРедагувати

Відомі гравціРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. За підсумком першого кола [1] [Архівовано 29 червня 2011 у Wayback Machine.]. Неофіційний чемпіонат, який не закінчився через другу світову війну.

ПосиланняРедагувати