Морозов Володимир Іванович (1940)

Володимир Іванович Морозов; Володимир Іванович Морозов
Загальна інформація
Національність	українець
Громадянство	СРСР; Туркменістан; Україна
Місце проживання	Україна
Народження	4 березня 1940; Красноводськ, Красноводська область, Туркменська РСР, СРСР
Смерть	8 лютого 2023 року ; м.Київ, Україна
Зріст	182 см
Вага	88 кг
Спорт
Країна	СРСР
Вид спорту	веслування на байдарках
Дисципліна	Б-1 4×500 м, Б-2 1000 м, Б-4 1000 м, Б-4 10000 м
Клуб	СКА (Красноводськ); СКА (Київ)
Участь і здобутки
Світові змагання	Чемпіонат світу з веслування на байдарках і каное 1963, 1966, 1971, 1973
Регіональні змагання	Чемпіонат Європи з веслування на байдарках і каное 1963, 1965, 1967, 1969
Олімпійські ігри	Літні Олімпійські ігри 1964, 1968, 1972
Найвищий рейтинг	1
Нагороди
	;
Літні Олімпійські ігри
Чемпіонати світу
Чемпіонати Європи

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Морозов.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Володимир Морозов.

Щодо інших людей з таким самим прізвищем, іменем та по-батькові див. Володимир Іванович Морозов.

Володимир Іванович Морозов (4 березня 1940(19400304), Красноводськ, Красноводська область, Туркменська РСР, СРСР — 8 лютого 2023) — радянський український веслувальник, байдарочник, трикратний олімпійський чемпіон, трикратний чемпіон світу, двократний чемпіон Європи.

Повний тезка спортсмена Володимира Івановича Морозова, який теж є олімпійським чемпіоном з веслування на байдарках, але 1976 року.

Біографія

Молоді роки

Народився 4 березня 1940(19400304) у місті Красноводськ, Красноводська область, Туркменська РСР, СРСР (нині місто Туркменбаші, Балканський велаят, Туркменістан).

Тренувався у спортивному клубі армії міста Красноводська, потім Києва.

Спортивна кар'єра

У 1963 році став срібним призером у дисципліні Б-1 4×500 м на Чемпіонаті Європи та світу з веслування на байдарках і каное у місті Яйце, Югославія.

У 1964 році став золотим призером (разом з Миколою Чужиковим, В'ячеславом Іоновим та Анатолієм Гришиним) у дисципліні Б-4 1000 м на Літніх Олімпійських іграх у Токіо, Японія.

У 1965 році став бронзовим призером (разом з Миколою Чужиковим, В'ячеславом Іоновим та Анатолієм Гришиним) у дисципліні Б-4 10000 м на Чемпіонаті Європи з веслування на байдарках і каное у Бухаресті, Румунія.

У 1966 році став бронзовим (разом з Олександром Шапаренком, Юрієм Стеценком та Георгієм Карюхиним) у дисципліні Б-4 1000 м та золотим призером (разом з Володимиром Морозовим, В'ячеславом Іоновим та Анатолієм Гришиним) у дисципліні Б-4 10000 м на Чемпіонаті світу з веслування на байдарках і каное у Берліні, НДР.

У 1967 році став срібним у дисципліні Б-4 1000 м та бронзовим призером (разом з Валерієм Діденко, В'ячеславом Іоновим та Анатолієм Гришиним) у дисципліні Б-4 10000 м на Чемпіонаті Європи з веслування на байдарках і каное у Дуйсбурзі, ФРН.

У 1968 році став золотим призером (разом з Олександром Шапаренком) у дисципліні Б-2 1000 м на Літніх Олімпійських іграх у Мехіко, Мексика.

У 1969 році став золотим призером (разом з Олександром Шапаренком) у дисципліні Б-2 1000 м на Чемпіонаті Європи з веслування на байдарках і каное у Москві, СРСР.

У 1970 році став золотим призером (разом з Юрієм Філатовим, Валерієм Діденком та Юрієм Стеценком) у дисципліні Б-4 1000 м на Чемпіонаті світу з веслування на байдарках і каное у Копенгагені, Данія. Також зайняв четверте місце (разом з Олександром Шапаренком) у дисципліні Б-2 1000 м.

У 1971 році став золотим призером (разом з Юрієм Філатовим, Валерієм Діденком та Юрієм Стеценком) у дисципліні Б-4 1000 м на Чемпіонаті світу з веслування на байдарках і каное у Белграді, Югославія.

У 1972 році став золотим призером (разом з Юрієм Філатовим, Валерієм Діденком та Юрієм Стеценком) у дисципліні Б-4 1000 м на Літніх Олімпійських іграх у Мюнхені, ФРН.

У 1973 році став золотим призером (разом з Юрієм Філатовим, Валерієм Діденком та Миколою Хохлом) у дисципліні Б-4 1000 м на Чемпіонаті світу з веслування на байдарках і каное у Тампере, Фінляндія.

У період 1962–1972 рр. ставав неоднократним чемпіоном СРСР на різних дистанціях в складі різних екіпажів.

Подальше життя

У 1972 закінчив Київський державний інститут фізичної культури.

У 2012 році, «За вагомий особистий внесок у розвиток і популяризацію фізичної культури і спорту, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 60-річчя участі українських спортсменів в Олімпійських іграх», його було нагороджено орденом «За заслуги» II ступеня^[1].

Нагороди

Література

Штейнбах В.Л. Большая олимпийская энциклопедия. — Москва : Олимпия Пресс, 2006. — Т. 2. — 968 с. — ISBN 5-94299-089-1. (рос.)

Примітки

↑ ^а ^б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 755/2012. Про відзначення державними нагородами України. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 25 грудня 2012. Архів оригіналу за 31 грудня 2012. Процитовано 30 січня 2015.

Посилання

Volodymyr Morozov. SR/Olympic Sports. Архів оригіналу за 10 листопада 2012.(англ.)

[link1-1] а ^б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 755/2012. Про відзначення державними нагородами України. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 25 грудня 2012. Архів оригіналу за 31 грудня 2012. Процитовано 30 січня 2015.

[1]