Відкрити головне меню

Яйце (босн. і хорв. Jajce, серб. Jajцe) — місто в центральній частині Боснії і Герцеговини, адміністративний центр однойменної громади в Середньобоснійському кантоні Федерації Боснії та Герцеговини. 1991 року налічувало 13 579 мешканців.

Місто
Яйце
Jajce
Jajce Total View.jpg
Вигляд стародавнього міста
Герб
Герб

Координати 44°20′21″ пн. ш. 17°16′02″ сх. д.H G O

Країна Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Суб'єкт конфедерації Федерація Боснія і Герцеговина
Кантон Середньобоснійський
Громада Яйце
Мер Едін Хозан[1](коаліція ПДД/АКМ)
Перша згадка 1396
Площа 6,99 км²
Висота центру 470  м
Населення 8087 осіб (2013)
Густота населення 1156,94  осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код +387 030
Поштовий індекс 70 101
Статистичний номер
населеного пункту
121851[2]
GeoNames 3198934
OSM 2528210 ·R (Яйце)
Офіційний сайт http://www.opcina-jajce.ba  (босн.)
Яйце. Карта розташування: Боснія і Герцеґовина
Яйце
Яйце
Яйце (Боснія і Герцеґовина)
Яйце у Вікісховищі?
Водоспад у Яйці

Яйце — одне з найважливіших міст у боснійській, хорватській та югославській історії. Історичну частину міста Яйце в 2008 році було висунуто на занесення у список об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, але 2009 року кандидатуру було відкликано.[3]

Зміст

ГеографіяРедагувати

Місто лежить у котловині,[4] при впадінні річки Пливи у Врбас. Висота над рівнем моря фортеці Яйце становить 470 м, найнижча висота у місті — 362,5 м.

ІсторіяРедагувати

 
Церква Святої Марії з дзвіницею Святого Луки

Найдавніша письмова згадка про Яйце сягає 1396, вона містилася в титулі Хрвоє Вукчича Хрватинича, який звався «conte de Jajce» (граф Яйця).[5] Саме в цьому місті була його резиденція, а потім і боснійських королів. Тут загинув останній боснійський король Стефан Томашевич у 1463 року.

У Яйці наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття майже зовсім не було православного населення.

У Королівстві Югославія після поділу країни на дев'ять бановин у 1929 році місто ввійшло до складу Врбаської бановини. У НДХ з 1941 року було центром однойменної округи (хорв. kotarska oblast Jajca) у складі великої жупи Плива і Рама (хорв. Velika župa Pliva i Rama),[6] Після падіння фашистської Італії та створення Біхацької Республіки містом на короткий час заволоділи югославські партизани. З липня 1944 року перебувала у Великій жупі Лашва-Плива. У Яйці 29 листопада 1943 проведено Друге засідання Антифашистської ради народного визволення Югославії. Будівля, де це відбулося, стала пам'яткою національного значення.[4]

Після 18 листопада 1991 року Яйце ввійшло в Хорватську співдружність Герцег-Босна. Після великосербської операції «Врбас 92», розпочатої у березні 1992 року, і програної оборонцями міста битви за Яйце хорвати і мусульмани, а це майже все населення, покинули місто і сербські сили захопили його. 30 000 осіб стали втікачами.[4] За час сербської окупації місто істотно розорили, було знищено більшу частину пам'яток культури та релігійних об'єктів.[4] Церкву Успіння Пресвятої Діви Марії розвалили до основи, залишивши купу руїн.[7] Місто після трьох років сербської окупації визволили хорватська армія і ХРО. Населення повернулося до міста.[7]

НаселенняРедагувати

Яйце
рік перепису 1991 1981 1971 1961[8]
мусульмани 5.277 (38,86%) 4.068 (34,13%) 4.220 (46,23%) 300
серби 3.797 (27,96%) 3.046 (25,55%) 2.403 (26,32%) 2.250
хорвати 1.899 (13,98%) 1.991 (16,70%) 2.148 (23,53%) 1.951
югослави 2.217 (16,32%) 2.632 (22,08%) 184 (2,01%) 2.212
інші і невизначені 389 (2,86%) 181 (1,51%) 172 (1,88%) 140
загалом 13.579 11.918 9.127 6.853

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Rezultati lokalnih izbora 2016. za načelnika za općinu Jajce. izbori.ba. Процитовано 06.11.2016. 
  2. Sistematski spisak općina i naseljenih mjesta u Bosni i Hercegovini. fzs.ba. Архів оригіналу за 05.03.2016. Процитовано 09.02.2016. 
  3. Povlači se kandidatura Jajca za UNESCO-a (босн.)
  4. а б в г Hrvatska enciklopedija Jajce (процитовано 27 листопада 2016)
  5. Dnevnik.ba, Odakle potječe ime Jajce?, 9. ožujka 2017. (процитовано 10 березня 2017)
  6. Arh. vjesn., god. 44 (2001.) Rajka Bućin: Prilog poznavanju institucija: zakonski okvir rada velikih župa NDH, str. 220
  7. а б Franjevački samostan Jajce Bruno Ljubez: Župa Jajce (процитовано 27 листопада 2016)
  8. Союзне управління статистики і обліку ФНРЮ і СФРЮ: Перепис 1961, с. 80(сербо-хорв.)

ПосиланняРедагувати