Відкрити головне меню

Югослави (хорв. Jugoslaveni, серб. Југословени, словен. Jugoslovani, мак. Југословени) — офіційна назва, яка на території колишньої Югославії використовувалась для штучної нації, складеної з представників різних етнічних груп, які при офіційних переписах населення оголошували себе під цією назвою. Це так званий «сьомий» народ СФРЮ. Часто так себе називали нащадки мішаних шлюбів.

Поняття «югослав» це своєрідний південнослов'янський приклад «швейцарського» типу нації, де національна ідентичність виводиться від державної належності, а не етнічного походження. Таким чином, югославом міг бути кожен, хто хотів уникнути оприлюднення свого етнічного походження. До деякої міри його аналогом на радянському просторі було поняття «радянський народ» як проект нової соціалістичної спільності всіх народів колишнього СРСР.

Вперше цей етнонім було офіційно визнано як національність під час перепису населення СФРЮ у 1961 році. За переписом 1981 р., коли чисельність тих, хто назвався югославом, досягла піку (1 219 000 осіб), найбільша кількість представників цієї нації проживала в Сербії (36%) та Боснії і Герцеговині (26%). За переписом 2002 р. у Сербії проживало 80 721 югослав.

Після розпаду Югославії більшість югославів знову ототожнила себе з тією національністю, до якої б вони належали, якби не існувало такого наднаціонального державного утвору як Югославія. Лише в Сербії та Чорногорії їхня чисельність залишається значною.

Чисельність югославів у світіРедагувати

«Югослави» як історизмРедагувати

Югослави у широкому розумінні це сукупність південнослов'янських народів (сербів, хорватів, боснійців-мусульман, чорногорців, а також словенців та македонців), що складали населення нині зниклої Югославії, а також представники цього населення.

Відомі югославиРедагувати

Ім'яРедагувати

Цей етнонім також використовували як чоловіче ім'я Югослав (пор. Ярослав, Святослав тощо). Відомими носіями такого імені є театральний актор Югослав Крайнов, ватерполіст Югослав Васович, політик Югослав Добрічанін (всі вони є сербами).

ПриміткиРедагувати

  1. US census
  2. [1]
  3. Ethnic composition of Bosnia-Herzegovina population, by municipalities and settlements, 1991. census, Zavod za statistiku Bosne i Hercegovine — Bilten no.234, Sarajevo 1991.
  4. Robin Cohen (1995). The Cambridge survey of world migration. Cambridge University Press. с. 304. 
  5. 2002 census in Republic of Serbia. Архів оригіналу за 24 квітень 2011. Процитовано 19 листопад 2010. 
  6. Ethnic Origin (247), Single and Multiple Ethnic Origin Responses (3) and Sex (3) for the Population of Canada
  7. Montenegrin census from 2003 (in Montenegrin). Архів оригіналу за 4 липень 2010. Процитовано 19 листопад 2010. 
  8. Slovenian census 2002 (in English)
  9. Croatian 2001 census, detailed classification by nationality
  10. Bosnia: a short history — Google Books