Маршал
Ма́ршал (нім. Marschall) — військове звання (або чин) найвищого генеральського складу в арміях деяких держав. У державах, таких, як дореволюційна Росія, Велика Британія, Німеччина, Австрія — відповідний чин називається (називався) фельдмаршал (від нім. Feldmarschall). Особливою відзнакою маршала у деяких країнах є маршальський жезл.
ІсторіяРедагувати
Слово маршал походить з німецької мови: давн.в-нім. marahscalc, сер.-в.-нім. marscalc («конюх»), утворені комбінацією слів marh («кінь») та scalc («слуга»); до цього слова сходить і «машталір»[1][2]. У Франції це слово спочатку означало сторож коней, або конюх (фр. maréchal і понині означає коваля підків). Пізніше, коли посада маршала ставала більш значимою, вони ставали членами королівських дворів Європи. В деяких країнах це звання почало використовуватися для позначення найвищих військових титулів. До головного воєначальника титул маршала був вперше застосований Тевтонським Орденом; звідси з'явилося найменування фельдмаршала, спочатку для полковників кавалерії.
Знаком відмінності маршала в багатьох арміях є символічний жезл, прикрашений символікою держави, який урочисто вручається полководцю. Маршальський жезл, або схрещені жезли нерідко складають частину герба маршала і присутні на погонах військових деяких держав. У СРСР особливою відзнакою маршальського звання була Маршальська Зірка.
Слід також звернути увагу, що в часи Речі Посполитої Обох Народів і Великого Князівства Литовського — державних утворень, до яких входили більшість земель сучасної України вживалася назва польовий гетьман (гетьман польний) і гетьман королівства (гетьман коронний), який пізніше, у зв'язку з поширенням німецького і західноєвропейського впливу на організацію війська Російської імперії було замінено на фельдмаршал. Таким чином титулу маршал, який зустрічаємо у Західній Європі в ті часи, в Східній відповідав титул гетьман (теж німецького походження, від нім. Hauptmann — ватажок, воєначальник). Назва гетьман довгий час використовувалась для позначення верховного командувача такої військово-державної структури, як Військо Запорізьке Низове (Запорізька Січ) аж до її розпуску в 1770-х роках Катериною II. Саме в цей час провідну роль в армії Російської імперії починають відігравати люди німецького і західноєвропейського походження, що зокрема відобразилось на структурі армії і назвах вищого командного складу.
ГреціяРедагувати
Вище військове звання (чин) в ЗС Греції — стратарх (грец. Στρατάρχης) — приблизно відповідає військовому чину (званню) (фельд)маршала. У наш час скасоване і не використовується. Вперше було присвоєне королю Греції Костянтину I, за його видатну роль під час Балканських війн (1912—1913).
Звання (чин) стратарх (фельдмаршал) було присвоєно:
- квітень 1914 — король Греції Костянтин I (1868—1923)
- 1939 — король Греції Георг II (1890—1947)
- 28 жовтня 1949 — Александрос Папагос (1883—1955)
- 1947 — король Греції Павло II (1901—1964)
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ Jacob Grimm, Wilhelm Grimm. Deutsches Wörterbuch. Bd. XII, St. 1673—1674.
ПосиланняРедагувати
- Маршал // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Маршал // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 926. — 1000 екз.
- 10 маршалов КНР