Костянтин I (король Греції)

Костянтин I (грец. Κωνσταντίνος A', Βασιλεύς των Ελλήνων, 2 серпня 1868, Афіни, Королівство Греція — 11 січня 1923, Палермо, Сицилія, Королівство Італія) — грецький король (1913-1917, 1920-1922) з династії Глюксбургів.

Костянтин I
грец. Κωνσταντίνος Αʹ
Constantine I of Greece.jpg
Народився 2 серпня 1868(1868-08-02)[1][2][3]
Афіни, Греція[4]
Помер 11 січня 1923(1923-01-11)[1][2][3] (54 роки)
Палермо, Італія[4]
·геморагічний інсульт
Поховання Неаполь і Tatoi Royal Cemeteryd[5]
Громадянство
(підданство)
Flag of Greece (1822-1978).svg Греція
Діяльність суверен
Alma mater Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла
Знання мов Новогрецька
Членство Національний олімпійський комітет Греції
Посада президент Греції
Військове звання Генерал-фельдмаршал
Конфесія Грецька православна церква
Рід Глюксбурги
Батько Георг I
Мати Ольга Костянтинівна
Брати, сестри
У шлюбі з Софія Пруська
Діти Георг II[2], Александр I, Олена Грецька, Павло I, Ірена Грецька та Данська і Катерина Грецька та Данська
Нагороди
орден Святого Олександра Невського Орден Золотого руна Великий Хрест ордена Почесного легіону орден Слона орден Чорного орла Cross of Valour орден Серафимів Knight grand cross of the order of the crown of Italy Орден Золотого руна Королівський Вікторіанський ланцюг Вищий орден Святого Благовіщення
Royal Arms of King Constantine I of Greece.svg

Син короля Георга I та доньки російського великого князя Костянтина Миколайовича — Ольги Костянтинівни.

ПравлінняРедагувати

 
Кінна статуя короля Костянтина I перед входом у парк Педіон ту Ареос

У Греко-турецькій війні 1897 і Балканських війнах 1912—1913 командував грецькою армією. Обіймав посаду Президента НОК Греції[6]. У 1913 отримав від кайзера Німеччини Вільгельма II звання генерал-фельдмаршала німецької армії. Виступив проти участі Греції в Першій світовій війні 1914—1918 рр. на боці Антанти. Ця розбіжність у поглядах із прем'єр-міністром Елефтеріосом Венізелосом та подальшим звільненням останнього з посади, обернулись Національним розколом.

В червні 1917 р. зрікся престолу на користь сина Олександра на вимогу верховного комісара Антанти в Салоніках, які ще в жовтні 1915 р. були окуповані англо-французькими військами. Повернувся на престол після смерті Олександра. Повстання в армії у вересні 1922 р. та невдоволення народних мас у зв'язку з поразками грецьких військ у Греко-турецькій війні 1919—1922 змусили Костянтина зректися престолу вдруге — у вересні 1922 р. та, залишивши на троні сина Георга, виїхати до Італії.

СпадкоємціРедагувати

Генеалогічне деревоРедагувати

Фрідріх Вільгельм Глюксбург
 
 
Луїза Кароліна Гессен-Кассельська
 
 
Вільгельм Гессен-Кассельський
 
 
Луїза Шарлотта Датська
 
 
Микола I 
 
Шарлотта Пруська
 
 
Йозеф Саксен-Альтенбурзький
 
 
Амелія Вюртемберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіан IX
 
 
 
 
 
 
Луїза Гессен-Кассельська
 
 
 
 
 
 
Костянтин Романов 
 
 
 
 
 
Александра Саксен-Альтенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ольга Романова  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Костянтин
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати