Відкрити головне меню

Люгайло Станіслав Антонович

Люга́йло Станісла́в Анто́нович (*1 січня 1938, Сухумі, Грузинська РСР, СРСР) - радянський волейболіст українського походження, гравець збірної СРСР. Майстер спорту (1962), почесний майстер спорту (1964). Заслужений майстер спорту СРСР (1990), Олімпійський чемпіон з волейболу 1964 р. в Токіо.[1] Заслужений тренер України (2007). Почесний ветеран спорту України. Закінчив Латвійський інститут фізичної культури (Рига, 1970). Нападник.

Люгайло Станіслав
Люгайло Станіслав Антонович
латис. Staņislavs Lugailo
Загальна інформація
Громадянство Україна
Місце проживання Донецьк
Народження 1 січня 1938(1938-01-01) (81 рік)
Сухумі, Грузинська РСР, СРСР
Спорт
Країна Україна
Вид спорту волейбол
Спортивне звання Заслужений майстер спорту СРСР
Команда «Радіотехнік» Рига
Олімпійські медалі
Чоловічий волейбол
Золото 1964 Toкіо у складі команди

ЖиттєписРедагувати

Волейболом почав займатися в Сухумі, перший тренер «Заслужений тренер Абхазії» Роберт Артемович Діленян.[2]

З 1959 року член збірних команд: молодіжної команди СРСР, збірної РРФСР, збірної Збройних Сил СРСР. Грав в Єврокубках за команду ЦСКА, м. Москва. 1963 року у складі збірної команди РРФСР срібний призер Спартакіади народів СРСР (XXVI чемпіонат СРСР).

Виступав за команду «Радіотехнік» (Рига).[3] У своїй тактичній організації гри «Радіотехнік» використовував сучасні форми атаки й оборони, переходив від гри з двома зв'язковими гравцями до гри з одним, використовував атаки зі швидкісних передач, застосовував у нападі комбінації на два темпи. Команду завжди вирізняли агресивні атакуючі дії і висока ігрова дисципліна.

У складі команди «Радіотехнік» (Рига) С. Люгайло здобував срібні медалі Чемпіонату СРСР 1965, 1966 року, бронзовий призер Чемпіонату СРСР - 1968, 1968 - 69 рр.

У складі збірної Латвійської РСР срібний призер союзної першості та Спартакіади народів СРСР 1963, так само у складі збірної Латвійської РСР вигравав дві Спартакіади профспілок СРСР.

Список 24 кращих волейболістів СРСР 1962, 1963 (ГРВН), 1964, 1968 року («Радіотехнік»).

У збірній СРСР в офіційних змаганнях виступав 1964 року. В її складі став олімпійським чемпіоном. Тренери – М. Амалін, Г. Ахвледіані.

1969 – 1973 гравець команди «Динамо» (Донецьк); до 1976 – граючий тренер.

Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (2013).

Працював головним тренером чоловічої команди «Динамо» (Донецьк) з волейболу, головним тренером жіночої волейбольної команди «Спартак» (Донецьк).

1991 – 93, 1994 – 96 тренував чоловічі і жіночі команди Філіппін (м. Маніла), які стали чемпіонами і призерами Ігор Південно-Східної Азії.[4]

Після повернення в Україну працював головним тренером жіночої команди з волейболу «Медіка-ШВСМ» (нині - «ДонНУЕТ-ШВСМ») (Донецьк). Під керівництвом Станіслава Люгайла команди «Медіка-ШВСМ»[5] і «ДонНУЕТ-ШВСМ» вийшли до Вищої та Суперліг чемпіонату України. Серед вихованок – майстер спорту міжнародного класу О. Павлова, майстер спорту Я. Ковтун.

Головний організатор проведення традиційних міжнародних турнірів з волейболу серед ветеранів на Кубок олімпійського чемпіона, заслуженого майстра спорту Станіслава Люгайло, які проводяться в Донецьку з 1997 року.[6]

У Краматорську 21-23 вересня 2017 року на базі спорткомплексу Машинобудівного коледжу Донбаської державної машинобудівної академії проходив 20-й ювілейний турнір з волейболу серед ветеранів на призи олімпійського чемпіона, заслуженого майстра спорту, заслуженого тренера України Станіслава Люгайло. Серед почесних гостей на урочистому відкритті змагань були олімпійські чемпіони з волейболу: Володимир Бєляєв, Володимир Іванов, Віктор Михальчук – 1968 року, Федір Лащонов – 1980 року.[7] [8]

Від 2014 – тренер-консультант Харківського вищого училища фізичної культури і спорту.

ДжерелаРедагувати

  • Волейбол: Справочник / Сост. А. С. Эдельман. — М.: Физкультура и спорт, 1984. — 224 с.(рос.)
  • Волейбол: Энциклопедия / Сост. В. Л. Свиридов, О. С. Чехов. — Томск: Компания «Янсон», 2001.(рос.)
  • Ермаков С.С. Волейбол Харькова: 1925-2000гг. факты и комментарии. - Харьков, ХГАДИ. - 2004. - 372 с.(рос.)
  • 80 років волейболу України. Літопис-хронологія 1925-2005 р.р. / за заг.ред. Єрмакова С.С. - Київ, ФВУ. - 2005. - 96 с.(укр.)
  • 90 років волейболу в Україні : в 2 т. Т. 1 / уклад. В. В. Туровський, В. О. Трофимов; Федерація волейболу України. – Ювілейне видання. – Київ : Видавничий дім «Новий Час», 2015. – 160 с. : іл.(укр.)

ПосиланняРедагувати