Кравець Інеса Миколаївна
Іне́са Микола́ївна Краве́ць (Шуляк) (нар. 5 жовтня 1966, Дніпропетровськ) — українська легкоатлетка, заслужена майстриня спорту України.
Кравець Інеса Миколаївна | |
---|---|
Загальна інформація | |
Громадянство | Україна |
Народження | 5 жовтня 1966[1] (57 років) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР |
Зріст | 178 см |
Вага | 60 кг |
Alma mater | Національний університет фізичного виховання і спорту України |
Спорт | |
Країна | СРСР і Україна |
Вид спорту | легка атлетика |
Дисципліна | стрибки в довжину |
Спортивні медалі | |||
---|---|---|---|
Легка атлетика | |||
Представник Україна | |||
Олімпійські ігри | |||
Золото | 1996 Атланта | Потрійний стрибок | |
Срібло | 1992 Барселона | Стрибки у довжину | |
Чемпіонат світу | |||
Золото | 1995 Гетеборг | Потрійний стрибок | |
Чемпіонат світу у приміщенні | |||
Золото | 1991 Севілья | Потрійний стрибок | |
Золото | 1993 Торонто | Потрійний стрибок | |
Срібло | 2003 Бірмінгем | Стрибки у довжину | |
Бронза | 1993 Торонто | Стрибки у довжину | |
Чемпіонат Європи | |||
Срібло | 1994 Гельсінкі | Стрибки у довжину | |
Бронза | 1994 Гельсінкі | Потрійний стрибок | |
Чемпіонат Європи у приміщенні | |||
Золото | 1992 Генуя | Потрійний стрибок | |
Бронза | 1994 Париж | Стрибки у довжину |
Біографія
ред.Народилася в родині тренерів Шуляка Миколи Івановича та Шуляк Зінаїди Костянтинівни.
«Своїм першим кроком у спорті я забов’язана мамі — Шуляк Зінаїді Костянтинівні — моєму першому тренеру. У мене не було такого жорсткого дитячого спорту, як у більшості. У спортивний інтернат мама мене не відпустила — оберігала. Я ходила на тренування до її секції…»[2].
Спеціалізувалася у двох видах — потрійний стрибок і стрибки в довжину.
Олімпійська чемпіонка 1996 року в потрійному стрибку. Срібна призерка Олімпійських ігор 1992 року в стрибках в довжину.
Чемпіонка світу (1991, 1993, 1995), володарка Кубка світу (1994), чемпіонка Європи (1992). Багаторазова призерка чемпіонатів Європи та світу.
Неодноразова рекордсменка світу.
Її світовий рекорд у потрійному стрибку (15,50 м), встановлений 10 серпня 1995 року, побила на Олімпіаді-2020 венесуельська легкоатлетка Юлімар Рохас із результатом — 15,67 м.
З 1983 по 1988 рік навчалася в Київському державному університеті фізичної культури і спорту.
У шлюбі з другим чоловіком Сергієм Єсипчуком 2005 року народила доньку Дар'ю.
Державні нагороди
ред.- Орден «За заслуги» II ст. (4 березня 2016) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, зразкове виконання службового обов'язку та багаторічну сумлінну працю[3]
- Почесна відзнака Президента України (12 вересня 1995) — за видатні спортивні здобутки, особистий внесок в утвердження авторитету і світового визнання українського спорту[4]
- Відзнака Президента України — хрест «За мужність» (7 серпня 1996) — за видатні спортивні перемоги на XXVI літніх Олімпійських іграх в Атланті, особистий внесок у піднесення авторитету і престижу України в світі[5]
- Орден княгині Ольги III ст. (10 вересня 2008) — за вагомий особистий внесок у розвиток і популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, професіоналізм та досягнення високих спортивних результатів[6]
Примітки
ред.- ↑ World Athletics database
- ↑ С. Н. Бубка, М. М. Булатова (2011). Олімпійське сузір’я України: Тренери (укр) . Київ: Олімпійська л-ра. с. 170. ISBN 978-966-8708-44-2.
- ↑ Указ Президента України від 4 березня 2016 року № 80/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня»
- ↑ Указ Президента України від 12 вересня 1995 року № 834/95 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 7 серпня 1996 року № 662/96 «Про нагородження відзнакою Президента України хрестом "За мужність"»
- ↑ Указ Президента України від 10 вересня 2008 року № 822/2008 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня фізичної культури і спорту»
Література
ред.- Капелюшний А. О. Практичний посібник-довідник журналіста. — Львів, 2004. — С. 361.