Лащонов Федір Серафимович
Фе́дір Серафи́мович Лащо́нов (нар. 4 листопада 1950, Ровеньки, Луганська область, УРСР, СРСР) — радянський і український волейболіст. Нападник. Універсальний гравець, який однаково вдало проводив атаки з усіх зон нападу. Володів широким арсеналом кистьових ударів, часто використовував удар «блок-аут». Виступав за команду «Зірка» (Луганськ/Ворошиловград), тренер Салін Валентин Іванович. Олімпійський чемпіон (XXII Літні Олімпійські ігри 1980, Москва) у складі збірної СРСР.[1][2]
| Лащонов Федір Серафимович Федір Серафимович Лащонов | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Загальна інформація | |||||
| Громадянство |
 Україна СРСР | ||||
| Народження |
4 листопада 1950 (73 роки) Ровеньки, Луганська область, Українська РСР, СРСР | ||||
| Зріст | 198 см | ||||
| Вага | 94 кг | ||||
| Спорт | |||||
| Країна |
СРСР → Україна | ||||
| Вид спорту | волейбол | ||||
| Спортивне звання | Заслужений майстер спорту СРСР | ||||
| Команда | «Зірка» (Луганськ/Ворошиловград) | ||||
| Участь і здобутки | |||||
| |||||
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник СРСР
| |||
| Волейбол | |||
| Олімпійські ігри | |||
| Золото | 1980 Москва | у складі команди | |
Життєпис ред.
Гравець команди «Зірка» (Луганськ/Ворошиловград) (1967—1984). У своїй грі команда «Зірка» дотримувалася гострокомбінаційного стилю, із частою зміною місць нападниками.[3] Ф. Лащонов бронзовий призер чемпіонатів СРСР 1976 і 1979, переможець Кубка володарів кубків ЄКВ 1973.
У збірній СРСР в офіційний змаганнях виступав у 1977—1980 роках. В її складі: олімпійський чемпіон 1980, чемпіон світу 1978, переможець розіграшу Кубка світу 1977, дворазовий чемпіон Європи (1977 і 1979).
Завершивши ігрову кар'єру, Ф. Лащонов працював тренером. Очолював жіночі команди: 1984—1993 — «Іскра» (Ворошиловград/Луганськ), 1993—1994 — «Еджзачібаші» (Стамбул, Туреччина), 1995—1996 — «Хапоель» (Кір'ят-Ям, Ізраїль), 1996—1997 — «Бешікташ» (Стамбул, Туреччина), 2003—2005 — «Сєвєродончанка» (Сєвєродонецьк, Україна), 2005—2008 і з 2009 — «Іскра» (Луганськ, Україна). У 2001—2003 — тренував чоловічу збірну Пакистану[en]. Головний тренер чоловічих команд: 1994—1995 і 1997—2000 — «Динамо» (Луганськ, Україна), 2000—2001 — «Азот» (Черкаси, Україна).
Як головний тренер приводив свої команди до звання чемпіонів України (1992 — «Іскра» Луганськ — жінки), Туреччини (1994 — «Еджзачібаші» Стамбул — жінки), Ізраїлю (1996 — «Хапоель» Кірьят-Ям — жінки).
Почесний громадянин Луганська (2007).
Федір Лащонов частий почесний гість волейбольних змагань в Україні; він один із засновників Громадської організації «Луганська обласна рада ветеранів спорту» (ГО «ЛОРВС»).[4][5][6][7][8]
Примітки ред.
- ↑ Финал Олимпиада 80[неякісний носій] (рос.)
- ↑ https://www.youtube.com/watch?v=kc8Uqk6vfsk [Архівовано 18 січня 2020 у Wayback Machine.] ОЛИМПИАДА 1980 СБОРНАЯ СССР по волейболу (рос.)
- ↑ http://sportfiction.ru/books/spravochnik-quot-voleybol-quot/?bookpart=190916 [Архівовано 3 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ На Луганщину повертаються всеукраїнські змагання[недоступне посилання] // Вісті Луганщини № 37 (43), 2017
- ↑ На пороге Чемпионата Украины среди женских команд первой лиги по волейболу сезона 2018—2019 [Архівовано 11 серпня 2019 у Wayback Machine.] // ЭДС, 22.10.2018
- ↑ https://zik.ua/news/2014/12/26/u_finali_cholovichogo_kubka_ukrainy_z_voleybolu_gratymut_dva_harkivski_kluby_552401 [Архівовано 20 серпня 2019 у Wayback Machine.] Кубок України з волейболу серед чоловіків 2014 року, присвячений олімпійському чемпіону Федору Лащонову (укр.)
- ↑ http://rofv.org/novini-ukrainskii_ta_svitovii_voleibol/himik-volodar-kubka-ukraini.html [Архівовано 20 серпня 2019 у Wayback Machine.] «Хімік» — володар Кубка України(укр.)
- ↑ https://dn.gov.ua/ua/news/u-kramatorsku-projshov-xx-turnir-z-volejbolu-na-pryzy-olimpijskogo-chempiona-stanislava-lyugajlo У Краматорську пройшов XX турнір з волейболу на призи олімпійського чемпіона Станіслава Люгайло(укр.)
Джерела ред.
- Волейбол: Справочник / Сост. А. С. Эдельман. — М.: Физкультура и спорт, 1984. — 224 с.(рос.)
- Волейбол: Энциклопедия // Сост. В. Л. Свиридов, О. С. Чехов. — Томск: Компания «Янсон», 2001.
- Ермаков С. С. Волейбол Харькова: 1925—2000 гг. факты и комментарии. — Харьков, ХГАДИ. — 2004. — 372 с.
- 80 років волейболу України. Літопис-хронологія 1925—2005 р.р. // за заг.ред. Єрмакова С. С. — Київ, ФВУ. — 2005. — 96 с.
- 90 років волейболу в Україні: в 2 т. Т. 1 / уклад. В. В. Туровський, В. О. Трофимов; Федерація волейболу України. — Ювілейне видання. — Київ: Видавничий дім «Новий Час», 2015. — 160 с. : іл.
Посилання ред.
- Олімпійське досьє[недоступне посилання]
- Олимпийский чемпион и просто человек Фёдор Лащёнов
|
Це незавершена стаття про волейболіста чи волейболістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |