Відкрити головне меню

Жаботинський Леонід Іванович

український радянський важкоатлет

Леонід Іванович Жаботинський
Leonid Zhabotinsky 1968cr2.jpg
Народився 28 січня 1938(1938-01-28)
Краснопілля,
Краснопільський район,
Харківська область,
УРСР, СРСР СРСР
Помер 14 січня 2016(2016-01-14) (77 років)
Україна Україна, Запоріжжя
·грип
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія[1]
Національність українець
Діяльність важкоатлет
Відомий завдяки спортсмен
Alma mater Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди (1964)[2] і Одеське вище артилерійське командне училище[d] (1970)[3]
Науковий ступінь кандидат педагогічних наук
Титул олімпійський чемпіон
Військове звання полковник
Партія КПРС[4]
Родичі батько — Жаботинський Іван Пилипович, мати — Жаботинська (Северин) Єфросинія Данилівна, брат — Жаботинський Володимир Іванович
Діти Руслан, Вілен
Зріст 194 см[5]
Нагороди
орден Дружби (Російська Федерація) орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За освоєння цілинних земель» медаль «За будівництво Байкало-Амурської магістралі» орден «За заслуги» II ступеня Орден «За заслуги» III ступеня
Заслужений майстер спорту СРСР майстер спорту СРСР Honoured Worker of Higher Professional Education of the Russian Federation

Леоні́д Іва́нович Жаботи́нський (28 січня 1938, Краснопілля, Краснопільського району Харківської області (зараз Сумської) — 14 січня 2016, Запоріжжя, Україна) — український радянський спортсмен, важкоатлет, дворазовий абсолютний олімпійський чемпіон з важкої атлетики в суперважкій ваговій категорії (1964, 1968), чотириразовий чемпіон світу (1964—66, 1968) і дворазовий чемпіон Європи (1966, 1968), неодноразовий рекордсмен світу (1963—1974), П'ятиразовий чемпіон СРСР, прапороносець команди СРСР на відкритті Олімпійських Ігор 1968 року та закритті Олімпійських Ігор 1964 і 1968 років.

За спортивну кар'єру встановив 19 світових рекордів[6].

Зміст

БіографіяРедагувати

Леонід Жаботинський народився 28 січня 1938 року в Краснопіллі Сумської області.

Тривалий час жив у Запоріжжі і називав його своїм рідним містом.

До важкої атлетики Л. Жаботинський прийшов з легкої атлетики (штовхання ядра).

5 серпня 1962 на змаганнях VIII всесвітнього фестивалю молоді й студентів у Хельсінкі Жаботинський переміг у важкій вазі, піднявши у сумі триборства 480 кг.

2 серпня 1963 на Спартакіаді народів СРСР український важкоатлет Л. Жаботинський встановив світовий рекорд, піднявши у ривку 165 кг.

24 березня 1964 на змаганнях у Москві встановив світовий рекорд у ривку, показавши результат 168,5 кг, та поштовху − 213 кг; встановив рекорд світу у класичному триборстві, показавши результат 560 кг. 20 жовтня в Токіо (Японія) на олімпійських змаганнях Жаботинський завоював золоту медаль серед важкоатлетів з результатом 572,5 кг та встановив новий світовий рекорд у поштовху штанги, показавши результат 217,5 кг. [1]

Тривалий час майбутній рекордсмен боровся за першість у радянській команді з Ю. Власовим, поки врешті не переміг. Крапку в їхньому протистоянні булу поставлено 18 жовтня 1964 року в Токіо, коли Ю. Власов визнав свою поразку (був другим у сумі триборства).

13 жовтня 1968 року на олімпійських іграх в Мехіко Жаботинський завоював золоту медаль серед важкоатлетів з результатом 572.5 кг, чим повторив свій власний рекорд чотирирічної давнини.[7]

Член КПРС с 1964 року.[8] Тренерами Жаботинського були М. Світличний, Ю. Айзенштадт, А. Медведєв.[9] Вважав одним зі своїх учителів Давида Ехта[10].

Після чотирирічної перерви через хворобу (1969—1973) зумів повернутися у «великий спорт».[11]

21 лютого 1974 року на Чемпіонаті Збройних Сил СРСР встановив свій останній — 19й світовий рекорд, піднявши у ривку 185.5 кг.[12]

З вересня 2015 р. чотири місяці перебував у багатопрофільній лікарні «Вітацентр» в Запоріжжі з приводу перелому ноги, переніс операцію, після чого стався мікроінсульт, потім заразився грипом, що призвело до тромбозу кишківника. 13 січня переніс операцію з видалення частини тромбованого кишківника.[13] Помер в ніч на 14 січня 2016 року в Запоріжжі[14][15]. 16 січня 2016 похований на Першотравневому кладовищі в Запоріжжі.

ОсвітаРедагувати

Олімпійські медалі
Представник   СРСР
Важка атлетика
Золото 1964 Токіо Суперважка кат.
Золото 1968 Мехіко Суперважка кат.

З професіонального спорту пішов у середині сімдесятих.

  • 1975 року Жаботинський переїхав до Москви, працював старшим офіцером спорткомітету Міністерства оборони СРСР, тренером збірної команди Збройних сил.
  • З 1987 до 1991 року служив військовим радником з питань спорту на Мадагаскарі.
  • Потім працював проректором Московського інституту підприємництва і права. В інтерв'ю 2010-х років названий «генерал-майором», «генералом ФСБ».[16][17]

Мав двох синів Руслана й Вілена, які нині живуть у Запоріжжі.

Цікаві фактиРедагувати

  • Жаботинський був кумиром юного Арнольда Шварценеггера[1]. Під час візиту Жаботинського в США на запрошення Шварценеггера Арнольд йому сказав:

    «З самого дитинства я за тебе вболівав. Навіть під час токійської Олімпіади, хоча там виступали Норберт Шеманскі і Губнер. За них теж, звичайно, переживав, але мені чомусь хотілося, щоб виграв ти…»

  • Щорічно в Запоріжжі проводяться турніри на призи Леоніда Жаботинського.

Почесне громадянствоРедагувати

Вшанування пам'ятіРедагувати

  •  
    Пам'ятник Л.І Жаботинському в Запоріжжі
    Вулиця Леоніда Жаботинського є в його рідному місті Запоріжжя[18][19].
  • 20 жовтня 2016 року встановлена пам'ятна дошка відомому важкоатлету, за адресою: вулиця імені Леоніда Жаботинського, 20[20].
  • 26 жовтня 2017 року відкрито пам'ятник Леоніду Жаботинському, який виготовлений з бронзи у натуральний зріст 1,93 м. Автор пам'ятника — харківський скульптор Ельданіз Гурбанов. Пам'ятник розташований на Алеї почесних громадян міста Запоріжжя, в парку Трудової Слави поруч з центральною магістраллю міста — на Соборному проспекті[21].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Шаинский Е. (08.07.2008). Леонид Жаботинский: «Шварценеггер всегда был моим поклонником». 

    А паспорт у вас сейчас российский?
    - Да. Но жена прописана в Запорожье. Летом она там на даче, зимой — здесь, в Москве. (рос.)

  2. https://books.google.com/books?ei=HE11VenZMIzbggTUg4GoCA&hl=ru&id=yusNAQAAIAAJ&dq=intitle:%22Олимпийская+энциклопедия%22+%22засл.+мастер+спорта+(1964)%22&focus=searchwithinvolume&q=%22КПСС+с+1964.+Окончил+Харьковский%22
  3. https://sobesednik.ru/sport/20160116-istorik-o-dueli-zhabotinskogo-i-vlasova-sporyat-do-sih-por
  4. https://books.google.com/books?ei=HE11VenZMIzbggTUg4GoCA&hl=ru&id=yusNAQAAIAAJ&dq=intitle:%22%D0%9E%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%BF%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F%22+%22%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BB.+%D0%BC%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80+%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0+(1964)%22&focus=searchwithinvolume&q=%22%D0%9A%D0%9F%D0%A1%D0%A1+%D1%81+1964%22
  5. http://www.ironmine.narod.ru/books/vlasov/05.htm
  6. Leonid Zhabotinsky, Top Olympic Lifters of the 20th Century @ Lift Up. www.chidlovski.net. Процитовано 2018-01-24. 
  7. Weightlifting at the 1968 Ciudad de México Summer Games | Olympics at Sports-Reference.com. Olympics at Sports-Reference.com (en). Процитовано 2018-01-24. 
  8. Павлов С. П. Жаботинский Леонид Иванович // Олимпийская энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1980.
  9. Драга В. В. (2009). Жаботинський Леонід Іванович. Енциклопедія сучасної України. 
  10. Підійди до штанги (рос.)
  11. Важка атлетика Леоніда Жаботинського. До сьомого поту.
  12. Leonid Zhabotinsky, Top Olympic Lifters of the 20th Century @ Lift Up. www.chidlovski.net. Процитовано 2018-01-24. 
  13. Всесвітньо ізвстний важкоатлет Леонід Жаботинський помер від смертельного грипу — KP.UA
  14. Пішов з життя Л. І. Жаботинський. Федерація важкої атлетики України. Архів оригіналу за 26 січень 2016. Процитовано 17 січень 2016.  (укр.)
  15. У Запоріжжі помер дворазовий олімпійський чемпіон з важкої атлетики Леонід Жаботинський.
  16. Николай ЗУБАШЕНКО. ГЕНЕРАЛ ЖАБОТИНСКИЙ О МАРШАЛЕ ПОКРЫШКИНЕ[недоступне посилання з квітень 2019] — Украинские ведомости. — 14 марта 2013.
  17. Цяпка В. (25.08.2010). Генерал ФСБ России Леонид Жаботинский: “Запорожье – моя родина” Знаменитый земляк – о жизни, спорте и автомобилях. Миг. Архів оригіналу за 05.01.2016. Процитовано 14.01.2016. 
  18. Розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації № 275 від 19 травня 2016 року
  19. У Запоріжжі вулицю Правди перейменували в честь Жаботинського
  20. У Запоріжжі відкрили пам'ятну дошку відомому важкоатлету Жаботинському — Радіо Свобода, 20 жовтня 2016
  21. У Запоріжжі 26 жовтня 2017 року відкрили пам'ятник легендарному кумиру Шварценеггера (фоторепортаж), — zp.depo.ua, 26 жовтня 2017

ЛітератураРедагувати

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

ПосиланняРедагувати