Джіма Юлія Валентинівна

українська біатлоністка, чемпіонка Олімпійських ігор в Сочі

Ю́лія Валенти́нівна Джі́ма (19 вересня 1990, Київ) — українська біатлоністка, заслужений майстер спорту України,[2] член національної збірної команди України з біатлону.

Юлія Джіма
Юлія Валентинівна Джіма
Biathlon European Championships 2017 Sprint Women 1910.JPG
Загальна інформація
Національність українка
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна[1]
Місце проживання Київ
Народження 19 вересня 1990(1990-09-19) (29 років)
Київ
Зріст 168 см
Вага 58 кг
Батько Джима Валентин Іванович
Спорт
Країна Україна Україна
Вид спорту біатлон
Нац. збірна збірна України
Тренери Антоніна Сірикd
Участь і здобутки
Світові змагання 0 х Gold medal world centered-2.svg 2 х Silver medal world centered-2.svg 2 х Bronze medal world centered-2.svg
Регіональні змагання 5 х Gold medal blank.svg 2 х Silver medal blank.svg 2 х Bronze medal blank.svg
Олімпійські ігри 1 х Gold medal olympic.svg 0 х Silver medal olympic.svg 0 х Bronze medal olympic.svg
CMNS: Джіма Юлія Валентинівна у Вікісховищі
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений майстер спорту України
Зимові Олімпійські ігри
Золото Сочі 2014 естафета
Чемпіонати світу
Срібло Нове Место-на-Мораві 2013 естафета 4×6 км
Срібло Гохфільцен 2017 естафета 4×6 км
Бронза Естерсунд 2019 естафета 4×6 км
Бронза Антерсельва 2020 естафета 4×6 км
Чемпіонат Європи з біатлону
Золото Ріднау-валь-Ріданна 2011 естафета 4x6 км
Золото Брезно-Осрбліє 2012 естафета 4×6 км
Золото Отепя 2015 естафета 4x6 км
Золото Душники-Здруй 2017 спринт 7,5 км
Золото Раубичі 2020 змішана естафета
Срібло Бансько 2013 спринт 7,5 км
Срібло Душники-Здруй 2017 переслідування 10 км
Бронза Бансько 2013 естафета 4x6 км
Літні чемпіонати світу
Срібло Отеля 2016 змішана естафета
Бронза Чейле-Градістей 2015 переслідування 10 км

Чемпіонка зимових Олімпійських ігор 2014 у Сочі, Росія.[3]

Дворазова срібна і дворазова бронзова призерка чемпіонатів світу в естафеті, багаторазова переможниця та призерка етапів кубка світу з біатлону, п'ятиразова чемпіонка Європи, призерка Кубка Європи з біатлону.

БіографіяРедагувати

Батько спортсменки — Джима Валентин Іванович, український біатлоніст, брав участь у зимовій Олімпіаді 1994 року в Ліллехаммері.[4].

У збірній України Юлія дебютувала в сезоні 2011/2012, в складі якої взяла участь в етапі кубка світу з біатлону, який проходив у місті Обергофі. Посіла 34-те місце в спринті. Брала участь у 48-му чемпіонаті світу з біатлону.

Юлія — студентка факультету іноземної філології та соціальних комунікацій Сумського державного університету.[5]

На зимових Олімпійських іграх 2014 в Сочі здобула «золото» в естафеті 4×6 км (разом із Валентиною Семеренко, Вітою Семеренко та Оленою Підгрушною).[6]

Незаміжня. Хобі — малювання, музика.

Нагороджена орденами «За заслуги» III ступеня (2014)[7], «За заслуги» II ступеня (2017)[8].

Виступи на Олімпійських іграхРедагувати

Рік Місце проведення Інд Спр Пр МС Ест ЗМ
2014   Сочі, Росія 7 42 DNS 23 1
2018   Пхьончхан, Південна Корея 20 11 7

Виступи на чемпіонатах світуРедагувати

Рік Місце проведення Інд Спр Пр МС Ест ЗМ
2012   Рупольдінг, Німеччина 39 48
2013   Нове Место-на-Мораві, Чехія 13 2 9
2015   Контіолагті, Фінляндія 38 6 11
2016   Осло, Норвегія 22 31 9 25 5
2017   Гохфільцен, Австрія 9 22 23 2 5
2019   Естерсунд, Швеція 12 54 DNS 3
2020   Антерсельва, Італія 37 22 19 3


Виступи на чемпіонатах ЄвропиРедагувати

Рік Місце проведення Інд Спр Пр Ест ЗМ
2010*   Отепя, Естонія 9 22 14 7
2011   Ріднау-Валь-Ріданна, Італія 30 19 14 1
2012   Брезно-Осрбліє, Словаччина 15 25 18 1
2013   Бансько, Болгарія DNS 2 18 3
2015   Отепя, Естонія 9 10 15 1
2017   Душники-Здруй, Польща 1 2 3
2020   Раубичі, Білорусь DNS 1

[*] — юніорські змагання

Чемпіонати світу серед юніорівРедагувати

Рік Місце проведення Вік Інд Спр Пр Ест
2008   Рупольдинг, Німеччина U19 31 61
2009   Кенмор, Канада U19 12 24 17 4
2010   Турсбю, Швеція U21 44 41 DNS
2011   Нове Место-на-Мораві, Чехія U21 4 35 25 5

Кар'єра в Кубку світуРедагувати

Першим роком Юлії в біатлоні став 2003 рік, а починаючи з 2009 року вона почала виступати за національну збірну України з біатлону. Вперше виступила на етапах Кубка світу в 2012 році.

Місця в кубках світуРедагувати

Сезон Індивідуальна Спринт Переслідування Мас-старт Загальний залік
Позиція (очки) Позиція (очки) Позиція (очки) Позиція (очки) Позиція (очки)
2011-12 — (0) 48 (55) 68 (11) — (0) 60 (66)
2012-13 21 (45) 20 (167) 38 (51) 36 (26) 30 (289)
2013-14 18 (38) 28 (127) 20 (131) 36 (26) 18 (379)
2014-15 15 (67) 34 (101) 21 (123) 31 (37) 24 (328)
2015-16 17 (54) 15 (171) 13 (168) 14 (101) 13 (494)
2016-17 8 (74) 13 (188) 9 (215) 4 (161) 8 (632)
2017-18 2 (91) 12 (174) 17 (126) 19 (92) 11 (483)
2018-19 7 (89) 49 (52) 59 (26) 38 (21) 37 (187)
2019-20 10 (85) 41 (68) 37 (40) 43 (12) 36 (205)

Подіуми на етапах кубків світуРедагувати

Сезон Місце проведення Змагання Результат
2012-13   Гохфільцен, Австрія Естафета 2
2012-13   Нове Место-на-Мораві, Чехія Естафета 2
2012-13   Обергоф, Німеччина Естафета 1
2012-13   Нове Место, Чехія — ЧС Естафета 2
2012-13   Сочі, Росія Естафета 2
2013-14   Гохфільцен, Австрія Естафета 1
2013-14   Гохфільцен, Австрія Переслідування 2
2013-14   Анесі — Ле Гран Борнан, Франція Естафета 2
2013-14   Рупольдінг, Німеччина Естафета 3
2014-15   Антхольц — Антерсельва, Італія Естафета 3
2014-15   Нове Место-на-Мораві, Чехія Супер-мікст 3
2015-16   Гохфільцен, Австрія Естафета 3
2015-16   Рупольдінг, Німеччина Естафета 1
2015-16   Преск-Айл, Сполучені Штати Америки Естафета 2
2016-17   Поклюка, Словенія Естафета 3
2016-17   Гохфільцен, Австрія — ЧС Естафета 2
2017-18   Естерсунд, Швеція Індивідуальна гонка 3
2017-18   Естерсунд, Швеція спринт 3
2017-18   Гохфільцен, Австрія Естафета 2
2017-18   Гольменколлен, Норвегія спринт 3
2018-19   Поклюка, Словенія Індивідуальна гонка 1
2018-19   Естерсунд, Швеція — ЧС Естафета 3
2019-20   Естерсунд, Швеція Індивідуальна гонка 2
2019-20   Антерсельва, Італія — ЧС Естафета 3

Статистика кубка світуРедагувати

2019–2020  
Остерсунд
 
Гохфільцен
 
Аннесі
 
Обергоф
 
Рупольдінг
 
Поклюка
 
ЧМ Антерсельва
 
Нове Место
 
Контіолахті
 
Гольменколлен[9]
Підсумки
ЗМ Спр Інд Ест Спр Ест Пр Спр Пр МС Спр МС Ест Спр Ест Пр Інд ЗМ МС ЗМ Спр Пр Інд ОЗМ Ест МС Спр Ест МС Спр Пр ЗМ Спр Пр МС Очок Місце
2 4 55 4 DNS 38 23 16 6 29 6 DNF 14 DSQ 25 5 22 19 37 3 32 4 53 DNS 205 36
2018–2019  
Поклюка
 
Гохфільцен
 
Нове Место
 
Обергоф
 
Рупольдінг
 
Антерсельва
 
Кенмор
 
Солджер Голлов
 
ЧС Остерсунд
 
Гольменколлен
Підсумки
ЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр Пр Ест Спр Ест МС Спр Пр МС Інд Ест Спр Пр ЗМ ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр МС Очок Місце
1 20 24 41 49 20 68 8 73 41 13 10 32 6 54 DNS 12 3 - 187 37
2017–2018  
Остерсунд
 
Гохфільцен
 
Ле-Гран-Борнан
 
Обергоф
 
Рупольдінг
 
Антхольц
 
Олімпійські ірги Пхьончхан
 
Контіолахті
 
Осло
Підсумки
ЗМ OЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр Пр Ест Інд Ест МС Спр МС Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр МС Ест Спр Пр Ест ЗМ Очок Місце
3 3 21 20 6 2 27 DNS 7 42 13 5 4 11 18 DNS 28 7 20 11 4 14 3 5 8 483 11
2016–2017  
Остерсунд
 
Поклюка
 
Нове Место
 
Обергоф
 
Рупольдінг
 
Антхольц
 
ЧС Гохфільцен
 
Пхьончхан
 
Контіолахті
 
Холменколен
Підсумки
ЗМ OЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр Пр МС Ест Спр Пр Інд МС Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр Ест Спр Пр OЗМ ЗМ Спр Пр МС Очок Місце
10 20 21 9 28 11 3 34 13 19 15 15 5 4 11 43 20 10 4 5 22 23 9 2 6 6 7 7 34 26 13 11 10 632 8
2015–2016  
Остерсунд
 
Гохфільцен
 
Поклюка
 
Рупольдінг
 
Рупольдінг
 
Антхольц
 
Канмор
 
Преск-Айл
 
ЧС Холменколен
 
Ханти-Мансійськ
Підсумки
OЗМ ЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр Пр МС Інд Ест МС Спр Пр Ест Спр МС OЗМ ЗМ Спр Пр Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр МС Очок Місце
7 18 13 28 7 6 3 19 22 18 8 8 11 29 1 7 15 DNS 83 6 41 44 2 31 9 22 5 25 26 9 494 13
2014–2015  
Остерсунд
 
Гохфільцен
 
Поклюка
 
Обергоф
 
Рупольдінг
 
Антхольц
 
Нове Место
 
Холменколен
 
ЧС Контіолахті
 
Ханти-Мансійськ
Підсумки
ЗМ Інд Спр Пр Спр Ест Пр Спр Пр МС Ест Спр МС Ест Спр МС Спр Пр Ест OЗМ ЗМ Спр Пр Інд Спр Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр МС Очок Місце
15 64 18 7 9 60 34 24 30 20 3 3 18 7 6 19 6 11 38 6 19 14 18 238 24
2013–2014  
Остерсунд
 
Гохфільцен
 
Анесі
 
Обергоф
 
Рупольдінг
 
Антхольц
 
ОІ Сочі
 
Поклюка
 
Контіолахті
 
Холменколен
Підсумки
ЗМ Інд Спр Пр Спр Ест Пр Ест Спр Пр Спр Пр МС Ест Інд Пр Спр Пр Ест Спр Пр Інд МС ЗМ Ест Спр Пр МС Спр Спр Пр Спр Пр МС Очок Місце
41 14 5 1 2 2 15 14 DNF 8 3 6 6 42 DNS 7 23 1 31 30 9 35 23 40 65 24 379 18
2012–2013  
Остерсунд
 
Гохфільцен
 
Поклюка
 
Обергоф
 
Рупольдінг
 
Антхольц
 
ЧС Нове Место
 
Холменколен
 
Сочі
 
Ханти-Мансійськ
Підсумки
ЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Ест Спр Пр Ест Спр МС Спр Пр Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр МС Інд Спр Ест Спр Пр МС Очок Місце
32 28 32 15 DNS 2 33 30 1 6 30 7 28 35 DNS 5 9 13 2 27 19 2 15 23 15 289 30
2011–2012  
Остерсунд
 
Гохфільцен
 
Гохфильцен
 
Обергоф
 
Нове Место
 
Антхольц
 
Холменколен
 
Контіолахті
 
ЧС Рупольдінг
 
Ханти-Мансійськ
Підсумки
Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр ЗМ Ест Спр МС Інд Спр Пр Спр Ест МС Спр Пр МС ЗМ Спр Пр ЗМ Спр Пр Інд МС Ест Спр Пр МС Очок Місце
8 34 19 33 39 48 17 38 60 60

У таблиці наведена статистика виступів біатлоніста в Кубку світу.

  • Місця 1–3: кількість подіумів
  • Чільна 10: кількість фінішів у першій десятці
  • В очках: кількість виступів, на яких біатлоніст здобував очки
  • Старти: кількість стартів
Місця Індивід. Спринт Персьют Мас-старт Естафета Разом
1 3 3
2 1 4 5
3 3 3
Чільна 10 3 2 4 2 17 28
В очках 8 23 17 7 18 73
Стартів 9 27 18 7 18 79
Станом на: 22 березня 2015

Статистика стрільбиРедагувати

№ п/п Сезон Загальна[10] Індивідуальна гонка Спринт Гонка переслідування Мас-старт Естафета
1 2011-2012 84,2 % (96/114) 0,0 % (0/0) 97,5 % (39/40) 78,3 % (47/60) 0,0 % (0/0) 71,4 % (10/14)
2 2012-2013 87,7 % (279/318) 91,7 % (55/60) 91,3 % (73/80) 78,8 % (63/80) 90,0 % (18/20) 89,7 % (70/78)
3 2013-2014 86,3 % (314/364) 88,3 % (53/60) 83,8 % (67/80) 84,0 % (84/100) 87,5 % (70/80) 90,9 % (40/44)
4 2014-2015 88,5 % (293/331) 91,7 % (55/60) 84,3 % (59/70) 95,0 % (95/100) 87,5 % (35/40) 80,3 % (49/61)
5 2015-2016 88,1 % (406/461) 86,7 % (52/60) 82,2 % (74/90) 90,7 % (127/140) 91,3 % (73/80) 87,9 % (80/91)

У листопаді 2015 року перемогла на змаганнях у Шушені (Норвегія) — масовий старт на дистанції 12,5 км.

У філателіїРедагувати

  1. Поштова марка України, спецпогашення 31 січня 2014 р.[11]

Державні нагородиРедагувати

  • Орден «За заслуги» II ст. (9 вересня 2017) — За вагомий особистий внесок у розвиток та популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, досягнення високих спортивних результатів та багаторічну плідну професійну діяльність[12]
  • Орден «За заслуги» III ст. (23 серпня 2014) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[13]

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.sports-reference.com/olympics/friv/birthplaces.cgi?id=13376
  2. Студентка СумДУ Юлія Джіма стала Заслуженим майстром спорту України. Архів оригіналу за 22 грудень 2015. Процитовано 15 грудень 2015. 
  3. Сочі-2014. Біатлон. У жіночій естафеті збірна України взяла "золото". Чемпіон. Процитовано 2018-03-24. 
  4. Юлия ДЖИМА: «Мама болела за Пуаре, а я за Бьорндалена»
  5. Юлія Джіма виграла чемпіонат Європи
  6. Сочі-2014. Біатлон. У жіночій естафеті збірна України взяла "золото". Чемпіон. Процитовано 2018-03-24. 
  7. Указ Президента України від 23 серпня 2014 року № 676/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  8. Указ Президента України від 4 вересня 2017 року № 260/2017 «Про призначення стипендій Президента України для видатних спортсменів та тренерів України з олімпійських видів спорту»
  9. Етап був скасований через епідемію Коронавірусу
  10. В дужках наведена кількість влучних пострілів та загальна кількість пострілів. В статистиці стрільби рахуються постріли, які здійснив біатлоніст на етапах кубка світу та чемпіонаті світу
  11. Ukrposhta: Biathlon National Team of Ukraine 2014. wnsstamps.post
  12. Указ президента України № 270/2017 від 9 вересня 2017 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня фізичної культури і спорту»
  13. Указ Президента України від 23 серпня 2014 року № 676/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»

ПосиланняРедагувати