Арте́м Долгопя́т (нар. 16 червня 1997 — Дніпропетровськ, Україна) — ізраїльський гімнаст. Олімпійський чемпіон у вільних вправах на Олімпійських іграх у Токіо, Японія. Дворазовий срібний призер чемпіонату світу, чемпіон та призер чемпіонату Європи. Перший в історії Ізраїлю срібний призер чемпіонату світу[1] та дворазовий призер одного чемпіонату Європи.[2] Спортсмен 2017 року в Ізраїлі.[3]

Артем Долгопят
івр. ארטיום דולגופיאט
Artem Dolgopyat Honored at Beit HaNassi, in Jerusalem (5136) (cropped).jpg
Загальна інформація
Громадянство Flag of Israel.svg Ізраїль
Flag of Ukraine.svg Україна
Місце проживання Рішон-ле-Ціон, Ізраїль
Народження 16 червня 1997(1997-06-16) (25 років)
Дніпро, Україна
Alma mater Shevah Mofetd
Спорт
Країна Ізраїль Ізраїль
Вид спорту спортивна гімнастика
Тренери Сергій Вайсбург
Участь і здобутки
CMNS: Артем Долгопят у Вікісховищі
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Ізраїль Ізраїль
Олімпійські ігри
Золото Токіо 2020 вільні вправи
Чемпіонат світу
Срібло Монреаль 2017 вільні вправи
Срібло Штутгарт 2019 вільні вправи
Чемпіонат Європи
Золото Мерсін 2020 вільні вправи
Срібло Глазго 2018 вільні вправи
Срібло Щецин 2019 вільні вправи
Бронза Мерсін 2020 опорний стрибок

БіографіяРедагувати

Народився в Дніпропетровську, Україна, в єврейській родині. Батько працював техніком-електриком на залізниці, мати — продавщицею в магазині. Коли було 12 років, як дворазовому чемпіону України у своїй віковій категорії пропонували переїхати до Києва тренуватися в збірній України, але через важкий економічний стан родина наважилась на репатріацію до Ізраїлю.[4]

З 2017 року служить в ЦАХАЛі, поєднуючи щоденні тренування з п'ятигодинною службою на базі Тель ха-Шомер.

Кар'єраРедагувати

Батько сам займався спортивною гімнастикою, тому шестирічного Артема привів до залу. Починав з одного тренування на тиждень з поступовим збільшенням навантаження, поки з 11 років не почав тренуватися професійно. Старший брат теж займався спортивною гімнастикою.

2014Редагувати

Брав участь у літніх юнацьких Олімпійських іграх 2014 у Нанкіні, Китай, продемонструвавши десятий результат у багатоборстві, п'яте місце в опорному стрибку та восьме — у вільних вправах. Через жорсткий килим травмував спину.

2015Редагувати

На дебютному на дорослому рівні чемпіонаті Європи посів 22 місце в багатоборстві.

На чемпіонаті світу показав 103-й результат у багатоборстві, до фіналів в окремих видах не кваліфікувався.

2016Редагувати

Через травму спини, якої зазнав на літніх юнацьких Олімпійських іграх 2014 і яка постійно турбувала сильними болями, мусив узяти тримісячну паузу в тренуваннях.[4]

2017Редагувати

На етапі кубку світу в Баку, Азербайджан, вирішив продемонструвати один з найскладніших і найнебезпечніших елементів вільних вправ — потрійне сальто назад, яке названо на честь олімпійського чемпіона 1988 року Валерія Люкіна. Однак організатори змагань увімкнули тільки один прожектор, тому через погану видимість і засліплення спортсмен приземлився на шию. На щастя, обійшлось без важкої травми — обмежився тріщиною в пальці.[4]

На чемпіонаті Європи у вільних вправах зупинився за крок до п'єдесталу, поступившись товаришу по збірній Олександрові Шатілову.

На чемпіонаті світу, що проходив у жовтні в Монреалі, виступав з травмою ноги, якої зазнав за два тижні до турніру. Кваліфікувався до фіналу у вільних вправах, однак на ногу ступити не міг. Проте у фіналі впорався з елементами та виборов першу у власній кар'єрі та в історії Ізраїлю срібну нагороду чемпіонату світу.[1]

2018Редагувати

На чемпіонаті Європи у вільних вправах здобув першу в кар'єрі медаль чемпіонату Європи — срібну.

Через складні дипломатичні стосунки між Ізраїлем та господарем чемпіонату світу (Катар не визнає Ізраїль) участь команди Ізраїлю в першому кваліфікаційному турнірі на Олімпійські ігри в Токіо була під питанням. Згодом Катар надав візи спортсменам, гарантував безпеку й використання прапору та гімну Ізраїля.[5] Однак протягом трьох місяців Артем, сержант ЦАХАЛу, не міг отримати дозвіл від армії на поїздку до Катару, який надали за добу до вильоту. Артем мріяв піднятися на п'єдестал та підняти прапор Ізраїлю в Катарі, першій арабській країні, де виступали спортсмени з Ізраїлю, але у фіналі вільних вправ продемонстрував п'ятий результат.[6]

2019Редагувати

На чемпіонаті Європи повторив результат попередньої континентальної першості: здобув срібну медаль у вільних вправах.

На ІІ Європейських іграх у Мінську, Білорусь, виступав з травмою ноги, якої зазнав на тренуванні за два тижні до ігор, ударившись об металеву частину трампліна, тому не зміг кваліфікуватися до фіналів в окремих видах.[1]

На чемпіонаті світу в Штутгарті, Німеччина, став срібним призером у вільних вправах, що дало змогу здобути особисту ліцензію на Олімпійські ігри в Токіо.

2020Редагувати

У грудні під час пандемії коронавірусу на чемпіонаті Європи в Мерсіні, Туреччина, вперше в кар'єрі став чемпіоном Європи, здобувши перемогу у вільних вправах, а також додав бронзову нагороду в опорному стрибку, чим уперше зміг завоювати медаль не у вільних вправах. Став першим в історії Ізраїлю гімнастом, якому вдалося вибороти дві медалі на одній континентальній першості.[2]

Результати на турнірахРедагувати

Рік Змагання КБ ІБ            
2014 Юнацькі Олімпійські ігри 10 8 5
2015 Чемпіонат Європи 22
Чемпіонат світу 103
2017 Чемпіонат Європи 4
Чемпіонат світу  
2018 Чемпіонат Європи  
Чемпіонат світу 5
2019 Чемпіонат Європи  
Чемпіонат світу  
2020 UKRAINE INTERNATIONAL CUP[7][8]  *  
Чемпіонат Європи 4    
2021 Кубок виклику в Осієці 7
Кубок світу в Досі  
Олімпійські ігри  
2022 Кубок світу в Баку[9]    

*змішана команда

ПриміткиРедагувати

  1. а б в DOLGOPYAT Artem - FIG Athlete Profile. www.gymnastics.sport. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 22 грудня 2020. 
  2. а б ארטיום דולגופיאט זכה במדליית זהב בקרקע באליפות אירופה; זכה גם בארד בקפיצות. Haaretz הארץ (івр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020. 
  3. LiubovB, автор (27 грудня 2017). Артем Долгопят стал спортсменом года в Израиле. Gymnovosti (ru-RU). Процитовано 22 грудня 2020. 
  4. а б в LiubovB (27 листопада 2017). Dolgopyat: The day of the floor final I couldn’t step on my foot. Gymnovosti (амер.). Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020. 
  5. LiubovB (22 жовтня 2018). Israeli team: We were well received in Qatar and we are happy with the hospitality. Gymnovosti (амер.). Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 23 грудня 2020. 
  6. LiubovB (18 жовтня 2018). Excitement mixed with worry – Israeli team is off to Worlds. Gymnovosti (амер.). Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 23 грудня 2020. 
  7. Архівована копія. stellazakharova.com.ua. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 22 грудня 2020. 
  8. Архівована копія. stellazakharova.com.ua. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 22 грудня 2020. 
  9. FIG Artistic Gymnastics Apparatus World Cup, AGF Trophy. agf.az. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.