Список кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям
стаття-список у проєкті Вікімедіа
Список кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям — перелік офіцерів, фельдфебелів та унтерофіцерів, яких за часи Другої світової війни було удостоєно найвищої військової нагороди Третього Рейху — Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям. Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям (нім. Ritterkreuz des Eisernen Kreuzes mit Eichenlaub) був запроваджений 3 червня 1940 року для подальшого відзначення тих, хто вже отримав Лицарський хрест Залізного хреста та продовжував демонструвати особисту хоробрість у бойових умовах чи значні успіхі у військовій діяльності на полі бою. Всього в 1940 році було проведено 7 нагороджень; 50 — у 1941 році; 111 — у 1942 році; 192 — у 1943 році; 328 — у 1944 році та 194 — у 1945 році, що дало загальну кількість 882 кавалерів, не враховуючи 8 іноземних кавалерів.
| Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Ritterkreuz des Eisernen Kreuzes mit Eichenlaub | ||||
 | ||||
 | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Третій Рейх | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | орден | |||
| Вручається: | усім категоріям військовослужбовців | |||
| Підстава | за проявлену хоробрість та відвагу на полі бою або за видатні успіхи воєначальників у керівництві військами під час бойових дій | |||
| Статус | не вручається | |||
| Нагородження | ||||
| Параметри | 48 × 48 мм | |||
| Перше: | 19 липня 1940 | |||
| Останнє: | 8 травня 1945 | |||
| Нагороджено: | 863 (882 + 8) | |||
| Нагороджені: | ||||
| Черговість | ||||
| Старша нагорода |
 Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям та мечами | |||
| Молодша нагорода |
 Лицарський хрест Залізного хреста | |||
Кількість 882 нагороджених Дубовим листям базується на аналізі та погодженні числа нагороджених орденською комісією Асоціації кавалерів Лицарського хреста (AKCR). Однак автор Вейт Шерцер оскаржив чинність нагородження 27 кавалерів із цих списків[1]. За винятком Германа Фегеляйна, усі спірні кандидати отримали відзнаку у травні 1945 року, коли через критичну ситуацію останніх днів Другої світової війни в Німеччині низка номінацій залишилася незавершеними та такими, що «загальмувалися» на різних етапах процесу затвердження. Герман Фегеляйн отримав Дубове листя у 1942 році, але був засуджений до смертної кари Адольфом Гітлером і розстріляний начальником особистої охорони Адольфа Гітлера і шефом Імперської служби безпеки СС-групенфюрером Йоганном Раттенгубером 28 квітня 1945 року за рішенням військового трибуналу. Смертний вирок, згідно з німецьким законодавством, став обґрунтуванням для позбавлення Фегеляйна всіх орденів і почесних відзнак[2].
| Рік | Кількість | З них посмертно |
|---|---|---|
| 1940 | 7
|
0
|
| 1941 | 50
|
3
|
| 1942 | 111
|
7
|
| 1943 | 192
|
17
|
| 1944 | 328
|
46
|
| 1945 | 194
|
19
|
Список нагороджених Лицарським хрестом Залізного хреста з Дубовим листям ред.
- Позначення
Нагороджені посмертно
Позбавлені нагороди
Нагороджені в 1940 році ред.
| # | Фото | Ім'я (роки життя) |
Військове звання | Вид ЗС | Посада | Дата нагородження № |
Прим. |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 
|
Едуард Дітль (1890–1944) |
генерал-лейтенант |  Сухопутні війська
|
командир гірського корпусу «Норвегія» | 19 липня 1940 № 1 |
1 липня 1944 року удостоєний (посмертно) мечів (№ 72) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (командувач 20-ї гірської армії) |
| 2 | 
|
Вернер Мьольдерс (1913–1941) |
майор |  Люфтваффе
|
командир винищувальної ескадри JG 51 | 21 вересня 1940 № 2 |
22 червня 1941 року удостоєний мечів (№ 2) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (командир JG 51) 15 липня 1941 року удостоєний діамантів (№ 1) до нагороди (командир JG 51) |
| 3 | 
|
Адольф Галланд (1912–1996) |
майор | Люфтваффе
|
командир винищувальної ескадри JG 26 «Шлагетер» | 24 вересня 1940 № 3 |
21 червня 1941 року удостоєний мечів (№ 1) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (командир JG 26) 28 січня 1942 року удостоєний діамантів (№ 2) до нагороди (командир JG 26) |
| 4 | .jpg)
|
Гельмут Вік (1915–1940) |
майор | Люфтваффе
|
командир I авіагрупи винищувальної ескадри JG 2 «Ріхтгофен» | 6 жовтня 1940 № 4 |
— |
| 5 | 
|
Гюнтер Прін (1908–1941) |
капітан-лейтенант |  Крігсмаріне
|
командир ПЧ U-47 | 20 жовтня 1940 № 5 |
— |
| 6 | 
|
Отто Кречмер (1912–1998) |
капітан-лейтенант | Крігсмаріне
|
командир ПЧ U-99 | 4 листопада 1940 № 6 |
26 грудня 1941 року удостоєний мечів (№ 5) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (командир U-99) |
| 7 | 
|
Йоахім Шепке (1912–1941) |
капітан-лейтенант | Крігсмаріне
|
командир ПЧ U-100 | 1 грудня 1940 № 7 |
— |
Нагороджені в 1941 році ред.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Нагороджені в 1942 році ред.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
_Martin_Fiebig,_commandant_du_10e_corps_a%C3%A9rien_(X.Flieger_Korps).jpg)
Нагороджені в 1943 році ред.
| # | Фото | Ім'я (роки життя) |
Військове звання | Вид ЗС | Посада | Дата нагородження № |
Прим. |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 169 | 
|
Райнер Штагель (1892–1955) |
оберст | Люфтваффе
|
командир оперативної групи Люфтваффе | 4 січня 1943 № 169 |
18 липня 1944 року удостоєний мечів (№ 79) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (генерал-майор, начальник гарнізону фортеці Вільно) |
| 170 | 
|
Фріц Фессман (1913–1944) |
оберлейтенант резерву | Сухопутні війська
|
командир 64-го розвідувального мотоциклетного батальйону | 4 січня 1943 № 170 |
23 жовтня 1944 року удостоєний (посмертно) мечів (№ 103) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (гауптман резерву, командир 5-го розвідувального танкового батальйону) |
| 171 | 
|
Фрідріх Гуггенбергер (1915–1988) |
капітан-лейтенант | Крігсмаріне
|
командир ПЧ U-81 | 8 січня 1943 № 171 |
— |
| 172 | Гайнц Франк (1914–1944) |
оберлейтенант | Люфтваффе
|
командир 3-ї ескадрильї ескадри штурмової авіації Schl.G.1 | 8 січня 1943 № 172 |
— | |
| 173 | 
|
Ернст Купфер (1907–1943) |
майор | Люфтваффе
|
командир II. авіагрупи ескадри пікіруючих бомбардувальників StG 2 «Іммельманн» | 8 січня 1943 № 173 |
11 квітня 1944 року удостоєний (посмертно) мечів (№ 62) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (оберст, командир StG 2 «Іммельманн») |
| 174 | Бруно Діллей (1913–1968) |
гауптман | Люфтваффе
|
командир I. авіагрупи ескадри пікіруючих бомбардувальників StG 2 «Іммельманн» | 8 січня 1943 № 174 |
— | |
| 175 | 
|
Ґергард Баркгорн (1919–1983) |
оберлейтенант | Люфтваффе
|
командир 4-ї ескадрильї винищувальної ескадри JG 52 | 11 січня 1943 № 175 |
2 березня 1944 року удостоєний мечів (№ 52) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (гауптман, командир II./JG 52) |
| 176 | 
|
Венд фон Вітерсгайм (1900–1975) |
оберст | Сухопутні війська
|
командир 113-го панцергренадерського полку | 12 січня 1943 № 176 |
26 березня 1944 року удостоєний мечів (№ 58) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (генерал-майор, 11-ї танкової дивізії) |
| 177 | 
|
Йоганн Мор (1916–1943) |
капітан-лейтенант | Крігсмаріне
|
командир ПЧ U-124 | 13 січня 1943 № 177 |
— |
| 178 | 
|
Фрідріх Паулюс (1890–1957) |
генерал-полковник | Сухопутні війська
|
командувач 6-ї польової армії | 15 січня 1943 № 178 |
— |
| 179 | Карл Вілліг (1908–1977) |
майор | Сухопутні війська
|
командир II батальйону 120-го моторизованого гренадерського полку | 18 січня 1943 № 179 |
— | |
| 180 | 
|
Гюнтер Гебель (1917–1993) |
гауптман | Сухопутні війська
|
командир тактичної групи 6-ї польової армії | 18 січня 1943 № 180 |
— |
| 181 | 
|
Гюнтер фон Клюге (1882–1944) |
генерал-фельдмаршал | Сухопутні війська
|
командувач групи армії «Центр» | 18 січня 1943 № 181 |
23 жовтня 1943 року удостоєний мечів (№ 40) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (генерал-фельдмаршал, командувач групи армії «Центр»[Прим. 4]) |
| 182 | 
|
Вальдемар фон Гацен (1917–2014) |
гауптман | Сухопутні війська
|
командир тактичної бойовї групи 13-ї танкової дивізії (I./66-го панцергренадерського полку) | 18 січня 1943 № 182 |
3 жовтня 1943 року удостоєний мечів (№ 38) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (майор, командир 66-го панцергренадерського полку) |
| 183 | 
|
Ганс Крейсінг (1890–1969) |
генерал-лейтенант | Сухопутні війська
|
командир 3-ї гірсько-піхотної дивізії | 20 січня 1943 № 183 |
13 квітня 1944 року удостоєний мечів (№ 63) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (генерал гірсько-піхотних військ, командир XVII армійського корпусу) |
| 184 | Райнгард Гюнцель (1907–1970) |
майор | Люфтваффе
|
командир II. групи винищувальної ескадри JG 27 «Бельке» | 21 січня 1943 № 184 |
— | |
| 185 | Гуго Прімоцік (1914–1996) |
обер-вахмістр | Сухопутні війська
|
командир взводу 2-ї батареї 667-го штурмового дивізіону | 25 січня 1943 № 185 |
Того ж дня присвоєне звання лейтенант | |
| 186 | 
|
Віллі Рідель (1909–1982) |
гауптман | Сухопутні війська
|
командир III. батальйону 524-го піхотного полку | 25 січня 1943 № 186 |
— |
| 187 | Георг Міхаель (1917–1944) |
оберлейтенант резерву | Сухопутні війська
|
командир II. батальйону 26-го панцер-гренадерського полку | 25 січня 1943 № 187 |
— | |
| 188 | Густав Пресслер (1912–1985) |
майор | Люфтваффе
|
командир III. авіагрупи ескадри пікіруючих бомбардувальників StG 2 «Іммельманн» | 26 січня 1943 № 188 |
— | |
| 189 | Карл Роденбург (1894–1992) |
генерал-лейтенант | Сухопутні війська
|
командир 76-ї піхотної дивізії | 31 січня 1943 № 189 |
— | |
| 190 | Райнгольд Кнаке (1919–1943) |
гауптман | Люфтваффе
|
командир 3-ї ескадрильї ескадри нічних винищувачів NJG 1 | 7 лютого 1943† № 190 |
3 лютого 1942 року загинув у бою | |
| 191 | Ервін Фішер (1912–1996) |
гауптман | Люфтваффе
|
командир 1-й ескадрильї 121-ї розвідувальної групи | 8 лютого 1943 № 191 |
— | |
| 192 | 
|
Герман Гогебак (1914–2004) |
гауптман | Люфтваффе
|
командир III. авіагрупи навчально-бойової змішаної ескадри LG 1 | 19 лютого 1943 № 192 |
26 січня 1945 року удостоєний мечів (№ 125) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (оберстлейтенант, командир KG 6) |
| 193 | Гельмут Брук (1912–2001) |
гауптман | Люфтваффе
|
командир I. авіагрупи ескадри пікіруючих бомбардувальників StG 77 | 19 лютого 1943 № 193 |
— | |
| 194 | 
|
Альфонс Кеніг (1898–1944) |
гауптман резерву | Сухопутні війська
|
командир III. батальйону 217-го гренадерського полку | 21 лютого 1943 № 194 |
9 червня 1944 року удостоєний мечів (№ 70) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (оберстлейтенант, командир 199-го гренадерського полку «Ліст») |
| 195 | 
|
Курт Меєр (1910–1961) |
СС-оберштурмбанфюрер |  Ваффен-СС
|
командир розвідувального батальйону Лейбштандарте-СС «Адольф Гітлер» | 23 лютого 1943 № 195 |
27 серпня 1944 року удостоєний мечів (№ 91) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (СС-штандартенфюрер, командир 12-ї танкової дивізії СС «Гітлерюгенд») |
| 196 | Пауль Гільднер (1914–1943) |
оберлейтенант | Люфтваффе
|
пілот 3-ї ескадрильї ескадри нічних винищувачів NJG 1 | 26 лютого 1943† № 196 |
24 лютого 1942 року загинув у бою | |
| 197 | Вернер Штрайб (1911–1986) |
оберлейтенант | Люфтваффе
|
командир I. авіагрупи ескадри нічних винищувачів NJG 1 | 26 лютого 1943 № 197 |
11 березня 1944 року удостоєний мечів (№ 54) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (майор, командир NJG 1) | |
| 198 | Людвіг Беккер (1911–1943) |
гауптман | Люфтваффе
|
командир 12-ї ескадрильї ескадри нічних винищувачів NJG 2 | 26 лютого 1943† № 198 |
26 лютого 1942 року загинув у бою | |
| 199 | Вернер Баумгартен-Крузіус (1919–1995) |
гауптман резерву | Сухопутні війська
|
командир I. батальйону 156-го гренадерського моторизованого полку | 27 лютого 1943 № 199 |
— | |
| 200 | 
|
Фріц Вітт (1908–1944) |
СС-штандартенфюрер | Ваффен-СС
|
командир 1-го панцергренадерського полку Лейбштандарте-СС «Адольф Гітлер» | 1 березня 1943 № 200 |
— |
| 201 | Ганс Мікош (1898–1993) |
оберст | Сухопутні війська
|
командир 677-го інженерного полку і лідер «кампфгрупи» в районі Сталінграда | 6 березня 1943 № 201 |
— | |
| 202 | Вальтер Шойнеманн (1909–1949) |
гауптман | Сухопутні війська
|
командир I. батальйону 272-го гренадерського полку | 6 березня 1943 № 202 |
— | |
| 203 | Густав Шмідт (1894–1943) |
генерал-лейтенант | Сухопутні війська
|
командир 19-ї танкової дивізії | 6 березня 1943 № 203 |
— | |
| 204 | Ебергард Цан (1910–2010) |
Доктор економічних наук гауптман резерву |
Сухопутні війська
|
командир 2-ї батареї 33-го протитанкового дивізіону | 6 березня 1943 № 204 |
— | |
| 205 | Йоганн Мікль (1893–1945) |
оберст | Сухопутні війська
|
командир 25-го панцергренадерського полку | 6 березня 1943 № 205 |
— | |
| 206 | Вільгельм фон Малаховскі (1914–1980) |
гауптман | Сухопутні війська
|
командир 228-го дивізіону штурмових гармат «Штурмгешуц» | 6 березня 1943 № 206 |
— | |
| 207 | Бруно Конц (1914–1945) |
оберфельдфебель | Сухопутні війська
|
командир взводу 11-ї роти 207-го єгерського полку | 6 березня 1943 № 207 |
— | |
| 208 | 
|
Георг Лассен (1915–2012) |
капітан-лейтенант | Крігсмаріне
|
командир ПЧ U-160 | 7 березня 1943 № 208 |
— |
| 209 | 
|
Еріх фон Манштейн (1887–1973) |
генерал-фельдмаршал | Сухопутні війська
|
командувач групи армії «Південь» | 14 березня 1943 № 209 |
30 березня 1944 року удостоєний мечів (№ 59) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (генерал-фельдмаршал, командувач групи армії «Південь») |
| 210 | Георг Річер (1918–1991) |
унтерофіцер | Сухопутні війська
|
передовий спостерігач 14-ї роти 513-го гренадерського полку | 14 березня 1943 № 210 |
— | |
| 211 | Карл Лангезе (1910–1989) |
майор | Сухопутні війська
|
командир II батальйону 207-го єгерського полку | 15 березня 1943 № 211 |
— | |
| 212 | Йозеф Культ (1912–1943) |
оберлейтенант резерву | Сухопутні війська
|
командир 3-ї роти 228-го єгерського полку | 15 березня 1943† № 212 |
22 лютого 1943 року загинув у бою[Прим. 5] | |
| 213 | .jpg)
|
Вальтер Гернляйн (1893–1961) |
генерал-лейтенант | Сухопутні війська
|
командир моторизованої дивізії «Гроссдойчланд» | 15 березня 1943 № 213 |
— |
| 214 | 
|
Теодор Нордманн (1918–1945) |
оберлейтенант | Люфтваффе
|
ТВО командира III. авіагрупи ескадри пікіруючих бомбардувальників StG 1 | 17 березня 1943 № 214 |
17 вересня 1944 року удостоєний мечів (№ 98) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (майор, командир II./SG 3) |
| 215 | Георг-Вільгельм Постель (1896–1953) |
генерал-майор | Сухопутні війська
|
командир 320-ї піхотної дивізії | 28 березня 1943 № 215 |
26 березня 1944 року удостоєний мечів (№ 57) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (генерал-лейтенант, командир 320-ї пд) | |
| 216 | 
|
Роберт Ріттер фон Грайм (1892–1945) |
генерал-полковник | Люфтваффе
|
командувач Командування Люфтваффе «Ост» | 2 квітня 1943 № 216 |
28 серпня 1944 року удостоєний мечів (№ 98) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (генерал-полковник, командувач 6-го повітряного флоту) |
| 217 | Ганс-Карл фон Шеле (1892–1955) |
генерал-майор | Сухопутні війська
|
командир корпусу «Шеле» | 2 квітня 1943 № 217 |
— | |
| 218 | Генріх Шюлер (1903–1945) |
гауптман резерву | Сухопутні війська
|
командир II. батальйону 525-го гренадерського полку | 2 квітня 1943 № 218 |
— | |
| 219 | 
|
Гельмут Гудель (1915–1985) |
гауптман | Сухопутні війська
|
командир I. батальйону 7-го танкового полку | 2 квітня 1943 № 219 |
— |
| 220 | 
|
Гінріх Шульдт (1901–1944) |
СС-штандартенфюрер | Ваффен-СС
|
командир бригади СС «Шульдт» | 2 квітня 1943 № 220 |
25 березня 1944 року удостоєний (посмертно) мечів (№ 56) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (СС-оберфюрер, командир 2-ї латиської добровольчої бригади СС) |
| 221 | 
|
Отто Кумм (1909–2004) |
СС-оберштурмбанфюрер | Ваффен-СС
|
командир панцергренадерського полку СС «Фюрер» | 6 квітня 1943 № 221 |
17 березня 1945 року удостоєний мечів (№ 138) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (СС-бригадефюрер та генерал-майор військ СС, командир 7-ї добровольчої гірської дивізії СС «Принц Ойген») |
| 222 | Рудольф Шлее (1913–1979) |
оберфельдфебель | Сухопутні війська
|
командир взводу 6-ї роти 13-го гірсько-піхотного полку | 6 квітня 1943 № 222 |
— | |
| 223 | (2).jpg)
|
Карл Деніц (1891–1980) |
грос-адмірал | Крігсмаріне
|
головнокомандувач Крігсмаріне та командувач підводних сил Крігсмаріне | 6 квітня 1943 № 223 |
— |
| 224 | 
|
Альбрехт Бранді (1914–1966) |
капітан-лейтенант | Крігсмаріне
|
командир ПЧ U-617 | 11 квітня 1943 № 224 |
9 травня 1944 року удостоєний мечів (№ 66) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (командир ПЧ U-380) 24 листопада 1944 року удостоєний діамантів (№ 22) до нагороди (корветтен-капітан, командир ПЧ U-967) |
| 225 | Гергард фон Кампц (1902–1998) |
фрегаттен-капітан | Крігсмаріне
|
командир 8-ї флотилії катерів-тральщиків | 14 квітня 1943 № 225 |
— | |
| 226 | Зігфрід Вупперманн (1916–2005) |
оберлейтенант-цур-зее | Крігсмаріне
|
командир швидкісного торпедного катера S-56 | 14 квітня 1943 № 226 |
— | |
| 227 | Еріх Клаве (1906–1983) |
майор | Сухопутні війська
|
командир II. батальйону 23-го гренадерського полку | 14 квітня 1943 № 227 |
— | |
| 228 | Петер Франц (1917–2001) |
гауптман | Сухопутні війська
|
командир дивізіону штурмових гармат «штурмгешуц» «Гроссдойчланд» | 14 квітня 1943 № 228 |
— | |
| 229 | 
|
Ганс-Ульріх Рудель (1916–1982) |
оберлейтенант | Люфтваффе
|
командир 1-ї ескадрильї ескадри пікіруючих бомбардувальників StG 2 «Іммельманн» | 14 квітня 1943 № 229 |
25 листопада 1943 року удостоєний мечів (№ 42) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (гауптман, командир III./StG 2 «Іммельманн») 29 березня 1944 року удостоєний діамантів (№ 10) до нагороди (майор, командир III./StG 2 «Іммельманн») 29 грудня 1944 року удостоєний золотого дубового листя (№ 1) до нагороди (оберстлейтенант, командир StG 2 «Іммельманн») |
| 230 | Пауль-Вернер Гоццель (1910–1997) |
оберстлейтенант | Люфтваффе
|
командир ескадри пікіруючих бомбардувальників StG 2 «Іммельманн» | 14 квітня 1943 № 230 |
— | |
| 231 | 
|
Георг Дерффель (1914–1944) |
гауптман | Люфтваффе
|
ТВО командира ескадри штурмової авіації Schl.G.1 | 14 квітня 1943 № 231 |
— |
| 232 | 
|
Егон Маєр (1917–1944) |
гауптман | Люфтваффе
|
командир III. авіагрупи винищувальної ескадри JG 2 «Ріхтгофен» | 16 квітня 1943 № 232 |
2 березня 1944 року удостоєний мечів (№ 51) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (оберстлейтенант, командир JG 2 «Ріхтгофен») |
| 233 | 
|
Август Дікман (1912–1943) |
СС-штурмбанфюрер | Ваффен-СС
|
командир I. батальйону панцергренадерського полку СС «Германія» | 16 квітня 1943 № 233 |
10 жовтня 1943 року удостоєний (посмертно) мечів (№ 39) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (СС-оберштурмбанфюрер, командир 10-го панцергренадерського полку СС «Вестланд») |
| 234 | 
|
Отто фон Бюлов (1911–2006) |
капітан-лейтенант | Крігсмаріне
|
командир ПЧ U-404 | 26 квітня 1943 № 234 |
— |
| 235 | Віллібальд Боровіц (1893–1945) |
генерал-майор | Сухопутні війська
|
командир 15-ї танкової дивізії | 10 травня 1943 № 235 |
— | |
| 236 | Ганс-Гюнтер Штоттен (1916–1945) |
гауптман | Сухопутні війська
|
командир I. батальйону 8-го танкового полку | 10 травня 1943 № 236 |
— | |
| 237 | Пауль Лаукс (1887–1944) |
генерал від інфантерії | Сухопутні війська
|
командир II армійського корпусу | 17 травня 1943 № 237 |
— | |
| 238 | Густав Гене (1893–1951) |
генерал-лейтенант | Сухопутні війська
|
командир корпусу «Лаукс» | 17 травня 1943 № 238 |
— | |
| 239 | 
|
Карл-Адольф Голлідт (1891–1985) |
генерал від інфантерії | Сухопутні війська
|
командувач 6-ї армії | 17 травня 1943 № 239 |
— |
| 240 | 
|
Герхард фон Шверін (1899–1980) |
генерал-майор | Сухопутні війська
|
командир 16-ї моторизованої дивізії | 17 травня 1943 № 240 |
4 листопада 1943 року удостоєний мечів (№ 41) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (генерал-лейтенант, командир 16-ї панцергренадерської дивізії) |
Див. також ред.
- Зірка Великого хреста Залізного хреста
- Список іноземців — кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста
- Список кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста 1-ї танкової дивізії Лейбштандарте-СС «Адольф Гітлер»
- Список кавалерів Медалі Пошани часів Другої світової війни
- Список лицарів ордена Залізного хреста УНР
- Орден Червоного орла
Примітки ред.
- Виноски
- ↑ 30 квітня 1945 року, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям, офіцер Управління кадрів ОКГ майор Йоахім Домашк відхилив кандидатуру генерала Отто Гітцфельда та прокоментував: «Це не кандидатура!» (лише видатні лідерські та організаційні здобутки є підставою для нагородження вищим орденом, жодної особистої хоробрості) він додатково зазначив: «зник у «мішку» 11-ї армії». Таким чином, представлення було визнано недостатнім, а також відкладено відповідно до AHA 44 Ziff. 572. Дата внесення, зазначена в списку номінантів на вищі ступені Лицарського хреста Залізного хреста, — 28 квітня 1945 р. У списку є примітка «відкладено». Схвалення неможливо підтвердити. Орденська комісія Асоціації кавалерів Лицарського хреста (AKCR) розглянула справу в 1981 році і вирішила: затвердити «мечі» від 9 травня 1945 року. AKCR винесла вердикт, що нагорода була вручена відповідно до указу Деніца. Водночас, рішенням Deutsche Dienststelle (WASt) це визнано незаконним, як таке, що не має правового обґрунтування. Порядковий номер «158» і дату презентації присвоєно AKCR. Гітцфельд був членом AKCR
- ↑ Герман Фегеляйн був відданий під трибунал і 28 квітня 1945 року засуджений до смертної кари судом на чолі з СС-бригадефюрером і генерал-майором Ваффен-СС Вільгельмом Монке. Того ж дня Фегеляйна було страчено. Смертний вирок призвів до позбавлення його всіх орденів, військових і почесних звань
- ↑ 30 квітня 1945 року, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям, офіцер Управління кадрів ОКГ майор Йоахім Домашк відхилив, надані від військового командування кандидатуру Йозефа Бремма і натомість рекомендував нагородити його Золотим німецьким хрестом. Як і всі інші номінації, які на той момент стосувалися особового складу 11-ї польової армії, ця номінація більше не розглядалася, оскільки 11-та армія капітулювала 21 квітня 1945 року, а нагородження військовополонених або зниклих безвісти згідно правил було заборонено. У всіх інших випадках при подібних обставинах на номінації можна знайти примітку про те, що «відкласти згідно з AOK 11» або «відкласти згідно з AHA 44 Ziff. 572». Датою подання до нагородження вищими ступенями Лицарського хреста Залізного хреста у списку нагородження є 28 квітня 1945 року. У списку вказана позначка «відкладено». Асоціація кавалерів Лицарського хреста (AKCR) стверджує, що нагорода була вручена відповідно до декрету Деніца. На думку Німецького інституту нагород (WASt), це є незаконним і не має юридичного обґрунтування. Порядковий номер «159» був присвоєний AKCR. Дата презентації була визначена Вальтером-Пером Фельгібелем. Бремм був членом AKCR
- ↑ Фактично залишив посаду 12 жовтня 1943 року
- ↑ Того ж дня присвоєне звання гауптмана, посмертно
- Джерела
- ↑ Scherzer, 2007, с. 117—186.
- ↑ Scherzer, 2007, с. 110—116, 128.
- ↑ Scherzer, 2007, с. 128.
- ↑ Scherzer, 2007, с. 123.
Посилання ред.
- Die Träger des Ritterkreuzes. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
- KNIGHT’S CROSS OF THE IRON CROSS WITH OAK LEAVES. на feldgrau.com. (англ.)
Література ред.
- Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Militaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
- Gordon Williamson (Author), Ramiro Bujeiro (Illustrator). Knight's Cross, Oak-Leaves and Swords Recipients 1941–45. Osprey Publishing,
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-Пресс, 2007. — 784 с. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2.