Важкий крейсер

бойовий надводний корабель

Важки́й кре́йсер — бойовий надводний корабель, підклас важкоозброєних швидкісних крейсерів, призначених для дії на далеких відстанях із метою порушення морських комунікацій противника, ведення морського бою у складі з'єднань, захисту своїх морських сполучень, забезпечення висадки морських десантів, постановки мінних загороджень та виконання інших завдань. Важкі крейсери були великими спеціалізованими артилерійськими кораблями з розвиненим броньовим захистом, озброювалися переважно важкою корабельною артилерією. Перші важкі крейсери з'явилися наприкінці Першої світової війни, але їхні параметри визначила Вашингтонська морська угода 1922 року, а термін офіційно закріпили в Лондонському морському договорі 1930.

Перший у світі важкий крейсер «Гокінс» типу «Гокінс». Королівський військово-морський флот Великої Британії
Японський важкий крейсер «Аоба». Імперський флот Японії
Німецький важкий крейсер «Дойчланд». Кригсмарине
Важкий крейсер «Коламбус». Військово-морські сили США
Останній важкий крейсер «Н'юпорт Ньюс», Військово-морські сили США

Держави, які підписали ці угоди, будували важкі крейсери максимально дозволеної договором тоннажності — 10 тисяч тонн. Типове озброєння важких крейсерів: 6—9 гармат калібром 203 мм (максимальний дозволений калібр, також визначений Вашингтонською морською угодою), розміщених у баштах, 8—12 універсальних гармат калібром 100—127 мм, 80—90 зенітних 20-мм та 40-мм автоматичних гармат та кулемети. Бронювання важких крейсерів розраховувалося на протидію артилерії крейсерів противника. Ці кораблі називали «вашингтонськими крейсерами». Водночас у Німеччині, яка не була учасником Вашингтонської морської угоди, побудували так звані «кишенькові лінкори», озброєні 280 мм гарматами. У Німеччині їх офіційно класифікували як «броненосці», водночас фактично це були важкі крейсери. Під час Другої світової війни у США побудували так звані «великі крейсери» типу «Аляска», чия тоннажність становила 30 тисяч тонн, а як головний калібр були встановлені 305 мм гармати. Водночас доцільніше розглядати їх як лінійні крейсери.

У системі морських озброєнь важкі крейсери займали проміжне місце між легкими і лінійними крейсерами. Важкі крейсери становили важливу частину флотів усіх провідних морських держав і брали активну участь у морських битвах Другої світової війни. Після її закінчення невелика кількість важких крейсерів залишалася у флотах Аргентини, Іспанії та США. Останні кораблі цього класу було списано 1991 року, після довгого перебування в резерві[джерело?].

Історія

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Посилання

ред.

Література

ред.
  • Ненахов Ю. Ю. Энциклопедия крейсеров 1910—2005. — Минск: Харвест, 2007. — ISBN 5-17-030194-4 (рос.)
  • Патянин С. В., Дашьян А. В. и др. Крейсера Второй мировой. Охотники и защитники. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2007. — 362 с. — ISBN 5-699-19130-5 (рос.)
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0-85177-146-7
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1947—1995. — Annapolis, Maryland, U.S.A.: Naval Institute Press, 1996. — ISBN 1-55750-132-7
  • Smithn P. C., Dominy J. R. Cruisers in Action 1939—1945. — London: William Kimber, 1981. — 320 с. — ISBN 0-7183-0218-4
  • M. J. Whitley. Cruisers of World War Two. An international encyclopedia. — London: Arms & Armour, 1995. — ISBN 1-85409-225-1