Корабельна артилерія

Повний залп лінкора «Айова» з дев'яти 406-мм (16"/50 Mark 7) та шести 127-мм (5"/38 Mark 12) гармат головного калібру під час навчань після модернізації та введення до строю 15 серпня 1984. Район Пуерто-Рико

Фрагмент нижньої батареї «Вікторі». Королівський військово-морський флот Великої Британії. 1765

12"/45 морська артилерійська система Mark X

Радянська артилерійська установка АК-726. ВМФ СРСР

Корабе́льна артиле́рія — сукупність артилерійської зброї, встановленої на бойових кораблях і призначеної для ведення артилерійського вогню по берегових (наземних), морських (надводних) і повітряних цілях.

Разом з береговою артилерією складає морську артилерію. У сучасному понятті корабельна артилерія являє собою комплекс артилерійських установок, систем управління вогнем і артилерійського боєзапасу.

Історія

Морська артилерія Середньовіччя і Нового часу була представлена великокаліберними лафетними й малокаліберними вертлюжними гарматами. Лафети, що замінили раніші примітивні станки, мали вигляд низьких візків, споряджених чотирма коліщатками. Стрільба велася через бортові амбразури (порти), які в похідному стані закривалися ззовні люками.

У другій половині XIX столітті морська артилерія докорінно змінюється. Поява панцерних кораблів викликає перехід від батарейного компонування до баштового й казематного.

Класифікація корабельної артилерії

Корабельна артилерія підрозділяється на артилерію великого, середнього і малого калібру.

Артилерійські системи великого і середнього калібру досить ефективні в боротьбі з надводними кораблями, особливо з швидкісними малорозмірними цілями в ближній зоні, а також при вогневій підтримці морських десантів і сухопутних військ.

Артилерійське озброєння кораблів військово-морських сил різних країн представлене числе́нними установками великого і середнього калібру. Серед них в першу чергу можна виділити гармати калібру 406 мм, 203 мм, 130 мм, 127 мм, 120 мм, 100 мм і 76 мм.

Корабельні артилерійські установки малого калібру призначаються для боротьби із засобами нападу з повітря (з авіацією, протикорабельними ракетами), а також швидкохідними малорозмірними морськими цілями. Управління стрільбою цих артилерійських установок зазвичай здійснюється за допомогою радіолокаційних станцій управління зброєю.

На надводних кораблях військово-морських сил різних держав найбільш широкого поширення набули артилерійські установки калібру 57 мм, 40 мм, 35 мм, 30 мм і 20 мм.

Див. також

• Берегова артилерія
• Артилерійська підтримка
• Артилерійський снаряд
• Головний калібр

Посилання

• Корабельная артиллерия стран мира с 1880 года по наши дни(англ.)
• Корабельная артиллерия в Энциклопедии Кирилла и Мефодия
• А. Б. Широкорад. Корабельная артиллерия Российского флота, 1867—1922
• Системы управления огнём корабельной артиллерии «Пума»
• Перспективы развития морских артиллерийских систем крупного калибра
• Средства корабельного ПВО
• 1943 Popular Science article on the history of naval cannons (англ.)
• Корабельная артиллерия крупного и среднего калибра NATO

Література

• Травиничев А. (составитель). Корабельная артиллерия. — М. : Государственное военно-морское издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
• Широкорад А. «Советская корабельная артиллерия». — М. : Велень, 1995. — 80 с. — ISBN 5-85817-009-9. (рос.)