Відкрити головне меню

5-та Танкова Дивізія СС «Вікінг»(нім. 5. SS-Panzerdivision "Wiking") — елітна танкова дивізія у складі військ СС, що існувала у 1940—1945 роках.

5-та танкова дивізія СС «Вікінг»
5th SS Division Logo.svg
Емблема дивізії СС «Вікінг»
На службі 1940-45
Країна Flag of Germany (1935–1945).svg Третій Рейх
Належність Адольф Гітлер
Вид Flag of the Schutzstaffel.svg Ваффен-СС
Тип Танкові війська
Чисельність танкова дивізія
Гасло Meine Ehre heißt Treue
("Моя честь називається вірність")
Війни/битви Друга світова війна
Командування
Визначні
командувачі
Группенфюрер СС та Генерал-лейтенант Ваффен-СС Фелікс Штайнер

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

ФормуванняРедагувати

У вересні 1940 року Верховним головнокомандувачем збройних сил Німеччини Адольфом Гітлером віддано наказ на формування моторизованої дивізії СС з добровольців в частинах СС з Голландії, Данії, Норвегії та Фінляндії.

9 листопада 1940 року бригадефюрер СС Фелікс Штайнер отримав наказ на формування 5-ї моторизованої дивізії СС «Дойчланд» (Німеччина). Штайнер був військовим ще під час Веймарської республіки (1918—1933), тому мав необхідний вишкіл та величезний військовий та організаційний досвід. Для її формування направлено 3-й моторизований піхотний полк «Дойчланд», а також полки «Вестланд» і «Нордланд». Оскільки назва новоствореної дивізії збігалася з назвою полку «Дойчланд», 21 грудня 1940 року наказом Гітлера змінено назву на «Вікінг». Начальником штабу дивізії призначено штурмбанфюрера СС Екке.

До складу дивізії увійшли:

Бойові діїРедагувати

 
Німецькі солдати дивізії СС «Вікінг» у районі Умані. Серпень 1941

2 червня 1941 року дивізія передислокована в Силезію і увійшла до складу 1-ї танкової групи (командувач — генерал-полковник Евальд фон Клейст). На початковому етапі Німецько-радянської війни дивізія безпосередньо підпорядковувалась командиру 14-го моторизованого корпусу генералу піхоти фон Вітершайму. В складі 1-ї танкової групи дивізія наступала на Тернопіль, далі — на Проскурів. Брала участь в битві під Уманню, де захищала північний фланг 1-ї танкової групи. Рухаючись далі через Смілу, Корсунь, Дніпродзержинськ вийшла на Дніпропетровськ. Після форсування Дніпра брала участь в оточенні радянських військ в районі Мелітополя. Компанію 1941 року дивізія закінчила зайняттям позицій по річці Міус. В цей час в штабі дивізії стались кадрові зміни. Місце загиблого начальника штабу Екке зайняв гауптфтурмфюрер Райхель. Пройшли зміни і в керівництві частин дивізії.

На початку січня 1942 року до складу дивізії включено батальйон штурмових орудій (командир — оберштурмфюрер Ланге).

21 березня 1942 року дивізія була відправлена в Німеччину для відпочинку та переозброєння. В цей час дивізія отримала 5-й танковий батальйон СС (командир — штурмбанфюрер Рудольф Мюленкамп).

 
Прапор Норвезького легіону СС

Українці в дивізії «Вікінг» (липень-листопад 1944)Редагувати

Після втрат у попередніх боях Дивізія СС «Вікінґ» потребувала поповнення. В липні 1944 року до неї прибув полк в складі 2-х батальйонів (бл. 1500 солдатів) добровольців до української дивізії «Галичина». У Модлінському вишкільному таборі українці разом з голландськими, шведськими, данськими, польськими, російськими і балтійськими добровольцями проходили військову підготовку і увійшли до складу батальйонів дивізії «Вікінґ»: переважно панцерґренадирських полків «Germania» і «Westland». Більшість українських вояків опинилася в піхоті, а деякі — в артилерійських, протипанцерних, зв'язкових та допоміжних частинах.

Українським добровольцям довелося вести тяжкі бої в районі Модлін-Леґіоново, там вони втратили близько 200 чоловік загиблими і пораненими. В листопаді 1944 року загартовані в боях українські вояки повернулися до дивізії «Галичина», яка знаходилася тоді в стані переформування після тяжких боїв під Бродами.

4 листопада 1944 року командир Дивізії «Вікінґ», Штандартенфюрер СС Ульріх видав окремий наказ-подяку до українських добровольців:

Вояки-Добровольці проти большевиків!

Три тижні важких боїв вже позаду. Ви сумлінно сповнили свій обов'язок, утримуючи фронт перед багато переважаючими ворожими силами.

Щойно Райхсфюрер СС видав наказ про ваше одлучення від Дивізії "Вікінґ" і повернення до Галицької СС-Добровольчої Дивізії. Я дякую вам за вашу посвяту й рішучість у протибольшевицькій боротьбі і бажаю вояцького щастя у Дивізії "Галичина" до остаточної перемоги над нашим відвічним ворогом - Большевизмом.

Підпис: Ульріх Штандартенфюрер СС Командир Дивізії

[1]

Капелани дивізіїРедагувати

Командири дивізіїРедагувати

Склад дивізіїРедагувати

  • 5-й Танковий Полк СС
  • 9-й Панцергренадерський Полк СС «Германія»
  • 10-й Панцергренадерський Полк СС «Вестланд»
  • 5-й Самохідний Артилерійський Полк СС
  • 5-й Самохідний Розвідувальний Батальйон СС
  • 5-й Батальйон Штурмових гармат СС
  • 5-й Протитанковий Батальйон СС
  • 5-й Зенітний Батальйон СС
  • 5-й Саперний Батальйон СС
  • 5-й Самохідний Батальйон зв'язку СС
  • 5-й Самохідний Ремонтний Батальйон СС
  • 5-й Санітарний Батальйон СС
  • 5-й Батальйон Постачання СС

Нагороджені Лицарським хрестом Залізного хрестаРедагувати

За час існування дивізії 55 осіб її особового складу були нагороджені Лицарським хрестом (третій результат у військах СС після 1-ї танкової дивізії Лейбштандарте-СС «Адольф Гітлер» і 2-ї танкової дивізії СС «Дас Райх»).

Лицарський Хрест Залізного хреста (54)Редагувати

  • Хельмут Пфертнер — 18 січня 1942 — унтерштурмфюрер СС, командир взводу 2-ї роти полку СС «Дойчланд»
  • Фріц фон Шольц — 18 січня 1942 — оберфюрер СС, командир полку СС «Нордланд»
  • Карл Шламельхер — 1 березня 1942 — гауптштурмфюрер СС, командир 3-го дивізіону 5-го артилерійського полку СС
  • Август Дікман — 23 квітня 1942 — штурмбаннфюрер СС, командир 1-го батальйону 9-го полку СС «Дойчланд»
  • Йоханнес Мюленкамп — 3 вересня 1942 — штурмбаннфюрер СС, командир 5-го танкового батальйону СС
  • Ганс Дорр — 27 вересня 1942 — гауптштурмфюрер СС, командир 4-ї роти 9-го полку СС «Дойчланд»
  • Герберт Отто Гілле — 8 жовтня 1942 — оберфюрер СС, командир 5-го артилерійського полку СС
  • Гаррі Полевач — 23 грудня 1942 — штурмбанфюрер СС, командир 3-го батальйону полку СС «Нордланд»
  • Маркус Фаульхабером — 25 грудня 1942 — оберштурмфюрер СС, командир 3-ї роти полку СС «Дойчланд»
  • Гуго Айхгорн — 15 січня 1943 — гауптштурмфюрер СС, офіцер штабу саперного батальйону дивізії СС «Вікінг»
  • Макс Шефер — 12 лютого 1943 — оберштурмбанфюрер СС, командир саперного батальйону дивізії СС «Вікінг»
  • Ервін Райхель — 28 лютого 1943 — штурмбанфюрер СС, командир 10-го полку СС «Вестланд»
  • Віллі Есслінгер — 19 червня 1943 — гауптшарфюрер СС, командир взводу 3-ї роти протитанкового батальйону дивізії СС «Вікінг»
  • Юрґен Вагнер — 24 липня 1943 — оберфюрер СС, командир 9-го полку СС «Дойчланд»
  • Вальтер Шмідт — 4 серпня 1943 — гауптштурмфюрер СС, командир 3-го батальйону 10-го полку СС «Вестланд»
  • Альберт Мюллер — 4 серпня 1943 — гауптшарфюрер СС, командир протитанкового взводу 4-ї роти 10-го полку СС «Вестланд»
  • Георг Ебергардт — 4 серпня 1943 — штурмбанфюрер СС, командир естонського добровольчого батальйону СС «Нарва»
  • Гельмут Бауер — 12 вересня 1943 — обершарфюрер СС, командир взводу 3-ї роти 5-го танкового полку СС
  • Ганс Юхем — 12 вересня 1943 — гауптштурмфюрер СС, командир 2-го батальйону 9-го полку СС «Дойчланд»
  • Гюнтер Зіттер — 13 вересня 1943 — гауптштурмфюрер СС, командир 2-го батальйону 10-го полку СС «Вестланд»
  • Ганс Дрексель — 14 жовтня 1943 — оберштурмфюрер СС, заступник командира 2-го батальйону 10-го полку СС «Вестланд»
  • Пауль Трабандт — 14 жовтня 1943 — гауптшарфюрер СС, командир взводу 2-ї роти протитанкового батальйону дивізії СС «Вікінг»
  • Бруно Гінц — 2 грудня 1943 — унтерштурмфюрер СС, командир 2-ї роти 10-го полку СС «Вестланд»
  • Густав Шрайбер — 2 грудня 1943 — гауптшарфюрер СС, командир 7-ї роти 9-го полку СС «Дойчланд»
  • Леон Дегреля — 20 лютого 1944 — гауптштурмфюрер, командир штурмової бригади «Валлонія»
  • Йоахім Ріхтер — 23 лютого 1944 — оберштурмбанфюрер СС, командир 5-го артилерійського полку СС
  • Манфред Шенфельдер — 23 лютого 1944 — оберштурмбанфюрер СС, начальник оперативного відділу штабу дивізії СС «Вікінг»
  • Фріц Ерат — 23 лютого 1944 — оберштурмбанфюрер СС, командир 9-го полку СС «Дойчланд»
  • Карл Ніколуссі-Лек — 9 квітня 1944 — оберштурмфюрер СС, командир 8-ї роти 5-го танкового полку СС
  • Курт Шумахер — 4 травня 1944 — унтерштурмфюрер СС, командир 3-ї роти 5-го танкового полку СС
  • Віллі Гайн — 4 травня 1944 — оберштурмфюрер СС, командир 2-ї роти 5-го танкового полку СС
  • Отто Шнайдер — 4 травня 1944 — оберштурмфюрер СС, командир 7-ї роти 5-го танкового полку СС
  • Гергард Фішер — 4 травня 1944 — унтершарфюрер СС, і. о. командира взводу 3-ї роти протитанкового батальйону дивізії СС «Вікінг»
  • Генріх Дебус — 4 травня 1944 — оберштурмфюрер СС, заступник командира 5-го танкового розвідувального батальйону дивізії СС «Вікінг»
  • Франц Гак — 14 травня 1944 — штурмбанфюрер СС, командир 3-го батальйону 9-го полку СС «Дойчланд»
  • Вернер Меєр — 4 червня 1944 — оберштурмфюрер СС, командир 1-ї роти 9-го полку СС «Дойчланд»
  • Фріц Бігі — 16 червня 1944 — обершарфюрер СС, командир взводу 5-ї роти 9-го полку СС «Дойчланд»
  • Альфред Гроссрок — 12 серпня 1944 — унтерштурмфюрер СС, командир взводу 6-ї роти 5-го танкового полку СС
  • Гайнц Мурр — 21 вересня 1944 — гауптштурмфюрер СС, командир 3-го батальйону 9-го полку СС «Дойчланд»
  • Гуго Руф — 16 жовтня 1944 — обершарфюрер СС, командир взводу 3-ї роти 5-го танкового полку СС
  • Егон Франц — 16 жовтня 1944 — унтершарфюрер СС, командир взводу 3-ї роти 9-го полку СС «Дойчланд»
  • Ганс Флюгель — 16 жовтня 1944 — гауптштурмфюрер СС, командир 2-го батальйону 5-го танкового полку СС
  • Алоїз Шнаубельт — 16 листопада 1944 — унтершарфюрер СС, командир гармати 3-ї роти зенітного батальйону дивізії СС «Вікінг»
  • Ебергард Гедер — 18 листопада 1944 — гауптштурмфюрер СС, командир саперного батальйону дивізії СС «Вікінг»
  • Пауль Зенгас — 11 грудня 1944 — оберштурмфюрер СС, командир 1-ї роти 5-го танкового полку СС
  • Гергард Лоце — 1 лютого 1945 — оберштурмфюрер СС, командир 5-ї роти 10-го полку СС «Вестланд»
  • Зерен Кам — 7 лютого 1945 — унтерштурмфюрер СС, командир 1-ї роти 9-го полку СС «Дойчланд»
  • Фріц Даргес — 5 квітня 1945 — оберштурмбанфюрер СС, командир 5-го танкового полку СС
  • Ганс Зігмунд — 5 квітня 1945 — обершарфюрер СС, командир взводу 11-ї роти 9-го полку СС «Дойчланд»
  • Йозеф Штирії — 5 квітня 1945 — гауптшарфюрер СС, командир взводу 10-ї роти 9-го полку СС «Дойчланд»
  • Карл Пікус — 17 квітня 1945 — оберштурмфюрер СС 5-го танкового полку СС
  • Йозеф Драксенбергер — 17 квітня 1945 — гауптшарфюрер СС, командир саперного взводу штабної роти 5-го танкового полку СС (нагородження не підтверджено)
  • Карл-Гайнц Бюлер — 6 травня 1945 — оберштурмбанфюрер СС, командир 9-го полку СС «Дойчланд» (нагородження не підтверджено)
  • Карл-Гайнц Ліхт — 6 травня 1945 — гауптштурмфюрер СС, командир 5-ї роти 5-го танкового полку СС (нагородження не підтверджено)

Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям (7)Редагувати

  • Фелікс Штайнер — Группенфюрер СС та Генерал-лейтенант Ваффен-СС, командир Панцергренадерської Дивізії СС «Вікінг» (23 грудня 1942)
  • Август Дікманн — Штурмбаннфюрер СС, командир 1-го Батальйону Панцергренадерського Полку СС «Германія» (16 квітня 1943)
  • Герберт Отто Гілле — Бригадефюрер СС та Генерал-майор Ваффен-СС, командир Панцергренадерської Дивізії СС «Вікінг» (1 листопада 1943)
  • Ганс Дорр — Гауптштурмфюрер СС, командир 1-го Батальйону Панцергренадерського Полку СС «Германія» (13 листопада 1943)
  • Вальтер Шмідт — Гауптштурмфюрер СС, командир 2-го Батальйону 10-го Панцергренадерського Полку СС «Вестланд» (14 травня 1944)
  • Йоханнес-Рудольф Мюленкамп — Штандартенфюрер СС, командир 5-ї Танкової Дивізії СС «Вікінг» (21 вересня 1944)
  • Франц Гак — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 10-го Панцергренадерського Полку СС «Вестланд» (18 квітня 1945)

Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям і Мечами (3)Редагувати

  • Август Дікманн — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 10-го Панцергренадерського Полку СС «Вестланд» (10 жовтня 1943)
  • Герберт Отто Гілле — Группенфюрер СС та Генерал-лейтенант Ваффен-СС, командир 5-ї Танкової Дивізії СС «Вікінг» (20 лютого 1944)
  • Ганс Дорр — Штурмбаннфюрер СС, командир 9-го Панцергренадерського Полку СС «Германія» (9 липня 1944)

Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами і Діамантами (1)Редагувати

  • Герберт Отто Гілле — Группенфюрер СС та Генерал-лейтенант Ваффен-СС, командир 5-ї Танкової Дивізії СС «Вікінг» (19 квітня 1944)

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Українці в дивізії СС «Вікінґ»
  2. Крохмалюк Роман, «Заграва на Сході», Головна Управа (Братство колишніх вояків 1-ї Української Дивізії УНА), Торонто-Нью-Йорк, 1978, — Т.1, — С.250, 256.

ДжерелаРедагувати

  • (рос.)Куровскі Франц, «Немецкие танковые асы», М.: Яуза, Эксмо, 2008. — ISBN 978-5-699-19139-0.

ПосиланняРедагувати