Герберт Отто Гілле
Герберт Отто Гілле (нім. Herbert Otto Gille; нар. 8 березня 1897, Бад-Гандерсгайм, Брауншвейг — пом. 26 грудня 1966, Штеммен, Нижня Саксонія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, обергруппенфюрер СС та генерал військ СС (1944). Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям, мечами та діамантами (1944).
Біографія
ред.Закінчив кадетський корпус в Берліні-Ліхтерфельді. 1 серпня 1914 року поступив в 30-й (2-й Баденський) польовий артилерійський полк. Учасник Першої світової війни, воював в рядах 55-го резервного артилерійського полку, командир взводу. 31 березня 1919 року демобілізований. В 1922—26 роках — член Сталевого шолому. В 1929—31 роках працював на автомобільному заводі в Брауншвейгу, в 1931-33 роках заснував власний бізнес. 1 травня 1931 року вступив у НСДАП (партійний квиток №537 337), 10 жовтня — в СС (посвідчення №39 854). З жовтня 1931 року — командир 5-го штурму, з 27 січня 1933 року — автомобільного загону 49-го штандарту СС. З 20 квітня 1933 по 4 квітня 1934 року — начальник штабу 4-го абшніту СС в Брауншвейгу. 20 травня 1934 року поступив в частини посилення СС і очолив 11-й штурм 1-го штандарту СС (згодом — штандарт СС «Дойчланд»). З 1 жовтня 1936 року — начальник штабу штандарту, з 15 березня 1937 року — командир 2-го штурмбанну. В травні 1939 року призначений командиром 1-го дивізіону артилерійського полку СС, з яким брав участь у Польській і Французькій кампаніях. З 15 листопада 1940 по 1 травня 1943 року — командир 5-го артилерійського полку СС. У складі 5-ї добровольчої моторизованої дивізії СС «Вікінг» воював на радянсько-німецькому фронті. З 20 червня 1942 року — командувач артилерією танкового корпусу СС. З липня 1942 року — командир полку СС «Вестланд». Учасник третьої битви за Харків, потім успішно командував групою під Ростовом. З 1 травня 1943 року — командир 5-ї моторизованої дивізії СС «Вікінг». В березні-квітні 1944 року успішно провів оборону під Ковелем від переважаючих радянських військ. На чолі 4-го танкового корпусу СС відзначився у боях під Варшавою і Будапештом. В травні 1945 року відвів свій корпус в Австрію, де 8 травня здався американським військам. Засуджений до 10 місяців ув'язнення. В травні 1948 року звільнений. Заснував журнал ветеранів 5-ї дивізії СС «Клич вікінга».
Нагороди
ред.- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го і 1-го класу
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в сріблі
- Спортивний знак СА в сріблі
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
- Медаль «За вислугу років у СС» 4-го, 3-го і 2-го ступеня (12 років)
- Почесна шпага рейхсфюрера СС
- Кільце «Мертва голова»
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (26 жовтня 1939)
- 1-го класу (21 листопада 1939)
- Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія)
- Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» (травень 1941)
- Німецький хрест в золоті (28 лютого 1942)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (15 вересня 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям, мечами і діамантами
- лицарський хрест (8 жовтня 1942)
- дубове листя (№315; 1 листопада 1943)
- мечі (№47; 20 лютого 1944)
- діаманти (№12;19 квітня 1944)
- Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
- Двічі відзначений у Вермахтберіхт (6 квітня і 2 вересня 1944)
Військова кар'єра
- грудень 1931 — анвертер СС
- 1932 — шарфюрер СС
- 20 квітня 1933 — унтерштурмфюрер СС
- 20 квітня 1935 — оберштурмфюрер СС
- 9 листопада 1935 — гауптштурмфюрер СС
- 20 квітня 1937 — штурмбанфюрер СС
- 19 жовтня 1939 — оберштурмбанфюрер СС
- 30 січня 1941 — штандартенфюрер СС
- 1 жовтня 1941 — оберфюрер СС
- 9 листопада 1942 — бригадефюрер та генерал-майор Ваффен-СС
- 9 листопада 1943 — групенфюрер та генерал-лейтенант СС
- 9 листопада 1944 — обергруппенфюрер та генерал СС
Див. також
ред.Література
ред.- Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — с.135-136, ISBN 978-5-9955-0081-0
- Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
- Fraschka, Günther (1994). Knights of the Reich. Atglen, Pennsylvania: Schiffer Military/Aviation History. ISBN 0-88740-580-0.
- Krätschmer, Ernst-Günther (1999). Die Ritterkreuzträger der Waffen-SS. Coburg, Germany: Nation Europa Verlag GmbH. ISBN 3-920677-43-9.
- Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941–1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
- Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940–1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.
- Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
- Williamson, Gordon (2006). Knight's Cross with Diamonds Recipients 1941-45. Osprey Publishing Ltd. ISBN 1-84176-644-5.
- Günter Fraschka: Mit Schwertern und Brillanten, 7. Auflage, 1977, S. 146-155, ISBN 3809021229
- Karsten Wilke: Die »Hilfsgemeinschaft auf Gegenseitigkeit« (HIAG). Veteranen der Waffen-SS in der Bundesrepublik. Schöningh, Paderborn 2011, ISBN 978-3-506-77235-0, S. 38–42, 265.
Посилання
ред.- Herbert Otto Gille [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Herbert Otto Gille. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 27 травня 2012. (нім.)
- Gille, Herbert Otto [Архівовано 19 травня 2009 у Wayback Machine.] — нагороди обергруппенфюрера Гілле (англ.)
- Herbert Otto Gille (1897–1966) [Архівовано 2 червня 2012 у Wayback Machine.] фото
- Herbert Otto Gille
- Herbert Otto Gille
- Акунов В. Дивизия СС «Викинг». История Пятой танковой дивизии войск СС. 1941–1945 гг. М., 2006
Примітки
ред.
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |