Відкрити головне меню

54-та винищувальна ескадра «Зелене серце» (нім. Jagdgeschwader 54 (JG 54) «Grünherz») — винищувальна ескадра Люфтваффе за часів Другої світової війни. JG 54 була другою за результативністю винищувальною ескадрою після JG 52. Основним театром дії гешвадера був Східний фронт, де його бойові пілоти здобули 9 600 перемог над літаками радянських ВПС. Серед найрезультативніших асів ескадри були Отто Кіттель (267 перемог), Вальтер Новотни (258 перемог), Еріх Рудорффер (222 перемоги), Ганс Філіпп (206 перемог), Макс Штоц (189 перемог), Еміль Ланг (173 перемоги), Горст Адемайт (166 перемог), Ганс Бейссвенгер (152 перемоги), Альбін Вольф (144 перемоги), Гордон Голлоб (150 перемог), Дітріх Храбак (125 перемог), Роберт Вайс (121 перемога), Ганс Ган (108 перемог), Гюнтер Лютцов (105 перемог), Макс-Гельмут Остерманн (102 перемоги) та інші.

54-та винищувальна ескадра «Зелене серце»
Jagdgeschwader 54 (JG 54) Grünherz
JG-54 Emblem.svg
Емблема 54-ї винищувальної ескадри Люфтваффе
На службі 1 лютого 1940 — 8 травня 1945
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність Вермахт Вермахт
Вид Люфтваффе Люфтваффе
Тип винищувальна авіація
Роль завоювання панування в повітрі
Чисельність ескадра
Гарнізон/Штаб Герцогенаурах
Прізвиська «Зелене серце»
Війни/битви

Друга світова війна
Західний фронт

Східний фронт

Командування
Визначні
командувачі
оберст-лейтенант Йоганнес Траутлофт
оберст Дітріх Храбак
Авіація
Винищувачі Bf 109E/F
Fw 190A/D

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

Зміст

ІсторіяРедагувати

54-а винищувальна ескадра заснована 1 лютого 1940 року на аеродромі в Герцогенаурасі шляхом об'єднання існуючих авіаційних груп. Реструктуризація формувань проводилася в контексті загального реформування авіаційних частин Люфтваффе й переведення їх на нові організаційно-штатні структури. 15 вересня 1939 року I./JG 54 сформована на основі 1-ї винищувальної групи 70-ї ескадри, яка почала своє існування поблизу Нюрнберга у травні 1939 року і пройшла стрімкий шлях трансформації. За традицією позначкою підрозділу ставало «Зелене серце Тюрингії» — символ німецької землі.

Базовим елементом для II./JG 54 стала група I./JG 138, яка вела свою історію з 1938 року після аншлюсу і приєднання австрійських льотчиків до німецького Люфтваффе. Формування її закінчилося 6 квітня 1940 року.

III./JG 54 вела свою коріння із заснування I./JG 21, що формування в регіоні Ейлау в Східній Пруссії. 15 липня 1939 група стала іменуватися, як 3-тя авіагрупа ескадри.

КомандуванняРедагувати

Основні райони базування штабу 54-ї винищувальної ескадри[1]Редагувати

Бойовий склад 54-ї винищувальної ескадриРедагувати

  • штаб (Stab/JG54)[2]
  • 1-ша група (I./JG54)[3]
  • 2-га група (II./JG54)[4]
  • 3-тя група (III./JG54)[4]
  • 4-та група (IV./JG54)[5]
  • Навчально-бойова група (Ergänzungsgruppe або Erg.Gr.JG54)[6]
  • 10-та окрема ескадрилья (10.(Jabo)/JG54)[7]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Bergström, Christer (2007). Barbarossa — The Air Battle: July-December 1941. London: Chervron/Ian Allen. ISBN 978-1-85780-270-2.
  • Bob, Hans-Ekkehard (2011). Jagdgeschwader 54 — Die Piloten mit den grünen Herzen. Aachen, Germany: Helios Verlags- und Buchvertriebsgesellschaft. ISBN 978-3-86933-041-9.(нім.)
  • Weal, John (2001). Jagdgeschwader 54 'Grunherz'. Osprey Publishing. ISBN 1-84176-286-5.
  • Weal, John (2003). Bf109 Aces of the Russian Front. Oxford: Osprey. ISBN 1-84176-084-6.