Генріх Леманн-Вілленброк
Генріх Крістіан вільгельм Леманн-Вілленброк (нім. Heinrich Christian Wilhelm Lehmann-Willenbrock; 11 грудня 1911, Бремен — 18 квітня 1986, Бремен) — німецький офіцер-підводник, фрегаттен-капітан крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Генріх Леманн-Вілленброк | |
---|---|
нім. Heinrich Christian Wilhelm Lehmann-Willenbrock | |
Народився | 11 грудня 1911[1] Бремен, Німецька імперія[2][1] |
Помер | 18 квітня 1986 (74 роки) Бремен, ФРН[2] |
Країна | Німеччина |
Діяльність | військовослужбовець, підводник, офіцер ВМФ Німеччини |
Alma mater | Військово-морська академія Мюрвікаd (28 березня 1934)[3] |
Знання мов | німецька |
Учасник | Друга світова війна[3][1] |
Роки активності | з 1930 |
Військове звання | Фрегаттен-капітан |
Нагороди | |
Біографія
ред.14 жовтня 1931 року вступив у рейхсмаріне. В квітні 1939 року переведений в підводний флот. З 14 жовтня по 30 листопада 1939 року — командир човна U-8, з 5 грудня 1939 по 11 серпня 1940 року — U-5. Учасник Норвезької кампанії. З 14 вересня 1940 року — командир U-96, на якій здійснив 8 походів (267 днів в морі). Найбільш вдалим для Леманна став 3-й похід до узбережжя США, під час якого він потопив 7 кораблів загальною водотоннажністю 49 490 брт. З 1 квітня 1942 року — командир 9-ї флотилії підводних човнів в Бресті. З 2 вересня 1944 року — командир U-256, на якому при загрозі висадки союзників перейшов в Берген, здійснивши 44-денний похід. З грудня 1944 року — командир 11-ї флотилії підводних човнів в Бремені.
Всього за час бойових дій потопив 24 ворожих кораблі (170 237 брт), безповоротно вивів з ладу 1 корабель (8 888 брт) і пошкодив 2 кораблі (15 864 брт).
Дата потоплення | Назва корабля | Тип | Тоннаж | Вантаж | Екіпаж | Загинули | Країна | Конвой |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
11 грудня 1940 | Rotorua | Пасажирський пароплав | 10,890 | 10 803 тонни генеральних вантажів, у тому числі охолодженого м'яса, масла і вовни | 131 | 23 | Британська імперія | HX-92 |
Towa | Торговий пароплав | 5,419 | 7778 тонн зерна і 48 вантажних автомобілів | 37 | 18 | Нідерланди | ||
12 грудня 1940 | Stureholm | Торговий теплохід | 4,575 | 6850 тонн сталі і металобрухту | 32 | 32 | Швеція | |
Macedonier | Торговий пароплав | 5,227 | 6800 тонн фосфатів | 41 | 4 | Бельгія | ||
14 грудня 1940 | Western Prince | Пасажирський теплохід | 10,926 | 3384 тонни недорогоцінних металів, 1864 тонни продовольства і 511 тонн генеральних вантажів | 169 | 15 | Британська імперія | |
Empire Razorbill
(пошкоджений) |
Торговий пароплав | 5,118 | Вугілля | ? | 0 | OB-257 | ||
18 грудня 1940 | Pendrecht
(пошкоджений) |
Тепловий танкер | 10,746 | ? | 0 | Нідерланди | OB-259 | |
16 січня 1941 | Oropesa | Пасажирський пароплав | 14,118 | 8252 тонни генеральних вантажів, у тому числі міді і кукурудзи | 249 | 106 | Британська імперія | |
17 січня 1941 | Almeda Star | 14,936 | Генеральні вантажі | 360 | 360 | |||
13 лютого 1941 | Clea | Тепловий танкер | 7,987 | Адміралтейський мазут | 59 | 59 | HX-106 | |
Arthur F. Corwin | 10,516 | 14 500 тонн моторного бензину | 46 | 46 | ||||
18 лютого 1941 | Black Osprey | Торговий пароплав | 5,589 | 4500 тонн сталі і вантажівки | 37 | 26 | HX-107 | |
22 лютого 1941 | Scottish Standard | Тепловий танкер | 6,999 | Баласт | 44 | 5 | OB-287 | |
23 лютого 1941 | Anglo-Peruvian | Торговий пароплав | 5,457 | 3015 тонн вугілля | 46 | 29 | OB-288 | |
24 лютого 1941 | Linaria | 3,385 | 2501 тонна вугілля | 35 | 35 | |||
Sirikishna | 5,458 | Баласт | 43 | 43 | ||||
28 квітня 1941 | Caledonia | Тепловий танкер | 9,892 | 13 745 тонн дизельного палива і мазуту | 37 | 12 | Норвегія | HX-121 |
Oilfield | 8,516 | 11 700 тонн бензолу | 55 | 47 | Британська імперія | |||
Port Hardy | Торговий пароплав | 8,897 | 4000 тонн баранини, 3000 тонн сиру, 700 тонн цинку і генеральних вантажів | 98 | 1 | |||
19 травня 1941 | Empire Ridge | 2,922 | 3500 тонн залізної руди | 33 | 31 | HG-61 | ||
5 липня 1941 | Anselm | Військовий транспорт | 5,954 | 1316 | 254 | |||
31 жовтня 1941 | Bennekom | Торговий пароплав | 5,998 | 900 тонн генеральних вантажів і 300 тонн державних товарів | 56 | 9 | Нідерланди | OS-10 |
19 лютого 1942 | Empire Seal | Торговий теплохід | 7,965 | 4500 тонн сталі | 57 | 1 | Британська імперія | |
20 лютого 1942 | Lake Osweya | 2,398 | Генеральні вантажі | 39 | 39 | США | ||
22 лютого 1942 | Torungen | Торговий пароплав | 1,948 | Папір і целюлоза | 19 | 19 | Норвегія | |
Kars (безповоротно втрачений) | Тепловий танкер | 8,888 | 12700 тонн авіаційного бензину і мазуту | 47 | 46 | Британська імперія | ||
9 березня 1942 | Tyr | Торговий теплохід | 4,265 | Баласт | 31 | 13 | Норвегія |
В травні 1945 року взятий в полон британськими військами. В травні 1946 року звільнений. Після війни займався підйомом затонулих кораблів, брав участь в регатах, служив на комерційних кораблях. З 1969 року — капітан наукового судна «Отто Ган», яким командував понад 10 років. Тривалий час очолював Товариство підводників Бремена, яке після смерті Леманна отримало його ім'я.
Кінематограф
ред.В 1981 році був консультантом на зйомках фільму «Підводний човен».
Звання
ред.- Кандидат в офіцери (1 квітня 1931)
- Кадет (14 жовтня 1931)
- Фенріх-цур-зее (1 січня 1933)
- Лейтенант-цур-зее (1 квітня 1935)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 січня 1937)
- Капітан-лейтенант (1 жовтня 1939)
- Корветтен-капітан (26 лютого 1943)
- Фрегаттен-капітан (18 грудня 1944)
Нагороди
ред.- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки; 2 жовтня 1936)
- Залізний хрест
- 2-го класу (20 квітня 1940)
- 1-го класу (31 грудня 1940)
- Тричі відзначений у Вермахтберіхт (14 грудня 1940, 25 лютого і 20 травня 1941)
- Нагрудний знак підводника з діамантами
- знак (2 січня 1941)
- діаманти (1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (26 лютого 1941)
- дубове листя (№ 51; 31 грудня 1941)
- Хрест «За військову доблесть» (Італія) з мечами (1 листопада 1941)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (8 травня 1942)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (30 січня 1944)
- Фронтова планка підводника (19 жовтня 1944)
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», кавалерський хрест (1974) — за заслуги з використання атомного двигуна у важких морських умовах.
Література
ред.- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Rainer Busch / Hans J. Röll: Der U-Boot-Krieg, Band 1, Die deutschen U-Boot-Kommandanten, Mittler-Verlag, 1996, ISBN 3813205096
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1998.
- Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
Примітки
ред.- ↑ а б в Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 142. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1119854180 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Heinrich_Lehmann-Willenbrock