Фрідріх-Вільгельм Мюллер

Фрідріх-Вільгельм Мюллер (нім. Friedrich-Wilhelm Müller; нар. 29 серпня 1897, Бармен, Пруссія — пом. 20 травня 1947, Афіни) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал від інфантерії (1944) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1945).

Фрідріх-Вільгельм Мюллер
Friedrich-Wilhelm Müller
General Friedrich Wilhelm Müller.jpg
Народження 29 серпня 1897(1897-08-29)
Німецька імперія Бармен, Пруссія
Смерть 20 травня 1947(1947-05-20) (49 років)
Hellenic Kingdom Flag 1935.svg Афіни
розстріл[d]
Країна Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Імперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 19151945
Звання WMacht H OF8 GenWaGtg h 1935-1945.svg генерал від інфантерії
Командування 22-га планерна дивізія
V-й армійський корпус
XXXIV-й армійський корпус
LXVIII-й армійський корпус
4-та армія
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
Орден дому Гогенцоллернів
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у поліції» 2-го ступеня
Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Орден Михайла Хороброго
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Кримський щит
Не варто плутати з атлетом Фрідріхом Вільгельмом Мюллером

БіографіяРедагувати

Після початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року поступив у 2-й гренадерський полк, потім служив у 262-му піхотному полку. 18 березня 1920 року демобілізований, служив у поліції.

В 1935 році поступив на службу у вермахт. З 10 листопада 1938 року — командир 3-го батальйону 105-го піхотного полку. Учасник Польської і Французької кампанії. З 1 жовтня 1940 року — командир 105-го піхотного полку 34-ї піхотної дивізії. Учасник німецько-радянської війни: боїв під Мінськом, Смоленськом, Гомелем, В'язьмою Москвою і (з березня 1942) під Юхновим. З 1 серпня 1942 по 15 березня 1943 року — командир 22-ї піхотної дивізії. В серпні 1942 році дивізію перекинули в Грецію, а з листопада входила в склад Критського гарнізону.

З 4 травня по 2 червня 1944 року — в.о. командира 5-го армійського корпусу, який діяв в Південній Україні, з 2 по 10 червня 1944 року — 59-го армійського корпусу, після чого повернувся на Крит, де 1 липня отримав посаду коменданта укріплень острова. керував підготовкою фортифікаційних споруд до можливої висадки союзників. 13 листопада з частини штабу Мюллера сформували управління 34-го армійського корпусу, в який входили також розквартировані на Криті німецькі частини. В грудні корпус перекинули в Сербію. З 8 грудня 1944 року — командир 48-го армійського корпусу, який діяв в Угорщині.

З 29 січня 1945 року — командувач 4-ю армією. В березні війська Мюллера були розбиті Червоною армією і в квітні командування було виведене в резерв ОКГ і 27 квітня розформоване. В травні Мюллера взяли в полон англо-американські війська. На процесі в Афінах визнаний винним у скоєні воєнних злочинів, засуджений до страти і розстріляний.

НагородиРедагувати

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.673-674 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
  • Beevor, Antony (1991). Crete: The Battle and the Resistance.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives (in German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Giorgos Harokopos: Die Entführung von General Kreipe, Kouvidis Manouras, Iraklio (2002), ISBN 960-86883-4-5

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
генерал від інфантерії
Людвіг Вольф
 
командир 22-ї планерної дивізії

1 серпня 1942 — 15 лютого 1944
Наступник:
генерал-майор
Генріх Крайпе
Попередник:
генерал-лейтенант
Герман Бьоме
командир V-го армійського корпусу
4 травня — 2 червня 1944
Наступник:
генерал від інфантерії
доктор
Франц Байер
Попередник:
генерал-лейтенант
Едгар Рохриш
командир LIX-го армійського корпусу
2 — 10 червня 1944
Наступник:
генерал від інфантерії
Едгар Рохриш
Попередник:
генерал-лейтенант
Бруно Брауер
командир фортеці «Крит»
1 липня — 18 вересня 1944
Наступник:
генерал-лейтенант
Ернст Клепп
Попередник:
сформований
командир XXXIV-го армійського корпусу
13 листопада — 8 грудня 1944
Наступник:
генерал авіації
Гельмут Фельмі
Попередник:
генерал авіації
Гельмут Фельмі
командир LXVIII-го армійського корпусу
8 грудня 1944 — 29 січня 1945
Наступник:
генерал гірсько-піхотних військ
Рудольф Конрад
Попередник:
генерал від інфантерії
Фрідріх Госсбах
 
Командувач 4-ї армії

29 січня — 16 квітня 1945
Наступник:
капітуляція