Бруно Ріттер фон Гауеншільд

Бруно Ріттер фон Гауеншільд (нім. Bruno Ritter von Hauenschild; 9 червня 1896, Вюрцбург — 10 березня 1953, Мюнхен) — німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Військового ордена Максиміліана Йозефа і Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Бруно Ріттер фон Гауеншільд
нім. Bruno Ritter von Hauenschild
Народився 9 червня 1896(1896-06-09)
Вюрцбург, Баварія, Німецька імперія
Помер 10 березня 1953(1953-03-10) (56 років)
Мюнхен, ФРН
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Учасник Перша світова війна
Роки активності з 1905
Військове звання WMacht H OF7 GenLt h 1935-1945.svg Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дому Гогенцоллернів
Орден «За заслуги» (Баварія)
Військовий орден Максиміліана Йозефа
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «Хрестовий похід проти комунізму»
Командор ордена Римського орла
Великий офіцер ордена Зірки Румунії
Нагрудний знак «За танкову атаку»

Ім'я при народженні — Бруно Гауеншільд (нім. Bruno Hauenschild).

БіографіяРедагувати

Учасник Першої світової війни. За бойові заслуги відзначений численними нагородами. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері, служив у автомобільних частинах. З 15 жовтня 1935 року — командир 7-го, з 15 серпня 1938 року — 9-го розвідувального батальйону. Учасник Польської кампанії. З 15 жовтня 1939 року — командир 7-го танкового полку 10-ї танкової дивізії, з 4-ї танкової бригади тієї ж дивізії. Учасник Французької кампанії і боїв на радянсько-німецькому фронті. 20 жовтня 1941 року переведений в резерв.

З 15 квітня 1942 року — командир 24-ї танкової дивізії. З 15 листопада 1942 року знову в резерві, з 20 листопада 1943 року — начальник танкового училища. З 26 січня по 6 березня 1945 року — командувач 3-м військовим округом зі штаб-квартирою в Берліні. З 2 лютого по 6 березня 1945 року — одночасно воєнний комендант Великого Берліна.

20 березня 1945 року відправлений у шпиталь, де у квітні був взятий у полон англо-американськими військами. 30 червня 1945 року звільнений.

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

Перша світова війнаРедагувати

Міжвоєнний періодРедагувати

Друга світова війнаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — C. 130 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9