Вольфганг Лют (нім. Wolfgang Lüth; нар. 15 жовтня 1913, Рига — пом. 14 травня 1945, Фленсбург) — німецький офіцер-підводник часів Третього Рейху, капітан-цур-зее Крігсмаріне (1944). Другий за результативністю командир підводного човна U-Boot, на рахунку якого 46 затоплених транспортних суден противника та французький підводний човен «Доріс», загальним тоннажем 230 781 реєстрових тон. Один з двох кавалерів Лицарського хреста з дубовим листям, мечами та діамантами серед підводників (1943).

Вольфганг Лют
Wolfgang Lüth
Wolfgang Lüth.jpg
Народження 15 жовтня 1913(1913-10-15)
Російська імперія Рига, Ліфляндська губернія
Смерть 14 травня 1945(1945-05-14) (31 рік)
Третій Рейх Фленсбург, Шлезвіг-Гольштейн
розстріл[d]
Поховання
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Вермахт Вермахт
Вид збройних сил War Ensign of Germany (1933–1935).svg Рейхсмаріне
War Ensign of Germany (1938–1945).svg Крігсмаріне
Рід військ підводний флот
Освіта Herderinstitut zu Rigad і Військово-морська академія Мюрвікаd (8 квітня 1935)[1]
Роки служби 19331945
Звання Kriegsmarine epaulette Kapitän zur See und Kommodore.svg капітан-цур-зее
Командування U-9, U-13, U-138, U-43, U-181
22-а флотилія ПЧ
Військово-морська академія (Мюрвік)
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами та Діамантами
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Бронзовий Іспанський Хрест
</onlyinclude> </noinclude>||
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
||
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Хрест «За військові заслуги» (Італія)
Нагрудний знак підводника
U-boot Frontspange in Bronze.jpg
CMNS: Вольфганг Лют у Вікісховищі
Див. також: Лют (значення)

ЖиттєписРедагувати

У 1933 року вступив в крігсмаріне. З 30 грудня 1939 року — командир підводного човна U-9, з 27 січня 1940 року — U-138, з 21 жовтня 1940 року — U-43, з 9 травня 1942 року — призначений командиром підводного човна U-181.

До листопада 1943 він потопив 43 корабля (225 712 бртт) і 1 підводний човен союзників, ставши другим за результативністю підводним асом Другої світової війни після Отто Кречмера.

У січні 1944 року Лют призначений командувачем навчальної 22-й флотилією підводних човнів крігсмаріне. З 1 серпня 1944 року — начальник військово-морського училища в Мюрвіке, поблизу Фленсбурга, що став згодом резиденцією уряду Деніца.

Вольфганг Лют був застрелений німецьким вартовим 13 травня 1945 року, через 5 днів після закінчення війни, але до того, як було заарештовано уряд Деніца. Солдат був виправданий, оскільки Лют не відповів на триразове питання «Стій, хто йде?».

Він був похований у Фленсбурзі з усіма військовими почестями. Це був останній урочистий похорон в історії Третього рейху.

Сім'яРедагувати

В 1939 році одружився з дочкою капітана торгового судна Ільзою Лерх. В шлюбі народились 2 синів і 2 дочки (23 грудня 1944 року Ільза була нагороджена почесним хрестом німецької матері в бронзі[2]).

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Alman, Karl (1988). Wolfgang Lüth - Der erfolgreichste U-Boot-Kommandant des Zweiten Weltkriegs - Mit vier Booten 609 Tage in See. Utting, Germany: Dörfler im Nebel Verlag. ISBN 3-89555-854-0. (нім.)
  • Busch, Rainer & Röll, Hans-Joachim (2003). Der U-Boot-Krieg 1939—1945 — Die Ritterkreuzträger der U-Boot-Waffe von September 1939 bis Mai 1945 (in German). Hamburg, Berlin, Bonn Germany: Verlag E.S. Mittler & Sohn. ISBN 3-8132-0515-0.
  • Fraschka, Günther (1994). Knights of the Reich. Atglen, Pennsylvania: Schiffer Military/Aviation History. ISBN 0-88740-580-0.
  • Kurowski, Franz (1995). Knight's Cross Holders of the U-Boat Service. Atglen, Pennsylvania: Schiffer Publishing Ltd. ISBN 0-88740-748-X.
  • Range, Clemens (1974). Die Ritterkreuzträger der Kriegsmarine. Stuttgart, Germany: Motorbuch Verlag. ISBN 3-87943-355-0.
  • Vause, Jordan (1992). U-Boat Ace, the story of Wolgang Lüth. Airlife Publishing Ltd. ISBN 1-85310-271-7.
  • Williamson, Gordon & Pavlovic, Darko (1995). U-Boat Crews 1914-45. Oxford, United Kingdom: Osprey Publishing Limited. ISBN 1-85532-545-4.
  • Williamson, Gordon (2006). Knight's Cross with Diamonds Recipients 1941-45. Oxford: Osprey Publishing Limited. ISBN 1-84176-644-5.
  • Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 2, 1. Januar 1942 bis 31. Dezember 1943. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
капітан-лейтенант
Гейнц Шерінгер
командир U-13
16 — 28 грудня 1939
Наступник:
капітан-лейтенант
Макс-Мартин Шульце
Попередник:
оберлейтенант-цур-зее
Макс-Мартин Шульце
командир U-9
30 грудня 1939 — 10 червня 1940
Наступник:
оберлейтенант-цур-зее
Вольфганг Кауфман
Попередник:
введена в стрій
командир U-138
27 червня — 20 жовтня 1940
Наступник:
капітан-лейтенант
Пітер Лохмайер
Попередник:
капітан-лейтенант
Вільгельм Амброзіус
командир U-43
21 жовтня 1940 — 11 квітня 1942
Наступник:
оберлейтенант-цур-зее
Ганс-Йоахим Швантке
Попередник:
введена в стрій
командир U-181
9 травня 1942 — 31 жовтня 1943
Наступник:
фрегаттен-капітан
Курт Фрейвальд
Попередник:
корветтен-капітан
Вільгельм Амброзіус
командир 22-ї флотилії ПЧ
15 січня — 16 липня 1944
Наступник:
корветтен-капітан
Генріх Бляйхрод
Попередник:
Начальник
Військово-морської академії

18 вересня 1944 — 13 травня 1945
Наступник:
капітуляція