Площа Революції (станція метро)

станція Московського метрополітену

Координати: 55°45′23″ пн. ш. 37°37′17″ сх. д. / 55.75639° пн. ш. 37.62139° сх. д. / 55.75639; 37.62139

«Площа Революції» (рос. Площадь Революции) — станція Арбатсько-Покровської лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Курська» та «Арбатська», на території Тверського району Центрального адміністративного округу міста Москви.

Площа Революції
Ploshchad Revolyutsii (Площадь Революции) (4652720576).jpg
Загальні дані
Тип Пілонна трисклепінна
Глибина закладення 33,6 м
Кількість 1
Тип Острівна
Форма Пряма
Дата відкриття 13 березня 1938 року
Архітектор(и) О. М. Душкін
Архітектор(и) вестибюлів О. М. Душкін (західний), Ю. П. Зенкєвич (східний)
Інженер(и)-конструктор(и) Н. А. Комаров (рос.), А. Н. Пирожкова (рос.), М. В. Головінова
Пересадка на Moskwa Metro Line 2.svg Театральна,
Moskwa Metro Line 1.svg Охотний ряд
А: м2, м3, м10, м27, 101, 144, 904, К, Н1 та Н2
Виходи до Никольська вул., Богоявленський пер., площа Революції
Час відкриття 5:30 (західний вестибюль)
6:30 (східний вестибюль)
Час закриття 1:00 (західний вестибюль)
22:30 (східний вестибюль)
Код станції 045
Арбатсько-Покровська лінія
Щолковська
Первомайська
Ізмайловська
Первомайська
ТЧ-3 «Ізмайлово»
Партизанська
Семеновська
Електрозаводська
Бауманська
Курська 
ССГ до ЗЛ
Хмельницька
     
Площа Революції
СЗГ до ФЛ
Арбатська
Смоленська
Київська
Парк Перемоги
Слов'янський бульвар
Кунцевська
ССГ до ФЛ
Молодіжна
Крилатське
Троїце-Ликово
Строгіно
М'якініно
Волоколамська
Митино
Оборотні тупики
П'ятницьке шосе
ТЧ-16 «Митино»
Рождествено

Відкрита 13 березня 1938 у складі дільниці «Вулиця Комінтерну» (нині «Олександрівський сад») -«Курська» (друга черга будівництва). Станція є роботою архітектора А. Н. Душкина і має статус виявленого об'єкта культурної спадщини[1]. Назву отримала по однойменній площі (до 1918 вона мала назву Воскресенська). Має перехід на станцію «Театральна» Замоскворіцької лінії і спільний з нею вестибюль.

Вестибюлі й пересадкиРедагувати

У станції два наземні вестибюлі. Західний вестибюль «Площі Революції» є спільним зі станцією «Театральна». Вихід з метро розташовано в самому ескалаторному залі. У ескалаторному тунелі три ескалатори типу ЕТ-3М, встановлені в 2004 році. Східний вестибюль, вбудований в лінію будинків в Богоявленському провулку, є великим напівциркульним залом з касами і верхньою аркою ескалаторного тунелю. У східному вестибюлі під час реконструкції було встановлено три ескалатори типу Е55Т.

У 1974 році був побудований перехід з центрального залу «Театральної» до торця «Площі Революції».

Технічна характеристикаРедагувати

Конструкція станції — пілонна трисклепінна (глибина закладення — 33,6). Споруджена за типовим проектом. Діаметр центрального залу 9,5 метрів, бокових залів — 8,5 метрів.

ОздобленняРедагувати

Архітектура інтер'єрів західного вестибюля досить лаконічна[2]. Стіни ескалаторного залу оздоблені темним мармуром «Садахло». Стелю оздоблено рельєфними тягами. Підлога вкрита гранітом. Стіни касового залу і проходи оздоблено темно-жовтим «Б'юк-Янко». Ескалаторний зал висвітлюють круглі підвісні світильники, а касовий зал і прохід — настінні бра. У вестибулі встановлений бюст В. І. Леніна. Зовні павільйон вирішено у вигляді портика з шістьма квадратними колонами, оздобленими темним лабрадоритом. Зовнішні стіни павільйону покриті білим підмосковним вапняком[3].

Стіни східного вестибюля з виступаючими напівколонами облицьовані сірувато-білим мармуром[4]. На торцевій стіні в техніці флорентійської мозаїки зображений герб СРСР в оточенні червоних прапорів[4]. Нижче викладені дати «1917» і «1947» і рядки одного з перших радянських гімнів[4]. Зал висвітлює знаходиться перед аркою ескалаторного тунелю гігантська висяча люстра[4] з 24 ріжками[4]. По боках арки на постаментах розташовані колоноподібні торшери, обкладені бронзовими листами химерного фігурного карбування[5].

В оздобленні станції використано чорний вірменський мармур «давалу», що поєднується з білим, сірим і золотистим мармуром інших порід. Підлога викладена у вигляді шахової дошки з сірого і чорного габро[4]. Станційний зал освітлюється двома рядами круглих плоских люстр-«тарілок».

Проходи між вузькими в базі пілонами оформлені у вигляді крутих напівциліндричних арок, що спираються на невисокі широкі постаменти [6]. На цих постаментах встановлено 76 бронзових фігур, що зображають радянських людей. Скульптурним оформленням станції займався один з найвидатніших радянських скульпторів — М. Г. Манізер. Спочатку скульптур було 80, але в 1947 році у зв'язку з відкриттям східного наземного вестибюля 4 були зняті (також був демонтовано барельєф Леніна і Сталіна, який знаходився в тупиковому торці центрального залу[4])). Всього на станції 20 різних образів (18 з них повторюються чотири рази, а 2 — двічі) [7].

Колійний розвитокРедагувати

Обидві діючі з'єднувальні гілки, що сполучають Арбатсько-Покровську лінію з іншими лініями Московського метрополітену, розташовані поблизу станції. При русі в бік «Арбатської» можна побачити двоколійний тунель, який веде до станції «Олександрівський сад»[8]. Ця єдина збережена в Москві двоколійна службова з'єднувальна гілка, що раніше (у 1938—1953 роках) використовували для пасажирського руху по лінії, що об'єднувала сьогоденні дільниці Арбатсько-Покровської та Фільовської ліній. Аж до 1997 потяги з пасажирами іноді переїжджали з Арбатсько-Покровської на Фільовську лінію, оскільки потяги депо «Ізмайлово» розставляли на ніч у тупиках за станцією «Київська» Фільовської лінії[8]. З 1997 року пасажирські перевезення по всіх службових сполучних гілках були заборонені. Інша ССГ відгалужується від перегону «Курська» — «Площа Революції» і сполучає його із Замоскворецькою лінією[8].

Ресурси ІнтернетуРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Перронный зал. reestr.answerpro.ru. Архів оригіналу за 2012-06-21. Процитовано 2012-04-26. 
  2. Зиновьев, 2011, с. 76
  3. Зеленин, Кравец, Маковский, 1941, с. 30
  4. а б в г д е ж Наумов, 2010, с. 200
  5. Наумов, 2010, с. 201
  6. Наумов, 2010, с. 197
  7. Чередниченко, 2010, с. 261
  8. а б в Чередниченко, 2010, с. 263
Попередня станція Лінія Наступна станція
Курська   Арбатсько-Покровська лінія   Арбатська