Відкрити головне меню

Москва́ (рос. Москва, зазвичай Москва-ріка, рос. Москва-река) — річка в Центральній Росії, в Московський і частково в Смоленський областях, ліва притока Оки (басейн Волги). Довжина 502 км, сточище 17 600 км². Бере початок в Старковському болоті на схилі Смоленсько-Московської височини. Витік її називався «Москворіцька калюжа». У верхній течії (16 км від витоку) перетинає Смоленську область, проходячи через Михайлівське озеро (на думку деяких, звідси і починається власне Москва-ріка). Впадає в Оку біля міста Коломна. Загальне падіння від витоку до гирла становить 155,5 м.

Москва-ріка
Moscow 05-2017 img13 Krymsky Bridge.jpg
55°05′00″ пн. ш. 38°50′00″ сх. д. / 55.08333333336077686226417427° пн. ш. 38.83333333336077686226417427° сх. д. / 55.08333333336077686226417427; 38.83333333336077686226417427
Витік Старковське болото
(Смоленсько-Московська височина)
• координати 55°28′56″ пн. ш. 35°27′10″ сх. д. / 55.48230000002777729° пн. ш. 35.45290000002777475° сх. д. / 55.48230000002777729; 35.45290000002777475
висота, м 155 м
Гирло Ока біля Коломни
• координати 55°04′31″ пн. ш. 38°50′44″ сх. д. / 55.07527777780577338° пн. ш. 38.84555555558377193° сх. д. / 55.07527777780577338; 38.84555555558377193
Басейн басейн Волги[d]
Країни: Росія (Смоленська та Московська області)
Регіон Московська область
Смоленська область
Москва
Довжина 502 км
Площа басейну: 17 600 км²
Середньорічний стік 109 м³/с
Притоки: Ruza River[d], Яуза, Neglinnaya River[d], Q2108884?, Істра, Setun River[d], Pakhra River[d], Нерська, Канал імені Москви, Q1147744?, Сходня, Pekhorka River[d], Q4065710?, Q4077508?, Q4078866?, Bezerka[d], Q4102143?, Q4105826?, Q4106138?, Q4106842?, Q4130378?, Гжелка, Gnilusha[d], Gorodnya River[d], Q4169121?, Q4174998?, Q4181226?, Q4181459?, Q4187535?, Q4201323?, Iskona River[d], Q4228324?, Kotlovka River[d], Q4262581?, Q4287423?, Q4287592?, Q4288929?, Q4300579?, Q4314650?, Q4321752?, Q4338983?, Q4339919?, Q4342512?, Q4359892?, Q4379362?, Q4388412?, Q4412041?, Q4418060?, Q4451511?, Q4484369?, Хімка, Khimki Reservoir[d], Q4499549?, Chura river[d], Q4539960?, Q14914698?, Q14943409?, Q14943424?, Q15039012?, Q15985174?, Q19909321?, Q21043290?, Q21043379?, Q21043426?, Q21043447?, Q21043444?, Q21043467?, Q21641761?, Q23035734? і Q23035738?
код ДВР Росії 09010101012110000023004
GeoNames, Global Geosites 524895
CMNS: Москва-ріка на Вікісховищі

ЕтимологіяРедагувати

Існують кілька гіпотез походження назви річки: балтійська, слов'янська, фінська[1].

За однією з гіпотез, назва «Москва» походить від мови балтійського племені голядь, і значить «рідке, мокре, драглисте». Оскільки в межах стародавнього міста Москви такий привід дали два місця — простір на низинних берегах річки Неглинки та особливо простір навпроти Кремля, за Москвою-рікою, що заливали весною водою, яка не висихала до середини літа, утворюючи цим болотисту місцевість — «смердюче багно»[2]. Тільки в межах міста Москви річка Москва робить 11 великих звивистих петель (не менше звивиста р. Москва у своїх верхів'ях, поблизу Можайська, і в середній течії, близько Звенигорода)[3][4].

Слов'янська етимологія підтримана або розроблена С. П. Обнорським, Г. А. Ільїнським, П. Я. Черних, Т. Лер-Сплавінським, М. Фасмером[5][6][7]. Згідно зі слов'янською гіпотезою, корінь *mosk- в праслов'янській мові означав «в'язкий, топкий» або «болото, вогкість, волога, рідина», причому існували паралельні дублетні утвори *mozg- і *mosk-. Те, що корінь Моск- за своїм значенням пов'язаний з поняттям «волога», підтверджується вживанням його в інших слов'янських і балтійських мовах: річка Москва на території Західної України (у 2016 перейменована на Сільський Потік), в словацькій мові зустрічається загальне слово moskva, що означає «вологий хліб в зерні» або «хліб, зібраний з полів в дощову погоду»; в литовській мові існує дієслово mazgóti «мити, полоскати», а в латиській мові — дієслово mazgāt, що означає «мити». У сучасній російській мові цей корінь представлений словом промозглый — «сирий», «вогкий» (про погоду).

У слов'янському ареалі відомо безліч гідротопонімов з цим коренем:

  • Назва річок Мозгава (або Москава) в Польщі і Німеччині;
  • Московіц (або Московка) — озеро і річка, притока Березини;
  • річка Москва — притока Тиси в Рахівському районі Закарпаття, Україна;
  • Струмок Московець;
  • Село Московець в Болгарії;
  • Численні балки Московки на Україні;
  • річка Маска в Мінській області, Білорусь.

Як вважають дослідники, слово «Москва» належало раніше до давньоруського типу відмінювання на *-ū-, називний відмінок якого закінчувався на . Наприклад, *бры (суч. брова), боукы (суч. буква), *кры (суч. кров), любы (суч. любов), свекры (суч. свекруха), цьркы (суч. церква) і ін. Таким чином, найдавнішою формою топоніма мала бути незасвідчена в писемних пам'ятках форма *Москы. Уже в дуже ранню епоху форма називного відмінка даного типу відмінювання витіснилася формою знахідного. Для цієї стадії є засвідчені форми колишнього знахідного відмінка «Москъвь» і «Московь» (пор. перша згадка про Москву в Іпатіївському літопису рече приди ко мнѣ брате въ Московъ), звідки в іноземних мовах виникли назви типу англ. Moscow, нім. Moskau, фр. Moscou. Надалі тип відмінювання на *-ū- взагалі припинив своє існування: лексеми, які до нього належали, влилися в більш продуктивні типи на *-ĭ- (кров, любов) і *-ā- (буква, брова, бруква, смоква, ботва, плотва, церква, морква, свекруха, а також Москва). У цьому випадку прикінцеве -ва тлумачиться як пізніше закінчення і не має семантичного сенсу.

Згідно з третьою версією, назва походить з фінно-угорської групи мов. Склад -ва означає «вода», «річка» або «мокрий», а основа моск- може мати значення «телиця, корова». За іншою версією, назва походить від фінно-угорського, а точніше мерянського, слова маскá, яке означає «ведмідь»[1].

Згідно з книжковою легендою, назва річки походить від імені князя Мосоха, який кочував уздовж неї[8].

ПритокиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Какие существуют гипотезы о происхождении слова «Москва»?. moscow.gramota.ru. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2010-08-19. 
  2. Н. М. Михайлова, «МОСКВОВЕДЕНИЕ», Учебное пособие, курс лекций 1994—1997 г.г., сайт издательства «Летучая мышь» (рос.)
  3. Топоров В. Н. «Baltica» Подмосковья // Балто-славянский сборник. — М. : Наука, 1972. — С. 217-280. (рос.)
  4. Топоров В. Н. Древняя Москва в балтийской перспективе // Балто-славянские исследования. 1981. — М. : Наука, 1982. — С. 3-61. (рос.)
  5. Смолицкая Г. П. История формирования топонимии Москвы // Вопросы географии. — М.: Мысль, 1985. — Сб. 126. — С. 13—14.
  6. Афанасьев А. П. Финно-угорская гипотеза топонима Москва // Вопросы географии. — М.: Мысль, 1985. — Сб. 126. — С. 99.
  7. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс, 1987. — Т. 3. — С. 660—661.
  8. Сочинение Георгія Конискаго, Архиепіскопа Беларускаго — Исторія Русов или Малой Россіи, — Москва, Императорскаго Общества Исторіи і Древностей Російских, 1846. (репринтное воспроизведение издания 1846 года, РИФ «Колокол», 1991 ISBN 5-7707-1294-5)