Гже́лка (рос. Гжелка) — річка в Росії, у Московській області, ліва притока Москви-ріки, протікає по західній окраїні Мещерської низовини. На річці розташовані маленькі села, що входять у сільське поселення Гжельське: Кошерово, Обухово, Трошково і велике село Гжель.

Гжелка
55°40′00″ пн. ш. 38°23′54″ сх. д. / 55.6667500000277755134° пн. ш. 38.3984722222497723° сх. д. / 55.6667500000277755134; 38.3984722222497723
Витік
• координати 55°40′00″ пн. ш. 38°23′54″ сх. д. / 55.6667500000277755134° пн. ш. 38.3984722222497723° сх. д. / 55.6667500000277755134; 38.3984722222497723
Гирло Москва
• координати 55°28′57″ пн. ш. 38°13′23″ сх. д. / 55.48269444447177534° пн. ш. 38.22308333336077624° сх. д. / 55.48269444447177534; 38.22308333336077624
Басейн басейн Волгиd
Країни:  Росія
Регіон Московська область
Довжина 30 км
Площа басейну: 443 км²
Притоки: Doninkad, Dorkad і Khripand
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Гідрологія ред.

Довжина близько 30 км (за даними водного реєстру — 32 км)[1]. Рівнинного типу. Живлення переважно снігове. Замерзає в листопаді — на початку грудня, скресає наприкінці березня — у квітні.

Код Державного водного реєстру Росії — 09010101812110000024195[2].

Притоки ред.

(відстань від гирла)

Назва ред.

Первісною формою назви Гжелка була «Гжель», вона дала своє ім'я селу і волості. Проте з часом село росло, водність річки з освоєнням території зменшувалася, і гідронім став сприйматися як похідний від назви села зі зменшувальним суфіксом -ка. Припускається балтійське походження назви: від балтійського сполучення кореня і суфікса gud(i)-el- (пор. прусськ. gudde — «чагарник»). Близькі топонімічні паралелі можна знайти на заході Росії, на території поширення балтійської гідронімії (місця розселення племені голядь): притока Дими річка Гжелка (Агжелка, Гжолка), притока Вазузи річка Гжать, у якої є притока Кзелка, чия назва зіставна з давньою назвою Гжелки Кжеля (чергування ж-з у назвах Верхнього Подніпров'я трапляється часто)[3].

Примітки ред.

  1. Государственный водный реестр РФ: Гжелка. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. 
  2. Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Т. 10. Верхне-Волжский район / под ред. В. П. Шабан. — Л.: Гидрометеоиздат, 1966. — 528 с.
  3. Е. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Инфомационно-издательский дом «Профиздат», 2000. — С. 66-67.

Література ред.

  • Вагнер Б. Б. Реки и озёра Подмосковья. — М.: Вече, 2006. — 480 с. — (Исторический путеводитель). — ISBN 5-9533-1028-5. (рос.)