Перервинський гідровузол
Координати: 55°40′25″ пн. ш. 37°42′08″ сх. д. / 55.67361° пн. ш. 37.70222° сх. д.
Перервинський гідровузол — гідротехнічна споруда у складі Каналу імені Москви у південно-східній частині Москви на Москві-річці.
До складу гідровузла входять: водоскидна залізобетонна гребля з 7 прольотами, перекритими сталевими затворами, Перервинська ГЕС[ru], шлюз з великою камерою для пропуску великих суден (№ 10) і шлюз з малою камерою для судів місцевого сполучення і прогулянкових (№ 11).
Історія ред.
Перша Перервинська гребля зі шлюзом була побудована в 1870-х роках у системі шлюзування Москви-ріки[ru] (на дільниці від Москви до Коломни) з виходом на річку Ока. В 1923 році занедбана гребля була перебудована[1]..
В 1932—1938 році був побудований новий Перервинський гідровузол що, істотно збільшив підпір води, що дозволило відкрити (по міській дільниці (б'єфу) Москви-ріки) наскрізний шлях для суден. Будівництвом займалося ОДПУ-НКВС, для цього в складі ГУЛАГ був створений найбільший табір в СРСР — Дмитровлаг. Перервинський гідровузол був спорудженний Південною дільницею Дмитровлага. Будівництво відбувалось у два етапи. Перший етап — будівництво Перервинської греблі, шлюзу № 10, дериваційного каналу, відсипання дамб і закінчилося в 1935 році, табори розташовувалися в тодішніх південних передмістях Москви — Нагатіно, Печатниках і Коломенському[2].. В 1937-38 роках здійснюється другий етап — будівництво шлюзу № 11, ГЕС, відсипання дамб острова, розширення та будівництво внутришньоострівних дереваційних каналів, а також будівництво Селища Шлюзи для експлуатаційного персоналу[3]. Після будівництва створено чотири острови, на яких зараз і розташовано гідровузол. Для другого етапу будівництва на критих баржах привезли 15000 ув'язнених Дмитровлагу[4], табір для яких, в кількості 47 бараків, розташовувався на Далекому острові.
Примітки ред.
- ↑ Поволжье. Природа, быт, хозяйство. Ленинград: Изд. Волж. Гос. Пароходства и транспечати НКПС, 1925. С. 489.
- ↑ Нагатинское эхо Дмитлага. Нагатино - это мы! (рос.). 6 лютого 2018. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
- ↑ Забытые Моряки (3 жовтня 2018). Посёлок Шлюзы из цикла Нагатинские острова часть 3. Посёлок Шлюзы. Процитовано 8 жовтня 2018.
- ↑ “Очерки истории Коломенского”, автор В.Е.Суздалев 2008 г., 184 страницы; вклейка с цветными иллюстрациями (рос.). www.mgomz.ru. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.