Відкрити головне меню

І́стра (рос. Истра) — річка у Солнечногорському, Істринському та Красногорському районах Московської області РФ, ліва притока Москви. Ширина річки близько 20 метрів, тече в неширокій горбистій долині на схилах якої розташовано ліси та переліски які чергуються з селами та дачними поселеннями. Є найзручнішою річкою в околицях Москви для плавання на байдарках[1].

Істра
Istra River in Istra.jpg
Річка Істра у межах міста Істра
55°44′31″ пн. ш. 37°08′27″ сх. д. / 55.74194444447177688° пн. ш. 37.14083333336077430° сх. д. / 55.74194444447177688; 37.14083333336077430
Витік Московська височина
• координати 56°19′48″ пн. ш. 36°35′34″ сх. д. / 56.33000000002777341° пн. ш. 36.59277777780577168° сх. д. / 56.33000000002777341; 36.59277777780577168
Гирло Москва
• координати 55°44′31″ пн. ш. 37°08′26″ сх. д. / 55.74202777780577378° пн. ш. 37.14055555558377364° сх. д. / 55.74202777780577378; 37.14055555558377364
Басейн басейн Волги[d]
Країни: Росія Московська область
Регіон Московська область
Довжина 113 км
Площа басейну:  2050 км²
Середньорічний стік 12,1 м³/с
Притоки: Q757443?, Q4083578?, Q4151072?, Q4276915?, River Pesochnaya[d] і Q21641235?
код ДВР Росії 09010101412110000023505
GeoNames, Global Geosites 555744
Істра у Вікісховищі?

У 1930 році місто Воскресенськ на честь річки було перейменоване на Істру.

Походження назвиРедагувати

Перша згадка — у духовній грамоті великого князя Василя Васильовича 1461 року. У писцевих книгах XVI ст. річка вказана як Велика Істра і Велика Істриця — для відрізнення від Малої Істри (Істриці). У Книзі Великому Кресленню і пізніших джерелах згадується тільки форма «Істра»[2].

У гідронімі можна виділити основу -str- і пізніше протетичне i-. Давня основа має праіндоєвропейське походження (*str- — «текти, струм») і представлена і в слов'янській, і в балтійській гідронімії. Найімовірніша балтійська етимологія: пор. лит. strautas («струмок, невелика річка», «лука зі струмком»), латис. strauja («струм, потік, течія»), stràva (потік, велика річка), stràume (потік, бистрина). Доводами на користь цієї версії є те, що західне Підмосков'я до приходу слов'ян було населене балтійськими племенами (голядь) і очевидно балтійське походження багатьох великих річок регіону (Лама, Нара, Руза). Втім, не виключено й питомо слов'янське походження: пор. рос. струя, струмень, стрежень, стремнина, укр. струм, струя, струмінь, стрижень, стромовина, а також назви річок Струма, Стрий, Стир, що протікають у південній частині території слов'янського розселення. Перевагу віддають балтійській версії, оскільки чим більше річка, тим давнішою має бути її найменування[2].

ІсторіяРедагувати

Дослов'янський період історії річки пов'язаний з фінськими та балтійськими племенами, які тут жили ще в 1 тисячоліття до н.е.

Слов'янські племена в'ятичів та кривичів прийшли сюди в середині 1 тисячоліття. Свого часу істринські землі належали Юрію Долгорукому та Івану Калиті. 1657 року під керівництвом патріарха Никона на берегах річки розпочалось будівництво Новоєрусалимського монастиря, а сама річка була перейменована в Йордан (на честь палестинського Йордану). До XVIII століття річка Істра пов'язувала Волгу та Москву-ріку в єдиний шлях. У 1930-х роках силами ув'язнених Біломорбалтійського та Дмитровського таборів ОГПУ було створено Істринське водосховище.

Істринське водосховищеРедагувати

Його площа складає 33 км кв, довжина — 25 км, ширина — 2 км, максимальна глубина — 28 метрів. Берегова лінія сильно порізана внаслідок горбистого рельєфу місцевості. Водосховище було збудовано для постачання води у Москву. Основою водосховища є гребля біля села Раково, яку збудували у 1935 році. Істринський напрям вважається престижним, тож тут збудували свої дачі Алла Пугачева, Анатолій Чубайс, Володимир Потанін, Борис Березовський [3].

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.skitalets.ru/books/100mar/istra.htm
  2. а б Е. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Инфомационно-издательский дом «Профиздат», 2000. — С. 108-109. (рос.)
  3. http://www.endlessplanet.org/dot_map/istra/istra.htm