Арбатська (станція метро, Арбатсько-Покровська лінія)

станція Арбатсько-Покровської лінії Московського метрополітену

Координати: 55°45′08″ пн. ш. 37°36′22″ сх. д. / 55.75222° пн. ш. 37.60611° сх. д. / 55.75222; 37.60611

«Арбатська» — станція Арбатсько-Покровської лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Площа Революції» і «Смоленська».

Арбатська
Арбатсько-Покровська лінія
Metro MSK Line3 Arbatskaya (img1).jpg
Загальні дані
Тип Пілонна трисклепінна
Глибина закладення 41 м
Кількість 1
Тип Острівна
Форма Пряма
Дата відкриття 5 квітня 1953 року
Архітектор(и) Л. М. Поляков, В. В. Пелевін, Ю. П. Зенкєвич
Архітектор(и) вестибюлів Л. М. Поляков, Ю. П. Зенкєвич
Інженер(и)-конструктор(и) А. И. Семенов(рос.), А. Н. Пирожкова(рос.), П. Пашин
Пересадка на Moskwa Metro Line 1.svg Бібліотека ім. Леніна,
Moskwa Metro Line 4.svg Олександрівський сад
Moskwa Metro Line 9.svg Боровицька
А: м2, м27, 15, 39, А, Н2
Виходи до Воздвиженка
Час відкриття 5:30
Час закриття 1:00
Код станції 044
Арбатсько-Покровська лінія
Щолковська
Первомайська
Ізмайловська
Первомайська
ТЧ-3 «Ізмайлово»
Партизанська
Семеновська
Електрозаводська
Бауманська
Курська 
СЗГ до ЗЛ
Хмельницька
     
Площа Революції
СЗГ до ФЛ
Арбатська
Смоленська
Київська
Парк Перемоги
Слов'янський бульвар
Кунцевська
СЗГ до ФЛ
Молодіжна
Крилатське
Троїце-Ликово
Строгіно
М'якініно
Волоколамська
Митіно
Оборотні тупики
П'ятницьке шосе
ТЧ-16 «Митіно»
Рождествено

Відкрита 5 квітня 1953 в складі ділянки «Площа Революції»-«Київська». Станція має статус виявленого об'єкта культурної спадщини[1]. Назву отримала по вулиці Арбат, як і однойменна станція Філівської лінії.

Технічна характеристикаРедагувати

Конструкція станції — пілонна трисклепінна (глибина закладення — 41 м).

Колійний розвитокРедагувати

Станція без колійного розвитку.

Вестибюлі й пересадкиРедагувати

У 1980-х роках вестибюль було вбудовано в нову будівлю Генерального штабу Міністерства оборони СРСР (пізніше — Міністерства оборони РФ). У 1986 споруджено перехід з центру залу на станцію «Боровицька».

Станція входить до складу найбільшого в Москві пересадного вузла і має переходи на станції: «Бібліотека імені Леніна» Сокольницької лінії, «Олександрівський сад» Філівської лінії і «Боровицька» Серпуховсько-Тимірязєвської лінії. Пересадка на Сокольницьку і Філівську лінії здійснюється через ескалаторний нахил в східному торці вестибюля (також звідти можна вийти в місто до Олександрівського саду і Мохової вулиці). У 1986 в центрі залу споруджені сходи, використовувані для переходу на Серпуховсько-Тимірязівську лінію. Далі розташований місток над коліями у бік «Щолківської», потім — перехід і міжповерхових ескалатор вгору виводить в північний торець «Боровицької»[2][3].

ОздобленняРедагувати

Вестибюль складається з двох прямокутних залів — касового і ескалаторного[4]. Склепіння ескалаторного залу спирається на чотири взаємно пересічні параболічні арки. На стіні навпроти ескалаторної арки спочатку був встановлений портрет І. В. Сталіна, виконаний Г. І. Опришко в техніці флорентійської мозаїки з використанням яшми і порфіру[5]. У 1955 році мозаїка була розібрана за рішенням Радянського уряду.

Внутрішнє оздоблення станції відноситься до стилю «московського бароко», сформованого в результаті синтезу російської архітектури XVII століття з елементами ордерних композицій. Розташування станції в безпосередній близькості до Кремля визначило характер її архітектури в стилі російського зодчества. Архітектори застосували прийом переплетення параболічних арок, які перекинуті поперек станції і несуть на собі всю тяжкість склепінь з малими арками.

Центральний зал має величезну протяжність, і в ньому відсутня замкнута перспектива. Пілони оброблені внизу червоним мармуром «саліеті» і прикрашені виконаними з кераміки букетами квітів. Підлога викладена сірим, червоним і чорним гранітом у вигляді килимового малюнка. Колійні стіни облицьовані глазурованою керамічною плиткою, білою вгорі і чорною внизу. Станційний зал освітлюється підвісними двома рядами люстр у позолоченій бронзовій оправі, декорованих орнаментом[4]. Стіни підхідних коридорів облицьовані сірувато-білим плямистим мармуром з цоколем з червоного мармуру[4]. Біля кожного пілона з боку бічного залу і з боку центрального залу знаходяться лавки.

ІсторіяРедагувати

15 травня 1935 відкрилася перша черга Московського метрополітену — дільниця від «Сокольників» до «Парку культури» з відгалуженням до «Смоленської»[6]. У складі відгалуження було три станції — «Вулиця Комінтерну», «Арбатська» і «Смоленська». У 1937 році відгалуження продовжили до «Київської»[7].

13 березня 1938 була відкрита друга за хронологією лінія метро — Арбатсько-Покровська. Була побудована дільниця «Вулиця Комінтерну» — «Курська» і сполучена з відгалуженням першої лінії. Потяги проїхали по новій лінії Московського метрополітену від станції «Київська» до станції «Курська»[8][7].

Після потрапляння бомби в тунель мілкого закладення «Арбатська»-«Смоленська» в 1941 році стала очевидною незахищеність цієї дільниці метро. Після 1947 було прийнято рішення про заміну цієї дільниці новою, глибокого закладення[9]. Тому до 1953 було побудована нова дільниця Арбатсько-Покровської лінії «Площа Революції» — «Київська», що повністю дублювала стару, при цьому дільниця мілкого закладення «Калінінська» (так називалася станція «Вулиця Комінтерну» з 1946) — «Київська» була закрита і відкрита заново лише в 1958 у складі Фільовської лінії. Арбатський радіус глибокого закладення будувався поспіхом (будівництво зайняло два роки) і в таємниці, і його відкриття стало несподіванкою для москвичів[9].

Станція була відкрита 5 квітня 1953 в складі дільниці «Площа Революції» — «Київська» п'ятої черги будівництва. Тоді ж було відкрито перехід на станцію «Бібліотека імені Леніна»[10]. У 1958 році Арбатський радіус мілкого закладення був знову відкритий у складі Арбатсько-Фільовської лінії, і «Арбатська» отримала перехід на станцію «Калінінська» (нині «Олександрівський сад»)[11].

Ресурси ІнтернетуРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Перронна зала. reestr.answerpro.ru. Архів оригіналу за 2012-06-25. Процитовано 2012-04-26. 
  2. Наумов, 2010, с. 202—203
  3. Наумов, 2010, с. 391
  4. а б в Наумов, 2010, с. 203
  5. Кавтарадзе С. А. {{{Заголовок}}}. ISSN 1726-3050.
  6. Історія метро. Перша лінія.. metro.molot.ru. Архів оригіналу за 2012-06-25. Процитовано 2011-11-15. 
  7. а б Филевська лінія. metro.molot.ru. Архів оригіналу за 2012-06-21. Процитовано 2012-04-19. 
  8. Арбатсько-Покровська лінія. metro.molot.ru. Архів оригіналу за 2012-06-21. Процитовано 2012-04-19. 
  9. а б Лисов И. Проектування та перші об'єкти будування. metro.molot.ru. Архів оригіналу за 2011-08-14. Процитовано 2011-11-15. 
  10. Схема діючих ліній Московського метрополітену ім. Л. М. Кагановича. 1955. metro.ru. Архів оригіналу за 2012-06-25. Процитовано 2012-06-06. 
  11. Схематичний план Московського метрополітену (1958). metro.ru. Архів оригіналу за 2012-06-25. Процитовано 2012-06-06. 
Попередня станція Лінія Наступна станція
Площа Революції   Арбатсько-Покровська лінія   Смоленська