Відкрити головне меню

Ву́лиця Арба́т (іноді неофіційно «Старий Арбат» — для відрізнення від Нового Арбата) — найстаріша вулиця Москви, що знаходиться в одному з її історичних районів.

Арбат
Росія Росія
рос. Арбат
Arbat Street in MSK.jpg
Населений пункт Москва
Місцевість Арбат
Район ЦАО
Історичні відомості
Колишні назви Орбат (1493), Смоленська (середина XVII ст.)[1]
Загальні відомості
Протяжність 1,2 км
Координати 55°45′04″ пн. ш. 37°35′46″ сх. д. / 55.75111° пн. ш. 37.59611° сх. д. / 55.75111; 37.59611Координати: 55°45′04″ пн. ш. 37°35′46″ сх. д. / 55.75111° пн. ш. 37.59611° сх. д. / 55.75111; 37.59611
Поштові індекси 119019, 119002
Номери телефонів +7(495)XXX-хх-хх
Транспорт
Рух пішохідна
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи Пресненський суд
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap 1257484 ·R (Арбат)
Arbat-location.png
На карті міста
Мапа

Зміст

ОписРедагувати

Розташована між Арбатською і Смоленською площами в Центральному адміністративному окрузі міста Москви на території району «Арбат». На Арбаті знаходиться ряд визначних пам'яток, зокрема, Державний академічний театр імені Є. Вахтангова, будинки, пов'язані з життям відомих діячів культури — поетів О. С. Пушкіна, Андрія Білого та Б. Ш. Окуджави (Пушкіну і Окуджаві на Арбаті поставлені пам'ятники), художника С. В. Іванова, композитора О. Н. Скрябіна і дуже багатьох інших, стіна пам'яті рок-музиканта Віктора Цоя, що знаходиться в Кривоарбатському провулку. У будинку № 9 з 1998 року розташований Національний культурний центр України в Москві — центр культурного життя московської української діаспори.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Арбат[недоступне посилання з червень 2019] на Яндекс. Словари

ЛітератураРедагувати

  • Гутнов А., Глазычев В. Мир архитектуры: Лицо города. М.: Молодая гвардия, 1990. С.219-223. — ISBN 5-235-00487-6.
  • Мешков В. М. «Арбат передо мною …» М.: Русский мир, 2004. — 480 с. — ISBN 5-89577-032-0 («Большая Московская библиотека») — Автор-упорядник, бібліограф-москвовед В'ячеслав Мєшков зібрав вірші про Арбат майже 500 поетів з кінця XVIII до початку XXI століття.
  • Москва. Архитектурный путеводитель / Бусева-Давыдова И. Л., Нащокина М. В.,Астафьева-Длугач М. І.. — 512 с.
  • Васькин А. А. Я не люблю московской жизни, или что осталось пушкинской Москвы. М. 2010.

ПосиланняРедагувати