Душкін Олексій Миколайович
Олексі́й Микола́йович Душкін рос. Алексей Николаевич Душкин ((24 грудня 1903 (6 січня 1904), Олександрівка — 1 жовтня 1977, Москва); — радянський архітектор. Член-кореспондент Академії архітектури СРСР (1950). Лауреат 3 Сталінських премій 2-го ступеня (1941, 1946, 1949). Член КПРС від 1952 року.
| Душкін Олексій Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 24 грудня 1903 (6 січня 1904)[1] |
| Смерть | 1 жовтня 1977[2] (73 роки) |
| Поховання | Вірменське кладовище (Москва) |
| Країна |
 СРСР |
| Навчання | НТУ «ХПІ» |
| Вчителі | Бекетов Олексій Миколайович |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Москва, Сімферополь, Сочі, Дніпропетровськ |
| Архітектурний стиль | конструктивізм, сталінський ампір |
| Найважливіші споруди |
будівля Міністерства транспортного будівництва біля Червоних воріт універмаг «Дитячий світ» на Луб'янській площі, Сімферопольський та Сочинський залізничні вокзали |
| Містобудівні проєкти | московські висотки, станції московського метро |
| Заклад | Московський архітектурний інститут |
| Нагороди | |
 Душкін Олексій Миколайович у Вікісховищі | |
Здобув популярність як архітектор станцій московського метро, висоток Москви, у Сімферополі та Сочі відзначився спорудженням знакових об'єктів транспортної інфраструктури — оригінальні розкішні у вигляді італійського палаццо будівлі-«близнюки» залізничних вокзалів.
Біографія і творчість ред.
Олексій Миколайович Душкін народився 24 грудня 1903 (6 січня 1904) в селі Олександрівці Золочівського повіту Харківської губернії (тепер Золочівського району Харківської області, Україна) в родині агронома Миколи Олексійовича Душкін та його дружини Надії Володимирівни, уродженої Фіхтер.
Перші роки життя майбутнього зодчого проминули на Золочівщині. Він не здобув шкільної освіти, але в 1919 році вступив на хімічний факультет Харківського технологічного інституту, щоб через кілька років змінити спеціалізацію і продовжити навчання вже на факультеті архітектури у О. М. Бекетова (з 1925 по 1930 роки).
Відчуваючи творчий вплив братів Весніних, Олексій Миколайович захопився конструктивізмом і в 1931—33 роках брав участь в архітектурних конкурсах Палацу Рад, Палацу Радіо, Інституту Маркса-Енгельса-Леніна. Провінційного архітектора помітили і О. М. Душкін перебрався до Москви, де з 1933 по 1939 рік перебував у колективі архітектурної майстерні І. О. Фоміна.
У 1937 і 1939 роках він отримав за проекти станцій московського метро «Палац Рад» (нині «Кропоткінська») і «Маяковська» відповідно «Гран-прі» на Міжнародній виставці в Парижі і аналогічну нагороду на архітектурному форумі в Нью-Йорку.
З 1941 по 1943 роки обіймав посаду головного архітектора Метропроекту і Метробуду, а також Центральної архітектурної майстерні Наркомату (потім Міністерства) шляхів сполучення СРСР. Неодноразово (1941, 1946, 1949) ставав лауреатом Сталінської премії.
Будувати в Сімферополі залізничний вокзал Олексій Миколайович Душкін приїхав уже знаменитим архітектором і 1951 року створив справжній шедевр у дусі епохи Відродження. «Брат-близнюк» сімферопольського вокзалу був зведений роком пізніше (1952) у Сочі. Вважається, що будівля Сочинського залізничного вокзалу послужила приводом для політичних гонінь на архітектора в середині 1950-х років, у період боротьби з архітектурними надмірностями за Хрущова. Відтак, Олексія Душкіна усунули від архітектурної діяльності, і до кінця своїх днів він займався тільки педагогічною діяльністю — викладав у Московському архітектурному інституті.
Помер Душкін Олексій Миколайович 8 жовтня 1977 року у Москві.
Примітки ред.
- ↑ Душкин Алексей Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Ikonnikov A. V. Dushkyn, Oleksi (Mykhaylovych) // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T024268
Посилання ред.
- Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 2. Soviet Avant-garde: 1917—1933. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2021. С. 161. ISBN 978-3-933713-63-6
- Душкін Олексій Миколайович на www.archiportal.crimea.ua (Кримський архітектурний портал) (рос.)
- А. Душкин, архитектор: Моё архитектурное кредо. Альбом «Архитектура московского метро». 1988. Архів оригіналу за 22 травня 2001. Процитовано 14 грудня 2010.
- Алексей Николаевич Душкин. Архитектура 1930—1950-х годов. www.museum.ru. 2004. Архів оригіналу за 14 квітня 2013. Процитовано 14 грудня 2010.
- Душкін Олексій Миколайович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 232. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]