Незламна
«Незламна» (рос. «Битва за Севастополь», англ. «Battle for Sevastopol»[4]) — українсько-російський повнометражний біографічний історико-драматичний фільм 2015 року режисера Сергія Мокрицького. В основу сюжету покладений життєвий шлях жінки-снайпера, майора Людмили Павличенко, упродовж 1937—1957 років. Творці характеризували свою картину, як психологічний біографічний фільм про трагічну долю жінки на війні.
Незламна | |
---|---|
рос. Битва за Севастополь | |
Жанр | військова драма, біографічний фільм |
Режисер | Сергій Мокрицький |
Продюсер | Єгор Олесов, Наталя Мокрицька |
Сценарист | Максим Бударін, Єгор Олесов, Максим Данькевич, Леонід Корін |
У головних ролях | Юлія Пересільд, Євген Циганов, Микита Тарасов, Джоан Блекгем, Віталій Лінецький |
Оператор | Юрій Король |
Композитор | Євгеній Гальперін |
Художники | Юрій Григорович |
Кінокомпанія | «Кінороб» (Film.ua Group) «Новые люди» |
Дистриб'ютор | UFD (Україна) 20th Century Fox СНД (Росія) |
Тривалість | 111 хвилин |
Мова | російська українська (дубляж) |
Локалізація | дубляж, студія Postmodern |
Країна | Україна Росія |
Рік | 2015 |
Дата виходу | 2 квітня 2015 р. |
Кошторис | ($5 млн.)[1] |
Касові збори | $0,62 млн.[2] (13,9 млн. ₴)[3] (Україна) $9,10 млн.[2] (Світ) |
IMDb | ID 4084744 |
www.nezlamna.com |
Фільм був спільно знятий українською студією «Кінороб» та російською студією «Нові люди» (рос. Новые люди). Постпродакшеном займалася українська студія Postmodern, яка також і дублювала фільм українською мовою для кінопрокату.[5].
Створення стрічки
ред.Робота над проєктом була розпочата у 2012 році. Наприкінці 2013 Державне агентство України з питань кіно надало команді «Незламної» бюджетне фінансування в рамках щорічного конкурсного добору кінопроєктів[6]. Українська сторона профінансувала стрічку на 79 % (з них 33 % надало Держкіно, а саме 12,7 млн гривень[1]; решта — приватні кошти), російська — 21 %.[7]
Зйомки здійснювалися у 2013—2014 роках в Україні: у Києві, Севастополі, Одесі та Кам'янці-Подільському[8]. Майже 80 % команди, вся технічна база, а також постпродакшен — українські. Сцени з комп'ютерною графікою були створені українською компанією Postmodern.[9]
Автор української версії тексту — Сергій Ковальчук.[5]
Сюжет
ред.«Незламна» — перший фільм, присвячений легендарній жінці-снайперу Людмилі Павличенко. В основу кінокартини лягла її автобіографічна книга.[10]
Вона народилась у Білій Церкві у 1916 році. На початок Другої світової війни навчалася на історичному факультеті Київського державного університету. Напад Німеччини на Радянський Союз застав дівчину в Одесі на практиці й 24-річна Людмила в липні 1941 пішла на війну добровольцем. Маючи спортивні досягнення у стрільбі, була прийнята на службу снайпером у 25-ту стрілецьку дивізію. У жовтні потрапила в Севастополь у складі Приморської армії, що відступила морем з Одеси. У боях під час оборони Севастополя, аж до свого поранення у червні 1942, Людмила Павличенко здобула славу одного з найкращих радянських снайперів Другої світової війни.
Наприкінці 1942 Людмила Павличенко була відряджена до Сполучених Штатів у складі делегації молоді та військових. Вона стала першою громадянкою СРСР, допущеною до Білого Дому, подружилася з Елеонорою Рузвельт. На запрошення першої леді США Людмила зголосилася на турне містами Америки. У своїх промовах вона надихала американців на відкриття Другого фронту в Європі. Знаменитими стали її слова з промови в Чикаго:
Джентльмени, мені лише 25 і я вбила 309 фашистських окупантів до цього часу. Чи не вважаєте ви, джентльмени, що досить уже ховатися за моєю спиною? |
Також у США згадують і шанують Людмилу Павличенко через її боротьбу за права жіноцтва[11]. В Україні на її честь названі вулиці в Севастополі та в рідній Білій Церкві, де розташовано меморіальний музей.
Актори
ред.До роботи над кінокартиною долучилася міжнародна акторська група.
В головних ролях
ред.- Юлія Пересільд — Людмила Павличенко, снайпер стрілецької дивізії Червоної армії
- Євген Циганов — Леонід Киценко, капітан, снайпер, напарник Людмили
- Олег Васильков — Макаров, капітан
- Микита Тарасов — Борис Чопак, військовий лікар
- Джоан Блекгем[en] — Елеонора Рузвельт, дружина президента США Франкліна Рузвельта
- Поліна Пахомова — Маша, медсестра
- Володимир Ліліцький — Гриша, пілот
- Анатолій Кот — Микола, пілот
- Натела Абелева-Таганова — Соня, сестра Бориса
- Валерій Гришко — Іван Петров, генерал-майор
- Сергій Барковський — Пилип Октябрський, адмірал
- Віталій Лінецький (остання роль актора в кіно) — майор «Курсів молодого бійця»
- Олександр Крижанівський — Джон, секретар Елеонори Рузвельт
- Сергій Пускепаліс — командир
- Геннадій Ченцов — комісар
- Світлана Осадченко — дівчинка-читець
Також у фільми знімалися: Алла Сергійко, Станіслав Боклан, Дмитро Лалєнков, Андрій Франчук, Микола Боклан, Володимир Задніпровський та інші. На роль Елеонори Рузвельт була запрошена Джеральдіна Чаплін, однак зрештою роль зіграла англійська акторка Джоан Блекгем.
Для актора Київського театру на лівому березі Дніпра Віталія Лінецького цей фільм став одним з останніх, він помер через декілька тижнів після завершення зйомок[12].
Звукова доріжка
ред.Музику для кінострічки написав французько-російський композитор Євгеній Гальперін, а виконав її Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України. Запис здійснювався з листопаду 2014 р. по січень 2015 р.
Також у фільмі звучать пісні «Обійми» гурту «Океан Ельзи» та «Зозуля» Віктора Цоя в аранжуванні Костянтина Меладзе та виконанні Поліни Гагаріної.[13]
Прокат
ред.Початково, окрім СНД, прокат картини був запланований в країнах Балтії, Німеччині, Франції, Японії, Китаї та Латинській Америці.[9]
Кінострічка була продана кінопрокатним компаніям країн колишньої Югославії (MCF), СНД (Fox), Великої Британії (Arrowfilms), Німеччини (Meteor), Туреччини (Medyavision), Японії (New Select), Китаю (VII Pillars Entertainment), Польщі (Filmmedia) та Болгарії (Film Vision).
Прокатник Seven7 випустить фільм у Франції, Швейцарії та Бельгії, також Loco Films веде переговори щодо можливості прокату в США, Скандинавії й Італії.[14]
Україна
ред.В Україні прокатом стрічки займалась кінопрокатна компанія Ukrainian Film Distribution (UFD). Фільм дубльовано студією «Postmodern»[5]. Допрем'єрні покази картини відбулися 23 березня 2015 року в Києві, 27 березня в Одесі, 29 березня в Білій Церкві та 31 березня у Львові. У широкий прокат фільм вийшов 2 квітня 2015 року.[15] В Україні стрічка демонструвалася на 112 екранах. За перший вікенд прокату (2-5 квітня) фільм переглянули 87 тис. глядачів, а касові збори склали 4 млн. 777 тис. ₴.[16] Попри меншу кількість глядачів, «Незламна» побила рекорд українського кінопрокату, зібравши на 180 тис. ₴ більше ніж попередній рекордсмен — фільм «Поводир».[17] Загалом стрічку подивились 274 тис. українських глядачів, що дало збори розміром 13,9 млн. ₴.[3]
На окупованих територіях, підконтрольних ЛНР та ДНР,[18][19] і в окупованому Росією Криму[20] фільм демонструвався під російською назвою «Битва за Севастополь».
9 травня 2015 року на телеканалі «Україна» відбулася українська прем'єра 4-серійної телевізійної версії стрічки.[21][22]
Решта країн СНД
ред.Прокатом стрічки у країнах СНД (окрім України) займалась компанія «20 століття Фокс СНД». За рішенням прокатника[23] в СНД кінокартина дістала іншу назву — «Битва за Севастополь». У широкий прокат картина вийшла 2 квітня 2015 року у 1 825 копіях. За стартовий вікенд фільм переглянули 834 тис. глядачів, а збори склали $3 580 324.[24][25]
9 травня 2015 року, в той самий день, що й українська, відбулася російська телепрем'єра стрічки на «Першому каналі».[26]
Далекий Схід
ред.Права на показ стрічки в Китаї придбала компанія Lotus Film International Culture Media Co. Ltd. Вихід у китайський широкий прокат був запланований на вересень 2015 року,[27] проте був відкладений та поставлений під питання після того, як у мережі Інтернет була виявлена якісна копія фільму з китайськими субтитрами. Компанія FILM.UA, яка займалася продажем прав та продюсер Наталя Мокрицька відмовилися коментувати ситуацію, що склалася. У прокат Китаю стрічка мала вийти під назвою «Жінка-снайпер» (кит.: 女狙击手).
У Японії стрічка дістала прокатну назву «Російський снайпер»[28] (яп. ロシアン・スナイパー).
Нагороди та фестивалі
ред.Проєкт фільму «Незламна» було презентовано на стенді українського кіно 64-го Міжнародного Берлінського кінофестивалю[29], на фестивалях у Каннах, Торонто та Одесі. Також кінокартина була представлена в конкурсній програмі 5-го Пекінського міжнародного кінофестивалю, де дістала приз «Храм неба» (Tiantan) у номінації «Найкраща жіноча роль» за гру Юлії Пересільд.[30] В тій же номінації Пересільд здобула російську національну кінематографічну премію «Золотий орел».[31]
Ще одну нагороду «Золотий орел», але в категорії «Найкраща операторська робота», отримав за роботу над «Незламною» український оператор Юрій Король.[32] А режисер Сергій Мокрицький був нагороджений щорічною кінематографічною премією Російського військово-історичного товариства «За вірність історичній правді».[33]
Фільм увійшов у шорт-лист премії VES Awards (спеціальна нагорода Товариства фахівців із візуальних ефектів) у номінації Видатні візуальні спецефекти у фотореалістичному епізоді.[34]
Оскарівський комітет України та Росії висловлювали бажання висунути цю картину претендентом на премію «Оскар».[35][36] Попри це, через організаційні проблеми стрічка не була заявлена на здобуття «Оскара» за найкращий фільм іноземною мовою.[37]
Промокампанія кінострічки та 4-серійного телесеріалу на її основі перемогла в відповідній спеціальній номінації рейтингу «Знято в Україні» «Найкраща промокампанія».[38]
Відгуки
ред.Стрічка дістала змішані відгуки кінокритиків.
В Україні
ред.Відомий український режисер Любомир Левицький рекомендував «Незламну» до перегляду як стрічку, що розкриває вічні теми — любов, жорстокість, дружбу і незламну силу духу. Українські телеведучі Анна Панова та Олександр Скічко також рекомендували кінокартину та схвально відгукнулися про гру акторів та режисуру, зазначили актуальність фільму для сучасної молоді в умовах воєнного конфлікту на сході України.[39] Кореспондент «Вголосу» Юлія Сівакова схарактеризувала стрічку як лаконічну та позбавлену романтичної наївності, доречною для сучасної України, назвала її обов'язковою до перегляду.[40] Оглядач Юлія Найденко («Zефир») високо оцінила художню та технічну якість кінокартини та визнала її дуже антирадянською.[41]
За словами голови Держкіно Пилипа Іллєнка та кінокритиків Дарії Бадьйор («Лівий берег»), Ярослава Підгори-Гвяздовського («Дзеркало тижня. Україна») та Олекси Мельника («PlayUA»)[42] стрічка повністю позбавлена радянської пропаганди.[43] На думку Дарії Бадьйор фільм демонструє історію людини на війні з антивоєнної позиції.[44] Ярослав Підгора-Гвяздовський зауважив високу якість спецефектів, музичного супроводу та гри акторів другого плану, а Олекса Мельник висловив думку, що картина може не сподобатися лише надто політизованому проросійському чи проукраїнському глядачеві. Зі свого боку, кінокритик Антон Філатов зобачив, що стрічка гармонійно «підспівує» як українській, так і російській пропаганді.
На думку голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича, фільм не є антиукраїнським та позбавлений культу війни, характерного для радянських і сучасних російських фільмів. Він назвав стрічку проукраїнською, антивоєнною, антирадянською і навіть антиросійською.[45] А кінокритик Андрій Кокотюха («Телекритика») назвав фільм етапним для українського кіно.[46]
Кінокритики Анастасія Лях («Forbes Україна») та Орест Дрималовський («Високий Замок») зустріли кінострічку негативно. На думку Анастасії Лях стрічка не є «українською» за змістом, а з українського в ній лише назва та дубляж.[47] Орест Дрималовський розкритикував якість українського дубляжу, факт оригінальної російськомовності фільму та не відчув декларованого авторами антивоєнного спрямування.[48] Український письменник та соціальний психолог Олег Покальчук розкритикував стрічку за базування сценарію на офіційній радянській версії біографії Людмили Павліченко, яка має багато білих плям та суперечить історичним фактам.[49] Кінокритик Ігор Грабович висловився про стрічку критично, розкритикувавши її ідеологічну складову.[46]
Також негативно зустрів стрічку й один із впливових кінопродюсерів та медіаменеджерів України Богдан Батрух. На його думку, «Незламна» — не українська стрічка, а російський пропагандистський фільм[50]. Він назвав верхом цинізму позиціювання як української кінокартини, де, як вважає, прославляється Радянський Союз, образ якого є основним інструментом російської пропаганди.[51] Ще Батрух наголосив, що як пацифіст не розуміє, як можна «героїзувати жінку, яка вбила 300 людей».[52]
У Росії
ред.Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2017) |
Російський кінокритик Єлена Полякова вважає фільм відверто антивоєнним, позбавленим пієтету до радянського керівництва, зазначає слабкість діалогів, відсутність смакування смерті в кадрі, характерного для сучасного російського кінематографа, та більшу відповідність української назви змісту стрічки, оцінює «Незламну» як воєнне кіно середнього рівня.[53] Водночас російський оглядач Михайло Трофименков («Коммерсантъ») назвав картину «Незламна» найкращим за останню чверть століття «вітчизняним фільмом про Велику Вітчизняну війну». Він теж зазначив більшу відповідність змісту української назви, антивоєнне спрямування і відсутність звичних штампів пострадянського військового кіно.[54]
Цікаві факти
ред.- На кінопроби Юлія Пересільд прийшла вагітною на останніх термінах. Через її вагітність початок зйомок довелося відкласти.[8]
- Під час нагородження Людмили Павличенко за знешкоджений танк іменною снайперською гвинтівкою (~45 хв фільму), воєначальник запитує, чи не дочка вона героя Громадянської війни Михайла Павличенка. Людмила відповідає «так». Насправді прізвище її батька мало бути Бєлов.
- Радянський авіалайнер Ту-104, що сідає на початку фільму, є комп'ютерною моделлю. Задля її створення був особливим чином сфотографований з усіх боків експонат київського авіамузею.
- У сцені виступу Павличенко в США на вулиці мав з'явитися жартівливий пам'ятник золотому батонові, але виконавці комп'ютерної графіки не встигли його домалювати.[55]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Сергій Васильєв (08.09.2015). Держкіно отримало кошти з прокату фільмів «Поводир», «Незламна» і «Плем'я». www.ukrkino.com.ua. Національна спілка кінематографістів України.
- ↑ а б Bitva za Sevastopol. Box Office Mojo (англ.) . IMDb. Процитовано 22 лютого 2016.
- ↑ а б Олексій Першко (13 травня 2015). Бокс-офіс № 19 за 07-10 травня 2015. Касові збори України. Огляд касових зборів фільмів в прокаті. Kino-teatr.ua.
- ↑ Олекса Семенченко (28.05.2015). Канни-2015: про свободу у фільмах і не лише. euronews. Архів оригіналу за 23 листопада 2015. Процитовано 2 червня 2015.
- ↑ а б в Battle for Sevastopol (англ.) . Postmodern LLC. Архів оригіналу за 12 квітня 2015. Процитовано 23 листопада 2015.
- ↑ Битва за Севастополь. ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ КІНО. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014.
- ↑ Катерина Сліпченко (2 квітня 2015). «Незламна» чи «Битва за Севастополь». Zaxid.net.
- ↑ а б Анна Шкільна (1 липня 2014). 7 цікавих фактів про те, як знімали «Незламну» (фото). «Сегодня».
- ↑ а б Антон Філатов (10.02.2015). Продюсер Єгор Олесов: Фільм «Незламна» можливо окупиться ще до виходу в прокат. Cut Insight.
- ↑ Юлія Мясоєдова (30 червня 2014). В фильме «Незламна» Одессу превратили в Севастополь [У фільмі «Незламна» Одесу перетворили в Севастополь] (рос.) . «Теленеделя». Архів оригіналу за 12 лютого 2016. Процитовано 9 лютого 2016.
- ↑ Gilbert King (21 лютого 2013). Eleanor Roosevelt and the Soviet Sniper [Елеонора Рузвельт і радянський снайпер]. smithsonian.com (англ.) .
- ↑ Пішов з життя 43-річний український актор Віталій Лінецький. «Телекритика». 18.07.2014.
- ↑ Олексій Мажаєв (03.05.2015). Саундтрек «Битва за Севастополь». InterMedia (рос.) .
- ↑ Elsa Keslassy (15 лютого 2016). Berlin: Loco Films’ ‘Battle of Sevastopol’ Conquers EFM Buyers (EXCLUSIVE) [Берлін: «Битва за Севастополь» від Loco Films завойовує покупців на European Film Market (ЕКСКЛЮЗИВ)]. Variety (англ.) .
- ↑ Незламна / Битва за Севастополь. Kino-teatr.ua.
- ↑ Олексій Першко (10 квітня 2015). Бокс-офіс № 14 за 02-05 квітня 2015. Касові збори України. Огляд касових зборів фільмів в прокаті. Kino-teatr.ua.
- ↑ Юлія Кузнецова (8 квітня 2015). «Незламна» побила рекорд украинского кинопроката [«Незламна» побила рекорд українського кінопрокату]. oKino.ua (рос.) .
- ↑ Роман Губа (22.04.2015). У «ДНР» та «ЛНР» працюють 4 кінотеатри і показують голлівудські фільми українською. Радіо Свобода.
- ↑ На окупованих територіях показують кіно українською. Zaxid.net. 30 квітня 2015.
- ↑ Премьера «Битвы за Севастополь» в городе-герое собрала полный зал [Прем'єра «Битви за Севастополь» у місті-герої зібрала повну залу]. «Крымский сайт» (рос.) . 3 квітня 2015.
- ↑ «Незламна» за перший вікенд прокату зібрала в Україні 4,5 млн грн. «Телекритика». 08.04.2015.
- ↑ Нашумевший украинско-российский фильм «Незламна» покажут по телевизору [Нашумілий українсько-російський фільм «Незламна» покажуть по телевізору]. Телеграф (рос.) . 21 квітня 2015.
- ↑ Анастасія Лях (7 квітня 2015). Режисер фільму «Незламна»: «Ми не знали, що фільм Анджеліни Джолі назвуть «Нескорений». Forbes Україна.
- ↑ Миколай Корнацький (7 квітня 2015). «Битва за Севастополь» возглавила российский прокат [«Битва за Севастополь» очолила російський прокат] (рос.) . «Известия».
- ↑ БОКС-ОФИС СНГ: уикенд № 14 2.04.15-5.04.15 — ТОП-20 [БОКС-ОФІС СНД: вікенд № 14 2.04.15-5.04.15 — ТОП-20]. www.kinometro.ru (рос.) . METROPOLITAN MEDIA.
- ↑ Мини-сериал «Битва за Севастополь» с псковичкой в главной роли Первый канал покажет 9 мая [Міні-серіал «Битва за Севастополь» з псковичкою в головній ролі Перший канал покаже 9 травня] (рос.) . ЦДИ. 02.05.2015.
- ↑ Фільм «Незламна» вийде на великі екрани в Китаї. Еспресо.TV. 14 травня 2015.
- ↑ Артур Чачелов (03.09.2015). «Битва за Севастополь» испытывает трудности с выходом в Китае. Зато лента появится в кинотеатрах Японии [«Битва за Севастополь» має труднощі з виходом в Китаї. Зате стрічка з'явиться в кінотеатрах Японії]. www.kinometro.ru (рос.) . METROPOLITAN MEDIA.
- ↑ Український стенд на Берлінале-2014. ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ КІНО. 06.02.2014. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 29 жовтня 2014.
- ↑ Фільм Незламна отримав приз на міжнародному фестивалі. «Корреспондент». 24 квітня 2015.
- ↑ Юлия Пересильд получила «Золотого орла» за роль в фильме «Битва за Севастополь» [Юлія Пересільд отримала «Золотого орла» за роль у фільмі «Битва за Севастополь»]. «Утро» (рос.) . 29.01.2016.
- ↑ «Золотий орел-2016»: Нагороду за «Найкращу операторську роботу» отримав українець. Hromadske.tv. 30 січня 2016. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2016.
- ↑ Фильм «Битва за Севастополь» наградили за верность исторической правде [Фільм «Битва за Севастополь» нагородили за вірність історичній правді] (рос.) . Інтерфакс. 19 листопада 2015.
- ↑ Український фільм можуть визнати кращим за "Гру престолів" (відео). UaPost.us. 13 січня 2016.
- ↑ Фильм «Битва за Севастополь» захотели выдвинуть на «Оскар» и Россия, и Украина [Фільм «Битва за Севастополь» хотіли висунути на «Оскар» і Росія, і Україна] (рос.) . ВЗГЛЯД. 17 вересня 2015.
- ↑ Фильм «Незламна» может стать эпицентром оскаровского скандала [Фільм «Незламна» може стати епіцентром оскарівського скандалу]. MIGnews.com.ua (рос.) . 17.09.2015. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 4 листопада 2015.
- ↑ Продюсери фільмів «Брати» і «Незламна» вимагають вирішити питання з висуванням фільму від України на «Оскар». «Телекритика». 01.10.2015.
- ↑ Рейтинг «Снято в Украине» наградил лучшие фильмы и сериалы (фоторепортаж) [Рейтинг "Знято в Україні" нагородив найкращі фільми і серіали (фоторепортаж)]. Delo.Ua (рос.) . 7 квітня 2016.
- ↑ Что думают о фильме «Незламна» первые зрители [Що думають про фільм «Незламна» перші глядачі]. Хочу (рос.) . 03.04.2015.
- ↑ Юлія Сівакова (01.04.2015). Зафільмована історія української снайперки. Обов’язкова для перегляду. «Вголос».
- ↑ Юлія Найденко (27 березня 2015). Война – это очень страшно! [Війна — це дуже страшно!]. Zефир (рос.) . Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 9 квітня 2015.
- ↑ Олекса Мельник (5 квітня 2015). Огляд фільму «Незламна». PlayUA.
- ↑ Ярослав Підгора-Гвяздовський (3 квітня 2015). Її не зламати…. «Дзеркало тижня. Україна».
- ↑ Дар'я Бадьйор (2 квітня 2015). «Незламна»: Битва за историческую память [«Незламна»: Битва за історичну пам'ять] (рос.) . «Лівий берег».
- ↑ Ольга Богачевська (14 квітня 2015). Причиною теперішньої війни є твердження, що ми з росіянами – один народ. Gazeta.ua.
- ↑ а б Андрій Кокотюха (07.04.2015). «Незламна»: снайперський постріл у поетичне кіно. «Телекритика».
- ↑ Анастасія Лях (25 березня 2015). Прем'єра тижня: український фільм «Незламна» Сергія Мокрицького. Forbes Україна.
- ↑ Орест Дрималовський (03.04.2015). «Незламна» чи «Битва за Севастополь»?. «Високий Замок». Архів оригіналу за 06.04.2015. Процитовано 04.04.2015.
- ↑ Олег Покальчук (4 квітня 2015). Поправка на ветер [Поправка на вітер] (рос.) . «Лівий берег».
- ↑ #КіноКраїна про українське кіно, промо фільмів та комерційний прокат. НСКУ. 2 вересня 2015.
- ↑ «Година „ЧЕ“ з Єгором Чечериндою», 26 травня, частина 2 на YouTube
- ↑ Георгій-Григорій Пилипенко (12 вересня 2015). Яке кіно мають знімати українські режисери?. «Урядовий кур’єр».
- ↑ Єлена Полякова (04.04.15). «Битва за Севастополь»: бедная смерть [«Битва за Севастополь»: бідна смерть] (рос.) . МАНГАЗЕЯ.
- ↑ Михайло Трофименков (06.04.2015). Выстрел в душу [Постріл у душу] (рос.) . «Коммерсантъ».
- ↑ VFX-продюсер фильма «Незламна» Игорь Климовский: «Если наших ребят не остановить, то они будут вносить правки и улучшения до бесконечности» [VFX-продюсер фільму «Незламна» Ігор Климовський: «Якщо наших хлопців не зупинити, то вони будуть вносити правки і вдосконалення до нескінченності»]. МЕДИАНЯНЯ (рос.) . 02.04.2015.
Джерела
ред.- Film.ua обіцяє повернути вкладені в зйомки фільму «Незламна» державні кошти. «Телекритика». 19.09.2014.
- Незламна. Біографічна драма про українського снайпера Людмилу Павличенко. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 10 грудня 2014.[недоступне посилання]