Елеонора Рузвельт
Елеоно́ра Ру́звельт (англ. Anna Eleanor Roosevelt, МФА: [ˈænə ˈɛlənɔr ˈroʊzəˌvɛlt][1] [Архівовано 20 грудня 2013 у Wayback Machine.]; 11 жовтня 1884, Нью-Йорк — 7 листопада 1962, Нью-Йорк) — американська дипломатка, журналістка, письменниця, антивоєнна активістка та феміністка. Перша леді США (1933 —1945). Дружина 32-го президента США Фракліна Рузвельта. Обіймаючи посаду, багато зробила для прав жінок, за що вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.
БіографіяРедагувати
Народилася 11 жовтня 1884 року. Батько — Елліотт Рузвельт (молодший брат Теодора Рузвельта), мати — Анна Гол Рузвельт. Батьки рано померли, і Елеонору виховувала бабуся з материнського боку. За характером була сором'язлива і любила самоту.
У 1905 році Елеонора одружилася з далеким родичем Франкліном Делано Рузвельтом. Молодята облаштувалися в будинку сім'ї чоловіка, в Гайд Парку в Нью-Йорку. Того часу Рузвельт присвячував себе державній службі, Елеонора займалася сім'єю і вихованням дітей. Коли в 1921 році чоловік захворів поліомієлітом, включилася в суспільну роботу, щоб підтримати його зв'язок із світом політики.
Мала також стосунки з авіаторкою та письменницею Амелією Ергарт, які з теплотою продовжила на все життя[10]. Епістолярний роман з репортеркою Лореною Гікок[en], що висвітлювала президентську кампанію Рузвельта[11], сягав 10-15-сторінкових любовних листів щодня[12].
Померла 7 листопада 1962 року в Нью-Йорку.
ДіяльністьРедагувати
У 1928 році Рузвельта обрано губернатором штату Нью-Йорк, а через чотири роки він переміг на президентських виборах. На посаді першої леді США Елеонора Рузвельт брала активну участь в русі за права жінок та за всесвітній мир. У 1933 році вперше в історії США Елеонора Рузвельт провела прес-конференцію як дружина президента.
На початку 1936 року опублікована стаття «Мій день», в якій перша леді країни привертала увагу до соціальних проблем. Того ж року стала членкинею профспілки Американської гільдії журналістів. Радикальні зміни в традиційній ролі, яка відводилася першій леді, зустріли різку критику з боку противників президента і його політики «Нового курсу». У 1941 році Елеонора Рузвельт призначена заступницею міністра оборони, і в цій якості під час Другої світової війни здійснювала поїздки в місця дислокації американських військ в Англії, а також на американські бази на Тихому океані, в Австралії і Новій Зеландії.
У 1945 році, після смерті Франкліна Рузвельта, президент Гаррі Трумен призначив Елеонору Рузвельт представницею США на Генеральній Асамблеї ООН. З 1945 по 1951 рік вона очолювала Комісію Організації Об'єднаних Націй з прав людини. У 1950-х Елеонора Рузвельт як і раніше брала участь у політичному житті, була однією з лідерів ліберальної фракції Демократичної партії. У 1961 році на прохання президента Джона Кеннеді знову стала однією з представниць США на п'ятнадцятій сесії Генеральної Асамблеї ООН.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ http://www.famously-dead.com/politics/eleanor-roosevelt.html
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 920.
- ↑ а б в г д е ж и к Kindred Britain
- ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Glines, C.V. (July 1997). "'Lady Lindy': The Remarkable Life of Amelia Earhart". Aviation History: 47.
- ↑ Cook, Blanche Wiesen (1999). Eleanor Roosevelt, Vol. 2: 1933–1938. Viking. ISBN 978-1101567456.
- ↑ Faber, Doris (1980). The Life of Lorena Hickok: E.R.'s Friend. New York: William Morrow. p. 111.
ДжерелаРедагувати
- Первые леди Америки [Архівовано 25 лютого 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
ПосиланняРедагувати
- Елеонора Рузвельт на сайті IMDb (англ.)
- First lady United States [Архівовано 1 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)