Лалєнков Дмитро Валерійович
Дмитро Валерійович Лалєнков (нар. 4 травня 1966; Стаханов Луганська область, УРСР) — український актор та сценарист. Заслужений артист України. П'ятиразовий лауреат професіональної театральної премії «Київська пектораль».
Лалєнков Дмитро Валерійович | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Дмитро Валерійович Лалєнков | |||
Народився | 4 травня 1966 (58 років) Стаханов | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | актор | |||
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
Роки діяльності | 1990 і до тепер | |||
Дружина | Олена Стефанська | |||
Діти | Микита (нар. 23 червня 1990) Ілля (нар. 12 червня 2005) | |||
Провідні ролі | Рома (Леся+Рома) | |||
IMDb | ID 1694117 | |||
Нагороди та премії | ||||
«Київська пектораль» «Телетріумф» | ||||
| ||||
Життєпис
ред.Дмитро Лалєнков народився 4 травня 1966 року в місті Стаханов (тепер Кадіївка) Луганська область. У дитинстві серйозно займався боксом, був чемпіоном України[1]. Дідусь Дмитра Лаленкова був диригентом, батько — Валерій Лаленков грав у симфонічному оркестрі.
Один рік навчався у музичному училищі імені Глієра, на факультеті вокалу[2]. Дмитро Лалєнков закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (зараз Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого). Працював у Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки.
Знявся у фільмах: «Каїн» (1992), «Дике кохання» (1993) «Жорстока фантазія» (1994), «Принцеса на бобах» (1997), «Слід перевертня» (художник Симоненко), «Життя як цирк», Доярка з Хацапетовки 2: Виклик долі та інших. Роль Роми в комедійному телесеріалі «Леся+Рома» (2005–2007).
В Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра працював з 2009 по 2016 рік. Дебютував 16 жовтня 2009 року у прем'єрній виставі «Граємо Чонкіна» у ролі Плечового[3].
Особисте життя
ред.Був одружений з акторкою Олена Стефанська, з якою у шлюбі має двох синів: Микиту (нар. 23 червня 1990) та Іллю (нар. 12 червня 2005)[4].
Ролі в театрі
ред.У театрі працював з 2009 по 2016 рік. Дебютував 16 жовтня 2009 року.
- «Плечовий» — «Граємо Чонкіна» за романом Володимира Войновича «Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна» (2009)[5]
- «Граємо в дурня» за п'єсою Франсіса Вебера «Вечеря з дурнем»
У театрі працював з 1989 по 2004 роки. Всього зіграв понад тридцять ролей російського і світового репертуару
- «Дама без камелій» Т. Реттигена, режисер Роман Віктюк — Рон (1992)
- «Запрошення в замок», Ж. Ануя, режисер Владислав Пазі — Фредерік і Орас (1992)
- «Благо — дарю!…» (бенефіс Ади Роговцевої) за мотивами п'єс А. Дяченка, режисер Костянтин Степанков — Він (1993)
Фільмографія
ред.- 1993 — Дике кохання (Україна)
- 1994 — Жорстока фантазія (Україна, Литва)
- 1996 — Дякую за те, що ти є…
- 1997 — Принцеса на бобах
- 2000 — Життя як цирк (Пригоди кинутого чоловіка)
- 2002 — Нероби — Сергій
- 2002 — Шум вітру — Андрій
- 2002 — Прощання з Каїром — епізод
- 2004 — Джокер — Саша
- 2004 — Секонд-хенд
- 2004 — Украдене щастя
- 2005 — Дванадцять стільців — Ізнуренков, просто поет
- 2006 — Богдан-Зиновій Хмельницький
- 2006 — Леся+Рома. Не наїжджай на Діда Мороза! — Рома
- 2006 — Мій принц — Павло, партнер Алли по бізнесу
- 2006 — Криваве коло — Ілля Удальцов
- 2006 — Кактус і Олена — Роман Самохвалов, прокурор
- 2006 — Будинок-фантом у придане — Петро, друг Паші
- 2006 — Дідусь моєї мрії — Євген Шевченко
- 2006 — Зоряні канікули — 1-й астронавт
- 2007 — Битви сонечок — Дмитро Бобров
- 2007 — Вбити змія — Родрігес
- 2007 — Сьома пелюстка — Валентин Тимофійович, чоловік Віри
- 2007 — Свої діти — вчитель фізичного виховання
- 2007 — Психопатка — Гоша, поет-актор, гість на ювілеї
- 2007 — Мовчун — Микола Локтєв
- 2007 — Кольє для снігової баби — Діма
- 2008 — Заходь-не бійся, виходь-не плач — Альфред, коханець Стели
- 2008 — Роман вихідного дня — Едуард Вікторович Холодков
- 2008 — Леся+Рома. Мільйон від Діда Мороза — Рома
- 2009 — Викрадення Богині — Еммануїл Фицлер, ілюзіоніст
- 2009 — По закону — Кречетов
- 2009 — Незакінчений роман
- 2009 — Її серце — директор радіоканалу
- 2010 — Хроніки зради — Андрій
- 2011 — Пушкен
- 2013 — Бідна Liz — Колька Соколов
- 2015 — Незламна — працівник Особливого відділу
- 2016 — «Я з тобою» — пан Борис
Телесеріали
ред.- 2001 — Слід перевертня — Андрій Симоненко, художник
- 2003 — Роксолана 3. Володарка імперії
- 2004 — Попіл Фенікса — Молох
- 2005 — Золоті хлопці — Ілля Удальцов (Сироткін), художник
- 2005 — 2007 — Леся+Рома — Рома
- 2006 — Обережно, блондинки!
- 2006 — Вовчиця — Аркадій Стрілецький
- 2007 — 2009 — Доярка з Хацапетівки — Павло, начальник охорони
- 2009 — Викрадення Богині — Еммануїл Фіцлер, ілюзіоніст
- 2010 — Єфросинія — Карпов, режисер
- 2011 — Пончик Люся — Євген Іванович Панченко
- 2012 — Страшна красуня — Вадим Семенович
- 2012 — Стань мною — Алсуф'єв, кінозірка
- 2012 — Світ Соні — Степан, чоловік Соні
- 2012 — Особисте життя слідчого Савельєва —Аркадій Сергєєв, директор ліцею
- 2012 — Повернення Мухтара-8 — Ігор Васильович, батько Каті
- 2013 — Сашка — Привалов Володимир Миколайович, лідер партії «Прогрес»
- 2013 — Сусіди по розлученню — ветеринар
- 2013 — Жіночий лікар-2 — Гліб Терьохін
- 2013 — Бідна Liz — Микола Соколов, батько Олі
- 2014 — Впізнай мене, якщо зможеш — адвокат Дениса
- 2014 — Дворняжка Ляля — Іван Свиридов
- 2014 — Брат за брата-3 — Андрій Пузанов, бізнесмен
- 2014 — Білі вовки-2 — Владислав Романович Меланін
- 2015 — Ніконов і Ко — Льова, сусіда Ніконова
- 2016 — Чудо за розкладом — Федір Іванович Кримов
- 2016 — Громадянин Ніхто
- 2018 — Опер за викликом
Нагороди та премії
ред.- 2006 — «Телетріумф» за найкращий серіал «Леся+Рома»[6].
- «Київська пектораль»
- Заслужений артист України
Примітки
ред.- ↑ З боксерів в актори, або Життєвий шлях Дмитра Лаленкова. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 21 вересня 2016.
- ↑ Знаменитості України. Лаленков Дмитро. Архів оригіналу за 23 серпня 2016. Процитовано 21 вересня 2016.
- ↑ Юлия Бентя (20 жовтня 2009). Комическое рядом. Коммерсантъ. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 20 січня 2010.
{{cite news}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
(довідка) (рос.) - ↑ Дмитро Лаленков[недоступне посилання з вересня 2019]
- ↑ Дмитро Лаленков: Актор — це втілення чиєїсь мрії. Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 21 вересня 2016.
- ↑ Лауреати і номінанти 2006 року. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 21 вересня 2016.
Джерела
ред.- Просихин О. Дмитрий Лаленков // Московский комсомолец. — 2001. — 24—31 мая. — С. І2.
Посилання
ред.- Премія «Телетріумф» за 2006 р.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Дмитрий Лаленков: актер театра и кино, сценарист, рыбак и просто отличный друг (рос.)
- Дмитро Лалєнков - Я люблю свою країну на YouTube
- Інтерв'ю з відомим українським актором Дмитром Лаленковим: "Белуші називав Донбас українським Чикаго 30-х"
- Obozrevatel Роздягніться - ви в ефірі! Актор Дмитро Лалєнков на YouTube