Прощання з Каїром

фільм 2002 року

«Прощання з Каїром» — український драматичний 2-серійний телефільм, знятий режисером Олегом Біймою на кіностудії «Укртелефільм» за участі «Української незалежної ТБ-Корпорації» та Центру сучасного мистецтва «Брама». Сюжет мінісеріалу базується на романі Володимира Яворівського «Варвара серед варварів»

Прощання з Каїром
Тип телефільм
Телеканал(и) Інтер
Жанр драма
Тривалість серії ~65 хв.
Тривалість 125 хв.
Компанія Укртелефільм
УНТК
Брама
Сценарист Олег Бійма
Режисер Олег Бійма
На основі роман Володимира Яворівського «Варвара серед варварів»
Оператор Лесь Зоценко
Продюсери Ігор Цішкевич
У головних ролях Олена Сікорська
Олексій Богданович
Андрій Цішкевич
Сергій Романюк
Країна-виробник Україна Україна
Мова оригіналу українська
Перша поява 2002
Кількість серій 2
Див. також: Прощання (фільм)

Вперше мінісеріал транслювали на телеканалі «Інтер» 24 серпня 2002 року.

Синопсис ред.

Колись щаслива пара медсестра Варвара і пожежник Варфоломій давно живуть меркантильним життям, в якому немає місця коханню. Варфоломій зайнятий справами, Варвара з сином їдуть до Каїра, де знайомляться з Георгієм. У Варвари з ним зав'язується роман. Деякий час по тому Варфоломія викрадають за наказом якогось Гоги, а Варвара з дитиною потрапляють до рук Сікача, який розраховує на солідний викуп і закриває їх у себе на квартирі. Варварі вдається втекти, проте її переслідують смерті близьких і знайомих людей. Варфоломій так само тікає від своїх охоронців, при цьому отримує вогнепальне поранення в ногу. Допомагає йому Марія, жінка з рушницею, що веде відокремлений спосіб життя. Варфоломія знову ловлять і піддають тортурам. Марія стріляє в бандитів. Разом з убитими злочинцями вмирає і Варфоломій. Зневірена Варвара приходить додому до Георгія, який виявляється тим самим бандитом Гогою. Проте, він також мертвий. Вбивця — його коханка, яку той використовував для упіймання Варфоломія.

Творча команда ред.

У ролях ред.

Актор Роль
Олена Сікорська Варвара медсестра Варвара
Олексій Богданович Варфоломій пожежник Варфоломій
Андрій Цішкевич Андрій Андрій
Сергій Романюк Георгій Васильович / Гога Георгій Васильович / Гога
Тетяна Кобзар Марія Марія доросла
Світлана Прус Віка Віка
Валерій Невєдров Сікач Сікач
Світлана Штанько Віра Віра
Оксана Батько-Нищук Марія Марія замолоду
Євген Нищук Василь Василь
Сергій Марченко Лисий Лисий
Володимир Абазопуло Сфінкс Сфінкс
Володимир Іллєнко Амбал Амбал
Володимир Ямненко водій
Леонід Марченко Вампір Вампір

А також: Світлана Автухова, Андрій Баса, Микола Венгерський.

Виробництво ред.

Сюжет мінісеріалу базується на романі Володимира Яворівського «Варвара серед варварів».[1]

Виробництвом мінісеріалу займалися кіностудії «Укртелефільм», «Українська незалежна ТБ-Корпорація» та Центр сучасного мистецтва «Брама» на замовлення телеканалу «Інтер».[2]

Реліз ред.

У травні 2002 року відбулася презентація мінісеріалу Прощання з Каїром в київському Домі кіно.[3][4][5] Повноцінна прем'єра мінісеріалу вперше відбулася на телеканалі «Інтер» 24 серпня 2002 року.[6][7]

Відгуки кінокритиків ред.

Після прем'єри мінісеріалу у 2002 році, кінокритик Дмитро Десятерик мав претензії до нього навіть на технічному рівні: за його словами «фільм дуже блідо, невиразно озвучений. Герої говорять [українською] так, начебто ти перебуваєш на робочому читанні нескінченної п'єси. [Українська] мова їхня пересипана ходульними реченнями, штампованими виразами загрози чи ніжності, гіркоти чи захоплення».[4]

Джерела ред.

  1. Віра Кандинська. «Прощання з Каїром» // Кіно-Театр. № 6 за 2002 рік. С.43.
  2. Ірина Алова. Телеканал «Інтер» представляє «Прощання з Каїром» // День. № 101 від 7 червня 2002. С. 15.
  3. Алєкс Григорович. Вітчизняне кіно травня: Таємниця Каїра // Дзеркало тижня. № 20 від 1–7 червня 2002. С. 16
  4. а б Дмитро Десятерик. Кіно без Каїра: у Київському будинку кінематографістів пройшла прем'єра фільму «Прощання з Каїром» // День. № 83 від 14 травня 2002 С. 2.
  5. Шаповаленко Таїсія. Олег Бійма: «Комерційне кіно ніколи не робило погоди» // Дзеркало тижня № 27 (402) 20-26 липня 2002
  6. День незалежності — в програмі. day.kyiv.ua/uk/. 23 серпня 2002
  7. Вчимося святкувати. day.kyiv.ua/uk. 30 серпня 2002

Посилання ред.