Відкрити головне меню

Богдан Батрух

український кінопродюсер, громадянин Канади і Польщі

Богда́н Ба́трух (пол. Bohdan Andriyovych Batruch нар. 9 серпня 1957, Білий Бір, Польща) — український кінопродюсер, кінодистриб'ютор, кіноексперт та меценат польського походження. Засновник кінотеатральної мережі «Кінопалац», студії дублювання кінострічок «Le Doyen Studio» та кінодистриб'юторської компанії «B&H Film Distribution». Зять покійного українсько-канадсько-швейцарського економіста Богдана Гаврилишина.[4][5] Походить зі стародавнього українського роду Батрухів, яких примусово переселили в Польщу у 1940-х роках в рамках операції Вісла.[6][7]

Богдан Батрух
Batruch Bohdan Andriyovych
Зображення
Богдан Батрух на прес-заході в Будинку зі зміями та каштанами, 26 жовтня 2017[1]
Ім'я при народженні Батрух Богдан Андрійович
Дата народження 9 серпня 1957(1957-08-09) (61 рік)
Місце народження Білий Бір, Польща
Громадянство Канада / Польща[2][3]
Національність українець
Професія кінорежисер
сценарист
продюсер
кінопрокатник
Кар'єра 1970-x–донині
Напрям кінобізнес
IMDb ID 2324719

Живе у Києві, Варшаві та Женеві.[8]

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 9 серпня 1957 року у польському місті Білий Бір.[9][10] Походить із стародавнього українського роду Батрухів з 400-річною історією, члени якого беруть свої витоки з села Кінське (нині Підкарпатське воєводство, Польща) і яких примусово переселили у 40-х роках ХХ століття в рамках операції Вісла з їх рідного краю на північ Польщі.[6][11] Батько був кравцем, мати – домогосподаркою. Батьки мали восьмеро дітей: чотирьох синів та чотирьох дочок. Богдан Батрух був сьомою дитиною.[8]

У 1979-1984 роках навчався та закінчив Театральну академію імені Алєксандера Зелверовіча у Варшаві за спеціальністю драматург, сценарист та театральний критик.[10] Дипломна робота Батруха - документальний фільм. Після закінчення університету в Польщі поїхав до Канади і там працював з Голлівудом, з MGM та іншими кінокомпаніями; його першим роботодавцем був канадець українського походження з Монреалю, Юрій Роговий.

Наприкінці 1980-х був виконавчим директором фонду Karl Popper Foundation — спільного проекту швейцарського уряду та американського мільярдера Джорджа Сороса. Серед його перших проектів була організація закордонних поїздок українських політиків з УРСР до Західної Європи. Також на початку 1990-х допомагав створити в Україні низку важливих демократичних інституцій та законів: 1991 році допомагав при створенні української Банкнотної фабрики, а у 1994 був співавтором закону «Про авторське право і суміжні права», ухваленого 1994 року та вступившого в силу 1995 року.

У 1995 році заснував кінодистриб'юторську компанію «B&H Film Distribution» у часи коли в Україні працювали лише чотири кінотеатри у Києві, Кропивницькому, Хмельницькому та Чернівцях.[12] Згодом відкрив перший кінотеатр від мережі «Кінопалац» у Києві.[13][14] Тоді ж в 1995 році було укладено контракт з компанією «Буена Віста Інтернешнл».[15]

У жовтні 2002 року[16] Батрух започаткував російськомовний журнал про кіно CINEMA (з жовтня 2006 по березень 2007 видавався українською[17]). Засновником журналу була кінокомпанія B&H Film Distribution, видавець — компанія CMT Publishing. Журнал закрили у квітні 2007 року через неприбутковість.[18]

У 2008 році відкрив студію дублювання «Le Doyen Studio», що стала першою в Україні студією, що отримала сертифікат «Студія Dolby Premier».[19][20][21]

У 2010-их дистриб'юторська компанія Богдана Батруха B&H була однією з перших що почала випускати повнометражні україномовні художні стрічки у широкий український прокат, зокрема першими українськими стрічками прокатника стали «Тіні незабутих предків» (2013) та «Поводир» (2013).[22] У 2015 році в інтерв'ю журналу "Країна" Батрух зізнався, що вподобання українців кіноглядачів не змінюється вже багато років і пересічний українець хоче аби фільм допоміг йому "відірватися від [буденного] життя – щоб відволіктися від нього."[23]

Особисте життяРедагувати

Релігійні поглядиРедагувати

Ходить до української греко-католицької церкви у Києві, але вважає себе парафіянином української церкви УГКЦ у Білому Борі (Польща), місті куди вивезли його родину та де пройшло його дитинство.[24] В одному з інтерв'ю зізнався що він зустрівся з Йосифом Сліпим за його життя й ця зустріч мала значний вплив на світогляд Батруха.[24]

Персональні вподобанняРедагувати

В інтевр'ю ЗМІ зізнавався, що вважає японську цивілізацію набагато вищою за своїм рівнем від європейської; зокрема він надзвичайно вражений тим, що на відміну від європейської цивілізації де все побудовано на індивідуумі, у японській цивілізації все побудовано на перетворенні людини у частину суспільства.

Батрух вважає себе анти-колекціонером й не любить колекціонувати нічого окрім книг. Серед зацікавлень Батруха - містика та речі, що мають містичне походження. Також захоплюється архітектурою, живописом і класичною музикою.[8] Любить всі кіно-жанри окрім горору, стверджує що "просто фізично не терп[ить] горору".[25]

РодинаРедагувати

Одружений. Одружився у 1984 році у Варшаві з дочкою українсько-канадсько-швейцарського економіста Богдана Гаврилишина Тіною Батрух Гаврилишиною[26] (пол. Tina Batruch Hawrylyshyn)[27][5]. Має трьох братів та чотирьох сестер. Зокрема один з його молодших братів — священнослужитель отець-митрат Стефан Батрух, що проживає у Польщі,[28] а один з старших братів — Андрій Батрух, проживає та працює лікарем у Німеччині.[6]

Має двох дітей від свого шлюбу з Тіною Батрух Гаврилишиною: сина Матея (1989 р.н.), який працює неврологом та живе в Україні (у Львові) та на два роки старшу від Матея доньку (1987 р.н.) Анатолію, яка працює соціологом та живе в Австралії.[8]

ФільмографіяРедагувати

Помічник-редакторРедагувати

Виконавчий продюсерРедагувати

Меценатська діяльністьРедагувати

Підримка запровадження українського дубляжу (2006)Редагувати

Позиція щодо запровадження у 2006 українського дубляжу в кінотеатрах УкраїниРедагувати

Богдан Батрух був прихильником обов'язкового дублювання українською іншомовних фільмів для українського кінопрокату з самого його запровадження у 2006 році.[32][33][34] Він неодноразово спростовував неправдиві заяви противників українського дубляжу про нібито «меншу відвідуваність дубльованих українською фільмів» та робив все аби україномовні глядачі отримали змогу дивитися фільми рідною мовою.[35] Показово, що у інтерв'ю російськомовній версії журналу Forbes у жовтні 2013 року Батрух зізнався, що «колись мене особисто ображало те, що все кіно в Україні йде російською. Я вважав що так не має бути. Зараз [же] мене вже нічого не ображає.» Згодом Батрух зізнався, що для нього «Мова — це така річ, свята, як релігія […] Не можна не шанувати мову. Це жорстоко.»[25]

За словами пана Батруха, під час запровадження українського дубляжу в кінотеатрах України, Росія, за допомогою своїх агентів в Україні, чинила цьому шалений спротив.[36] Так, за твердженням пана Батруха, у 2008 році дискусія про необхідність обов'язкового озвучування українською іншомовних фільмів велася навіть не між самими українськими кінодистриб'юторами, а між тими, хто представляв американських мейджорів (тобто офіційними кінодистриб'юторами голлівудських студій в Україні) та одним із головних ідеологів путінського режиму — Владиславом Сурковим. Батрух стверджує, що Сурков за допомогою своїх агентів в Україні[37] не хотів допустити, аби українська мова звучала в українських кінотеатрах.[38] Під час круглого столу, організованому Телекритикою у березні 2015 року, пан Батрух зізнався, що:

« Тоді, у 2008 році, за підтримки американських мейджорів ідею запровадження обов'язкового україномовного дубляжу вдалося відстояти, хоча на першому етапі вона й була комерційно невигідною для українських кінодистриб'юторів;[39] [...] але на відміну від кінотеатрального ринку, у 2015 році українське ТБ [все ще] є на паску у Суркова.[38] »

Позиція щодо ринку домашнього відео в УкраїніРедагувати

У червні 2009 року під час інтерв'ю щодо ринку відео-дистриб'юції в Україні з Віталієм Чернетським, професором Маямьского Університету, для публікації Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) «Політика кіно-виробництва та кіно-дистриб'юції в Україні: питання ідентичності, мови та крос-культурного впливу» пан Батрух зауважив, що 90 % легальних DVD/Blu-ray дисків, що продаються в Україні не мають опції перегляду стрічки з українським озвученням або ж субтитрами й мають на диску виключно російське озвучення.[40] У 2011 році в інтерв'ю журналу Країна, Батрух наголосив, що права на розповсюдження DVD в Україні досі залишаються у російських фірм, і тому «важко знайти в крамницях диски з фільмами українською».[41][42]

Фінансування відновлення пам'ятки київської архітектрури "Будинку зі зміями та каштанами" (2017)Редагувати

У 2017 році Батрух фінансово проспонсорував відновлення пам'ятки київської архітектрури "Будинок зі зміями та каштанами".[43][44]

Фінансування будівництва православної церкви ПЦУ в селі Липівка (2020)Редагувати

Батрух є одним з меценатів будівництва православної церкви ПЦУ в селі Липівка Макарівського району на Київщині.[24] Церква є зменшеною копією Константинопольського собору Айя-Софії. Це у 2006 році Батрух запросив Петра Бевза до роботи над авторським ескізом проекту церкви Покрови Богородиці у селі Липівка Київської області.

Кінцевий варіант розпису церкви виконав відомий український художник Анатолій Криволап.[45][46] Розпис церкви Криволапом велася у тандемі з колегою Криволапа, монументалістом Ігорем Ступаченком ще з 2015 року.[47] У січні 2019 року Криволап повідомив в інтерв'ю газеті "Урядовий кур'єр", що будівництво та розпис церкви має завершитись у 2020 році, коли буде офіційне відкриття "церкви Покрова Святої Богородиці."[48]

ДжерелаРедагувати

  1. У Києві реставрують перлину архітектурних пам'яток міста «Будинок зі зміями та каштанами»Міністерство Культури України, 26 жовтня 2017
  2. Вечір з Миколою Княжицьким - випуск від 12 квітня 2012
  3. «Вечір з Миколою Княжицьким» - про руйнування столиці, Турчинова та український дубляж, - «МедіаБізнес» (12 квітня 2012 року)
  4. Третій дубль // Контракти. — 2008. — № 30 (липень).
  5. а б Гаврилишин Б. Залишаючись українцем. Спогади — К. : університетське видавництво Пульсари. 2011. — С. 257. — ISBN 978-966-2171-98-3.
  6. а б в У Львові представили книгу про 400-літній український рід Батрухів — ZIK, 15 жовтня, 2014
  7. "ЗА ЧАЙ.COM": кінопродюсер, кінодистриб'ютор та кіноексперт Богдан Батрух в ефірі "5 каналу" о 23:10 - 5 канал, телепрограма "За Чай.com"? 10 травня 2017
  8. а б в г "Радянської культури вже нема. Російська не сприймається. А нова ледь-ледь насаджується" - Gazeta.ua, 11 квітня 2017
  9. «Богдан Батрух. Продавець кіна» — Business Class Magazine, № 6(14) Липень 2009
  10. а б Богдан Батрух — Сценарна Майстерня
  11. Презентація книги Андрія Батруха «Нарис історії роду Батрух» — Youtube, 12 листопада 2014
  12. Богдан Батрух: «Українці можуть бачити відсотків 95 з того, що виходить в прокат у світі» — НСКУ, 09 січня 2016
  13. Богдан Батрух — Сценарна Майстерня
  14. Пітер Пен українського кінопрокату. Богдан Батрух про супергероїв і правила гри на кіноринку - Радіо "Новое время", 24 березня 2018
  15. Л. Брюховецька, С. Тримбач. Дещо із секретів прокату - Кіно-театр, №2 (2015)
  16. Архів веб-сайту журналу CINEMA (рос.). Архів оригіналу за 26 вересень 2008. Процитовано 26 вересень 2008. 
  17. Журнал CINEMA не виходитиме, до кращих часів? — Kinokolo, 26.03.2007
  18. Богдан Батрух припинив випуск журналу CINEMA Архівовано 2016-03-02 у Wayback Machine. — Телекритика, 26.03.2007
  19. Податкова намагається знищити україномовний кінодубляж? — Радіо «Свобода», 06.04.2012.
  20. Богдан Батрух: Захоплення студії дубляжу виглядало як військовий штурм — Кіно-коло, 06 квітня 2012
  21. Богдан БАТРУХ: «Успіх українського дубляжу когось дуже турбує. І цей хтось — точно не глядач…» — Високий Замок, 10 квітня 2012
  22. Про окупність українських фільмів - Коментарі:, 13 листопада 2014
  23. Одного й того ж хлопця знімали 12 років. Ефект приголомшливий — Журнал Країна, № 6 (258) від 22 лютого 2015
  24. а б в Богдан Батрух: «Люди думають: якщо я будую церкву в селі, то спокутую якісь тяжкі гріхи» — Інформаційний ресурс УГКЦ, 11 квітня 2014
  25. а б Після другого Майдану ми граємо за правилами європейської цивілізації — Богдан Батру — Gazeta.ua, 17 травня 2017
  26. повне ім'я — Крістіна Марі Батрух Гаврилишина
  27. Christine Marie Hawrylyshyn-Batruch
  28. У Жовкві зібрались Батрухи, представники роду з 400-літньою історією ZIK, 16 жовтня 2014
  29. Captive Hearts — New York Times — Moves (англ.)
  30. Netflix Sets Premiere of ‘Winter on Fire’ Ukraine Citizen Uprising Documentary — Variety, 6 серпень 2015 (англ.)
  31. Content Media Boards Sundance Doc ‘Cries From Syria’ — Deadline, 20 січня 2017 (англ.)
  32. Українська мова в кіно потребує нової форми «актрактивності» — Богдан Батрух про дублювання фільмів — Радіо Свобода, 27 лютого 2008
  33. Богдан Батрух: «Якщо не українізувати кінопрокат сьогодні, це не вдасться зробити ніколи» — Детектор медіа, 3 лютого 2006
  34. Позиція влади в питанні мови кінематографу абсолютно правильна, — Богдан Батрух — Zaxid.net, 27 лютого 2008
  35. Кінопрокатник: заяви про меншу відвідуваність дубльованих українською фільмів неправдиві — Радіо Свобода, 06 квітня 2010
  36. Увага! На екрані українська мова! — Журнал «кіно-театр», № 1 за 2007 рік
  37. Російський МЗС критикує україномовне дублювання фільмів в Україні — Телекритика, (09.01.2008)
  38. а б Mediasapiens — Круглий стіл організуваний «Телекритикою» у київському Будинку кіно (4 березня 2015)
  39. Дубляжна війна: вид знизу. Донецькі кінотеатри порожні вже третій тиждень - Дзеркало тижня, 15 лютого 2008
  40. Scholar Research Brief. The Politics Of Film Production And Film Distribution In Ukraine: Questions Of Identity, Language, And Cross-Cultural Influence — IREX, September 2009 (англ.)
  41. «Після приходу нової влади український кінематограф змінився на краще» — Журнал Країна, № 33 (86) від 2 вересня 2011
  42. "Українці не готові дивитися історичні стрічки" - Gazeta.ua, 31 серпня 2011
  43. Шанс для «будинку зі зміями». Як планують відродити знамениту пам’ятку архітектури в Києві - День, 31 жовтня 2017
  44. Київський будинок зі зміями та каштанами реставрує інвестор - Укрінформ, 27 жовтня 2017
  45. Найдорожчий український художник Анатолій Криволап розписує храм на Київщині // ArtsLooker, 2015.12.09
  46. Сільську церкву розписав найдорожчий український художник (фото) — Znaj.ua, 08.12.2015
  47. Енергiї природи, як головний герой живопису. Побачила світ друга книжка з серії монографічних досліджень Аccеnt. Назва коротка і безсумнівна: «Криволап» - День, 23 травня 2018
  48. Художник Анатолій КРИВОЛАП: «Раджу відвідувати виставки і наповнювати життя мистецтвом» // Урядовий кур'єр, 18 січня 2019

ПосиланняРедагувати