Вікіпедія

Крижанівський Олександр Володимирович

український актор
(Перенаправлено з Олександр Крижанівський)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крижанівський.

Олександр Володимирович Крижанівський (13 жовтня 1957, Київ — 21 листопада 2023, там само[1]) — український театральний діяч, актор та режисер, Заслужений артист України (2018)[2].

Олександр Крижанівський
Ім'я при народженні Олександр Володимирович Крижанівський
Дата народження 13 жовтня 1957(1957-10-13)
Місце народження Київ, Українська РСР, СРСР
Дата смерті 21 листопада 2023(2023-11-21) (66 років)
Місце смерті Київ, Україна
Національність українець
Громадянство  УРСР
Україна Україна
Професія актор, режисер
Alma mater Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого
Роки активності 1979—2023
Дружина Тамара Плашенко
IMDb ID 0473064
Нагороди та премії
Заслужений артист України
Заслужений артист України
«Київська пектораль» (2008, 2011, 2013)
Премія імені Мар'яна Крушельницького

Директор-художній керівник Київського академічного театру на Печерську.

Життєпис ред.

Народився 13 жовтня 1957 року в Києві. З 1975 по 1979 роки навчався на акторському факультеті Київському державному інституті театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого, курс Миколи Рушковського. Закінчив аспірантуру Київському державному інституті театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого у 1981 році. У 1987—1991 роках навчався у Школі драматичного мистецтва, режисерського факультету ГІТІСу, курс Анатолія Васильєва.

Працював актором Київського театру естради у 1980—1986 роках. З 1982 по 1998 роки викладач майстерності актора Київському державному інституті театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого. У 1986—1987 роках актор Молодого театру . У 1991—1998 роках — актор Театру на Подолі.

З 1999 року режисер та художній керівник Нового драматичного театру на Печерську[3][4].

Був одружений із Тамарою Плашенко, заслуженою артисткою України, акторкою Театру на Подолі. Спільний син Володимир[5].

Помер 21 листопада 2023 року у Києві від інфаркту[6][7].

Режисерські роботи ред.

Київський національний університет театру, кіно та телебачення імені І. К. Карпенка-Карого
  • 1988 — «Маленькі трагедії» А. Пушкіна
  • 1989 — «Дон Жуан» А. Пушкіна
  • 1991 — «Вечірні відвідувачі» Ж. Превера
Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка)
  • 1999 — «Пігмаліон» Дж. Б. Шоу
Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»
  • 1999 — «Візит пана В» М. Булгакова
Театр на Подолі
  • 1992 — «Лунін, або смерть Жака» Е. Радзінського
  • 1994 — «Ведмідь» А. Чехова
  • 1997 — «Дзеркало і маска» Х. Борхеса
Новий драматичний театр на Печерську
  • 2000 — «Ведмідь» А. Чехова
  • 2000 — «Імпровізація»
  • 2000 — «Острів нашої Любові та Надії» Геннадія Соловського
  • 2001 — «Забути Герострата!» Г. Горіна
  • 2001 — «Віфлеємська зірка» казка для дітей
  • 2003 — «У кожного свої дива» А. Чехова
  • 2004 — «Закон Танго» (за текстами Кортасара, Борхеса, Неруди) керівник проекту
  • 2005 — «Записки божевільного» Н. Гоголя
  • 2005 — «Майстер і Маргарита» М. Булгакова
  • 2007 — «Зустріч» (спільно з «MELO» Стокгольм) керівник проекту
  • 2008 — «Розпусник» Е. Шмітта
  • 2011 — «Push Up» Роланда Шіммельпфеніга
  • 2011 — «Врятуй мене» Ані Хіллінг
  • 2012 — «Нічний Гаспар. Повішений» Лейли Александер-Гарретт
  • 2012 — «Корабель не прийде» Ніс-Момме Штокманна
  • 2014 — «Відчувати» (Україна-Швеція) керівник проекту
Інші роботи
  • 2015 — документальна п'єса «Сім» (м. Київ)[8]

Фільмографія ред.

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1994 ф Співачка Жозефіна й Мишачий Народ Josephine, the Singer and Mice People актор, другий режисер
2000 ф Ейзенштейн[en] Eisenstein секретар Сталіна
2002 ф Шум вітру батько
2004 с Попіл Фенікса Пепел Феникса «Сліпий»
2004 ф Евіленко Evilenko ув'язнений
2005 с Повернення Мухтара-2 Возвращение Мухтара-2 директор музею
2005 с За все тобі дякую За всё тебя благодарю Васильович
2006 с Утьосов. Пісня довжиною у життя Утёсов. Песня длиною в жизнь епізодична роль (немає в титрах)
2006 с Золоті хлопці-2 Золотые парни-2 Антон
2006 с За все тобі дякую-2 За всё тебя благодарю Васильович
2006 с Повернення Мухтара-3 Возвращение Мухтара-3 лікар
2007 с Повернення Мухтара-4 Возвращение Мухтара-4 Колпаков
2008 с Смерть шпигунам. Крим Смерть шпионам. Крым Сапега, капітан
2008 с Сила тяжіння Сила притяжения Георгій
2008 ф Райські птахи співробітник КДБ
2009 ф Полювання на Вервольфа Охота на Вервольфа Андрій Зотов, полковник
2009 с Блудні діти Блудные дети кримінальний авторитет, немає в титрах
2009 ф Дідька лисого Чёрта с два Логінов
2010 с Віра. Надія. Любов Вера, Надежда, Любовь епізодична роль
2010 с Брат за брата Брат за брата Чванов, кримінальний авторитет
2011 ф Кульбаба Одуванчик епізодична роль
2012 с СБУ. Спецоперація СБУ. Спецоперация Віктор Лісовий, головна роль
2012 ф Матч Матч тренер
2012 с Порох і дріб Порох и дробь Артем Карданов, ветеран-афганець
2012 с Анна Герман. Таємниця білого янгола Anna German. Tajemnica Białego Anioła конферансьє
2013 ф Життя після життя Жизнь после жизни Асадов
2013 ф Польська сибіріада Syberiada polska Тартаковський
2014 с Мажор Мажор Андрій Вікторович
2014 с Манекенниця Манекенщица полковник КДБ
2014 ф Під сильним ангелом Pod Mocnym Aniołem Єрофєєв
2015 с Нюхач-2 генерал спецслужб
2015 с За законами воєнного часу По законам военного времени Єгор Ілліч
2015 ф Незламна Джон, секретар Елеонори Рузвельт
2016 с Одинак Одиночка епізодична роль
2016 ф Якби ж то Если бы да кабы Андрій Олексійович Колесніков, батько Олексія, банкір (немає в титрах)
2016 с Будинок на холодному ключі Дом на холодном ключе Володимир Байбаков, зам. начальника поліції міста
2017 с Дитина на мільйон Ребенок на миллион епізодична роль
2017 с Перехрестя Перекресток Леонід Олександрович, лікар
2017 с Балерина Балерина епізодична роль
2017 с Провідниця Проводница Олександр Шапіро, батько Насті
2018 с Рідна кров Віталій Михайлович
2018 с Обмани себе Обмани себя епізодична роль
2018 с За законами воєнного часу-2 По законам военного времени-2 Єгор Ілліч
2018 с Спадкоємиця мимоволі Наследница поневоле головна роль
2018 с Кров янгола Кровь ангела слідчий
2018 с Замкнене коло Микола Вітер, батько Олени, голова профспілки заводу
2019 с Я заплачу завтра Я заплАчу завтра суддя

Нагороди та визнання ред.

  • 2013 — «Київська пектораль» у номінації «Найкраща вистава камерної сцени», вистава «Корабель не прийде» Новий драматичний театр на Печерську.
  • 2011 — «Київська пектораль» у номінації «Найкраща вистава камерної сцени», вистава «Push Up» Новий драматичний театр на Печерську[9].
  • 2008 — «Київська пектораль» у номінації «Найкраща вистава камерної сцени», вистава «Розпусник» Новий драматичний театр на Печерську[10].
  • 2011 — Премія імені Мар'яна Крушельницького[11].

Примітки ред.

  1. ↑ Помер художній керівник Театру на Печерську Олександр Крижанівський, Укрінформ, 22.11.2023
  2. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №87/2018. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 18 березня 2021.
  3. ↑ У театральному Києві території для обміну немає — режисер Крижанівський [Архівовано 23 березня 2019 у Wayback Machine.] «Радіо Свобода»
  4. ↑ Олег Вергеліс. Театри починають різати по-живому [Архівовано 23 березня 2019 у Wayback Machine.] «Дзеркало тижня»
  5. ↑ Історія однієї зради. У Новому театрі на Печерську актриса Тамара Плашенко презентувала прем'єру «Нічний Гаспар. Повішений». Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  6. ↑ https://vesti.ua/uk/kultura-uk/vidomij-aktor-teatru-na-podoli-pishov-z-zhittya
  7. ↑ Могилєвич, Діана (22 листопада 2023). Помер відомий український актор. УНІАН. Архів оригіналу за 4 грудня 2023. Процитовано 14 грудня 2023.
  8. ↑ Людмила ВАННЕК (27 березня 2015). Театральний режисер Крижановський: треба робити комедію! (укр.). «Радіо Свобода». Процитовано 31 грудня 2023.
  9. ↑ «Київська пектораль-2011» визначила лауреатів [Архівовано 23 березня 2019 у Wayback Machine.] «Радіо Свобода»
  10. ↑ Список вистав, які отримали театральну премію «Київська пектораль» та йдуть до сьогодні на київських сценах. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  11. ↑ Лавреати Премії імені Мар'яна Крушельницького (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крижанівський_Олександр_Володимирович&oldid=41600829