Київський академічний драматичний театр на Подолі

Київський академічний драматичний театр на Подолі — академічний драматичний театр у Києві, створений у 1987 році в історичному Подолі і керований українським театральним режисером Віталієм Малаховим.

Київський академічний драматичний театр на Подолі
Київський академічний драматичний театр на Подолі (будинок адміністрації), листопад 2009 року
Київський академічний драматичний театр на Подолі
(будинок адміністрації), листопад 2009 року

Країна Україна Україна
Місто
Адреса
Місткість 253 місць (головна сцена) та 50 місць(театральна вітальня)
Тип драматичний театр
Статус академічний
Відкрито 1987
Репертуар українська та світова класика, сучасна драматургія
Керівництво художній керівник-директор В. Ю. Малахов[2]
theatreonpodol.com
Ідентифікатори і посилання

CMNS: Київський академічний драматичний театр на Подолі у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

У 1987 році в Києві був створений театр на Подолі на чолі з Віталієм Малаховим, до того головним режисером Київського Театру естради.

Новостворений театр фактично вже був сформованою командою творчих однодумців, причому мав відповідні напрацювання — вже готові вистави, серед яких «Трактирниця», «Ніч чудес» та інші.

Першим комерційним успіхом колективу став довгостроковий договір з тюменською нафтодобувною компанією, що передбачав численні виступи в Тюменській області (Росія). Цей контракт дозволив театрові облаштувати стаціонарну київську сцену та забезпечити гідне фінансове становище.

За першими тривалими гастролями були наступні. Таким чином, фактично період від 1987 до 1994 року можна вважати «мандрівним» в історії колективу.

У 1994 році, враховуючи високий професійний рівень колективу, його внесок у розвиток драматичного мистецтва України, Головне управління культури Києва надало театрові на Подолі статус державного.

Зал у гостиному дворіРедагувати

З 1990 року по 2013 основна сцена на 100 глядачів розміщувалася на Контактовій площі — у Гостинному дворі. Там була спеціально облаштована сцена.

Адміністративний корпусРедагувати

Будинок на Андрієвському узвозі, 20-б, збудований наприкінці 19 століття. На межі 20 століття комплекс будівель належав відомому київському ювеліру, котрий використовував корпус Б як ювелірну та іконописну майстерні, а на другому поверсі, як і зараз, була сцена, де працював домашній театр. У корпусі А, на місці якого розташована Нова сцена реконструйованого театру, він проживав особисто. Особливість будинку – вдалий приклад архітектурного рішення періоду еклектизму. В середині 1980-х будівлю було передано Театру на Подолі. У приміщенні працює театральна вітальня на 50 місць, названа на честь режисера Ігоря Славинського.

Новий корпусРедагувати

Розташований на Андрієвському узвозі, 20-а. Інвестиції корпорації Roshen в реконструкцію нового корпусу "Театру на Подолі" склали 174 млн грн. Генеральним проектувальником проекту реконструкції будівлі виступило архітектурне бюро "Дроздов та партнери". За цим проектом будівельні роботи велися з січня 2016 року. 9 жовтня 2017 року відбулося офіційне відкриття нового корпусу театру за участі президента України Петра Порошенка та мера Києва Віталія Кличка.[3]

Технічні характеристикиРедагувати

Глядацька зала (Нова сцена) розрахована на 253 гостя. Зал оснащено 2 спеціальними екранами, 6 відеопроекторами, з якими працюють унікальні рухомі жорсткі куліси, проекційні екрани та підлога. Це дозволяє працювати без матеріальної декорації. Є дві накладні сцени: англійське поворотне коло і конструкція, що змінює кут нахилу поверхні до 90 градусів. Спеціальна акустична система забезпечує потужний та абсолютно однаковий звук для кожного місця у залі. Один із найсучасніших у світі звукових пультів дозволяє озвучити два повних симфонічних оркестри. Освітлювальний цех налічує понад 150 приборів різного типу. Театр працює з голографічною плівкою та сіткою. А також має машини-генератори: диму, туману, вітру, снігу і навіть дощу. 5D ефект забезпечує спеціальна установка з розпилення запахів. Театр доступний для людей з інвалідністю, вистави перекладаються мовою жестів, працює аудіодескрипція (спеціальний опис для незрячих чи слабозорих), є опція ігрової кімнати, де проходять театральні майстер-класи, якою можуть скористатися батьки, що прийшли на виставу з маленькими дітками.

РепертуарРедагувати

У репертуарі Київського академічного драматичного театру на Подолі понад 50 вистав, які граються на 2 сценах. Початок вистав о 19:00. У суботу та неділю вистави починаються о 18:00.

НагородиРедагувати

Творчий колектив театру та його художній керівник-директор Віталій Малахов стали лауреатами в 15 номінаціях «Київської пекторалі» — найпрестижнішої театральної премії, неодноразово здобували призи і премії на різноманітних театральних фестивалях і форумах, в тому числі міжнародних.

Спеціальним призом була відзначена вистава за п'єсою Валерія Шевчука «Вертеп» на І-му всесвітньому фестивалі в Анкарі; театр визнали одним з найкращих на знаменитому Единбурзькому театральному фестивалі в 1994 році з виставами «Яго» та «Сон літньої ночі» за англійською класикою Шекспірівським «Отелло» та «Сон літньої ночі»).

У 1998 році за виставу «В степах України» О. Корнійчука театр отримав «Київську пектораль» у 4 номінаціях: за найкращу режисуру, за найкращий акторський ансамбль, за сценографію, за акторські роботи.

У 2003/2004 театральному сезоні вистава «Дядя Ваня» А. Чехова у постановці В. Малахова стала лауреатом «Київської пекторалі» у 5 номінаціях: за найкращу режисуру, за найкращий акторський дебют (О. Свірська), за найкращу чоловічу роль (С. Бойко).

У 2008 році директор-художній керівник Віталій Малахов став лауреатом Національної премії ім. Тараса Шевченка в галузі мистецтва. До Дня незалежності України того ж (2008) року Президент нагородив Малахова званням «Народний артист України».

ГастроліРедагувати

Київський академічний драматичний театр на Подолі активно гастролює — акторам театру на Подолі аплодували у Львові, Луцьку, Полтаві, Ужгороді, Нижньому Новгороді, Севастополі, Ризі, Надимі; драматичне мистецтво України репрезентоване трупою театру в США, Греції, Єгипті, Великій Британії, Польщі, Німеччині, Коста-Риці, Мексиці, Фінляндії, Туреччині.

Актори театруРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати