Бутирська (станція метро)
Координати: 55°48′48″ пн. ш. 37°36′10″ сх. д. / 55.81333° пн. ш. 37.60278° сх. д.
«Бути́рська» (рос. Бутырская) — станція Люблінсько-Дмитровської лінії Московського метрополітену. Відкрита 16 вересня 2016 [1].
| Бутирська | |
|---|---|
|
Люблінсько-Дмитровська лінія  | |
| Загальні дані | |
| Тип | пілонна, трисклепінна |
| Глибина закладення | 60 м |
| Проєктна назва | Шереметьєвська |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Довжина | 162 м |
| Ширина | 19,1 м |
| Дата відкриття | 16 вересня 2016[1] |
| Архітектор(и) | М. І. Шумаков[ru] (керівник авторського колективу), А. В. Некрасов, Г. С. Мун, В. З. Филіппов[ru] |
| Будівельник(и) | ОАО «Мосметрострой» |
| Пересадка на |
 Останкіно, А: 126, 519, с532, 539, т29 |
| Виходи до | Огородний проїзд, вулиця Руставелі, проїзд Добролюбова |
 | |
РозташуванняРедагувати
Станція розташована на північному сході Бутирського району Москви, на Огородному проїзді поблизу платформи «Останкіно» Ленінградського напрямку Жовтневої залізниці. Має виходи на Огородний проїзд, вбудовані у підземні переходи: один на розі з вулицею Руставелі; другий біля прохідної Останкінського заводу бараночних виробів у бік проїзду Добролюбова.
Технічна характеристикаРедагувати
Конструкція станції — пілонна, трисклепінна (глибина закладення — 60 м). Радіус центрального залу — 4,4 м. Ширина платформи — 19,1 м (з розкриттям 9 прорізів із кожного бічного залу), пілонів — 3 м, прорізів — 3 м.
Колійний розвитокРедагувати
Станція без колійного розвитку.
ОздобленняРедагувати
Архітектурний образ центрального залу вирішується чергується ритмом арок освітлених і неосвітлених і пластичним чергуванням водозахисної парасольки що виступає (в районі пілонів) і западає (в районі отворів). Освітлення створюється світильниками, розташованими на пілонах, які своїм дизайном гармонійно поєднуються з пластикою пілонів.
У бічних залах освітлення закарнізне. Між панелями розташовується водовідвідні парасольки різного діаметра. Уздовж поздовжньої осі тунелю, яскраво освітлюючи пасажирську зону і роблячи сутінок у зоні поїздів. Колійна стіна оздоблена алюмінієвими панелями, що продовжують циліндричну поверхню склепіння з розташованими на ньому назвами станції та схемами лінії. Для оздоблення пілонів застосований саянський мармур рожевого відтінку.
Склепіння центрального і бічних залів станції, як і похилих ходів ескалаторів оздоблені панелями скловолокнистої водовідвідної декоративної парасольки.
На станції та в вестибюлях є система візуальної і тактильної інформації для пасажирів з вадами зору (світлові і контрастні смуги, фактурні покриття). В одному з вестибюлів знаходяться ліфти, на всіх сходових сходах — пандуси з нековзким покриттям. Сходи оздоблені плитами з термообробленого граніту і накриті павільйонами.
ПересадкиРедагувати
- Залізничну платформу Останкіно,
- Автобуси: 126, 519, с532, 539, т29
ПриміткиРедагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бутирська (станція метро)
- ↑ а б Сергій Собянін відкрив три станції Люблінсько-Дмитровської лінії метро. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 16 вересня 2016.(рос.)
ПосиланняРедагувати
- Бутирська. Офіційний сайт Московського метрополітену. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.(рос.)
- Розташування станції на офіційному кресленні з трасуванням тунелів. [Архівовано 12 лютого 2012 у WebCite](рос.)
- Перспектива розвитку Люблінсько-Дмитровської лінії на сайті metro.molot [Архівовано 12 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
| Попередня станція | Лінія | Наступна станція | ||
|---|---|---|---|---|
| Фонвізінська | Люблінсько-Дмитровська лінія | Мар'їна Роща | ||