Відкрити головне меню

Волзька (станція метро)

станція Московського метрополітену

«Волзька» (рос. Волжская) — 157-ма станція Московського метрополітену, розташована на південному радіусі Люблінсько-Дмитровської лінії між станціями «Печатники» і «Любліно». Названа по поруч розташованому Волзькому бульвару. Відкрита 28 грудня 1995 року, у складі ділянки «Чкаловська» — «Волзька». Розташована в однойменному районі Москви.

Волзька
Люблінсько-Дмитровська лінія
Станция метро Волжская.JPG
Загальні дані
Тип Однопрогінна мілкого закладення
Глибина закладення 8 м
Проектна назва Любліно
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 28 грудня 1995
Архітектор(и) В. С. Волович (рос.), співавтори Г. С. Мун (рос.), Н. И. Шумаков (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) Е. Барский (рос.), М. Белова (рос.), Т. Мазаник (рос.)
Будівельник(и) БМУ-10 Мосметробуду
Пересадка на А: 228, 658, 713, Н5, С4, С9;
Тб: 74
Виходи до Краснодонська, вулиця Шкульова
Час відкриття 5:37
Час закриття 1:00
Код станції 156, Вк
Люблінсько-Дмитровська лінія
Дегуніно Under construction icon-yellow.svg
Ювілейна Under construction icon-yellow.svg
Селігерська
ТЧ «Лихобори»
ССГ до НАТІ
Верхні Лихобори
Окружна
Петровсько-Розумовська
Фонвізінська
Бутирська
Оборотний тупик
Мар'їна Роща
     
Достоєвська
Трубна
     
Стрітенський бульвар
ССГ до Кільцевої лінії
Чкаловська
     
Римська
     
Крестьянська застава
     
Дубровка
Оборотний тупик
Кожуховська
ТЧ-15 «Печатники»
Печатники
Оборотний тупик
Волзька
Любліно
Братиславська
Мар'їно
Оборотний тупик
Борисово
Шипиловська
Зябликово
ССГ до Замоскворіцької лінії
Оборотний тупик

Технічна характеристикаРедагувати

Конструкція станції — однопрогінна станція мілкого закладення (глибина закладення — 8 м). Споруджена за типовим проектом, із збірних монолітних залізобетонних балок.

ОздобленняРедагувати

Вестибюлі і платформний простір станції виконані в єдиному стилі. Колійні стіни облицьовані емальованим алюмінієм білого (вгорі) та червоного (посередині) кольорів і мармуром (внизу). Підлога викладена гранітом світло-сірого кольору. По осі залу розташовуються групи сидінь і оригінальні світильники, розміщені в торшерах, що забезпечують освітлення станції. Внаслідок усього цього станція — одна з найтемніших в Московському метрополітені.

ВестибюліРедагувати

Вихід в місто здійснюється по сходах до Краснодонської вулиці, до Волзького бульвару і до міської лікарні № 68 через східний вестибюль, а також до вулиці Шкульова через західний.

Колійний розвитокРедагувати

 
Схема колійного розвитку станції Волзька

Спочатку перша черга Люблінської лінії повинна була пройти до станції «Любліно», де був побудований одноколійний тупик. Проте плани змінилися і кінцевою стала спочатку не передбачена для цього «Волзька», тому для обороту потягів перед станцією був побудований перехресний з'їзд. Майже рік, до продовження лінії у бік станції «Мар'їно», потяги з центру прибували на кожну з колій по черзі, потім одна з колій перехресного з'їзду була розібрана, але можливість обороту потягів у разі необхідності на станції збереглася.

Ресурси ІнтернетуРедагувати