Відкрити головне меню

Чисті пруди (станція метро)

станція Московського метрополітену

Координати: 55°45′53″ пн. ш. 37°38′18″ сх. д. / 55.76472° пн. ш. 37.63833° сх. д. / 55.76472; 37.63833

Чисті пруди
Сокольницька лінія
MosMetro Chistye Prudy asv2018-01.jpg
Загальні дані
Тип Пілонна трисклепінна
Глибина закладення 35 м
Проектна назва М'ясницька, Мясницькі ворота
Стара назва Кіровська (до 5 листопада 1990)
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 15 травня 1935
Архітектор(и) Н. Д. Коллі, Л. П. Шухарева; реконструкція: Л. Н. Попова, А. Ф. Фокіна
Інженер(и)-конструктор(и) А. Ф. Денищенко
Будівельник(и) Шахта № 18—19 (БМУ-7), і Шахта № 29—30 (БМУ-8). Мосметробуда, реконструкція 1971. — БМУ-5 Мосметробуда
Пересадка на Moskwa Metro Line 6.svgТургенєвська
Moskwa Metro Line 10.svgСретенський бульвар
Тм: 3, 39, А;
А: 122
Виходи до Чистопрудний бульвар, площа М'ясницькі ворота, М'ясницька вулиця
Код станції 008
Сокольницька лінія
Оборотний тупик
Бульвар Рокосовського
ТЧ-13 «Черкізово»
Черкізовська
заділ під СЗГ до Великого кільця
заділ під СЗГ до АПЛ
Преображенська площа
Оборотні тупики
Сокольники
Красносільська
ТЧ-1 «Північне»
Оборотний тупик
Комсомольська   +зал  +зал  +зал  +зал
Красні Ворота
Чисті пруди
     
Луб'янка
     
Охотний ряд
     
відгалуження на ФЛ
Бібліотека імені Леніна
Кропоткінська
Парк культури
Оборотні тупики
ССГ до КЛ
Фрунзенська
Спортивна
гейт в Метро-2 (Д-6)
Лужнецький метроміст
Воробйові гори
р. Москва
Університет
Оборотні тупики
Проспект Вернадського
Південно-Західна
Тропарьово
Оборотний тупик
Рум'янцево
Салар'єво
Оборотні тупики
Філатов Луг
Прокшино
Вільхова
Комунарка
Потапово
Оборотний тупик

Чи́сті пруди́ (рос. Чистые пруды) — станція Сокольницької лінії Московського метрополітену. Відкрита 15 травня 1935 р. Розташована між станціями «Красні Ворота» і «Луб'янка», на території Басманного району Центрального адміністративного округу Москви[1].

ІсторіяРедагувати

Станція відкрита у складі першої пускової черги Московського метрополітену — «Сокольники» — «Парк культури» з відгалуженням «Охотний ряд» — «Смоленська». Спочатку станція не мала центрального залу, лише біля виходів розташовувалося два коротких аванзали для переходу між коліями. Лише у 1971 р. станцію було реконструйовано у трисклепінну.

Під час Німецько-радянської війни на станції перебували відділи Генерального штабу і ППО країни. У 1947 р. на станції вперше у Московському метрополітені були встановлені люмінесцентні лампи.

Вестибюлі й пересадкиРедагувати

Станція має наземний вестибюль, розташований на початку Чистопрудного бульвару. Через нього можна вийти, крім бульвару, на Площу М'ясницькі ворота і М'ясницьку вулицю[2]. З 5 січня 1972 з'єднана пересадкою зі станцією «Тургенєвська», з 13 січня 2008 — зі «Стрітенським бульваром».

Технічна характеристикаРедагувати

Конструкція станції — пілонна трисклепінна (глибина закладення — 35 м). Споруджена за індивідуальним проектом гірничим способом з оздобленням з монолітного бетону. Спочатку мала два короткі аванзали на місці центрального залу. Реконструйована в трисклепінну у 1971[3].

Колійний розвитокРедагувати

Станція без колійного розвитку.

ОздобленняРедагувати

Склепіння станційного залу підтримують два ряди масивних спарених пілонів, оздоблених світлим уральським мармуром «коєлга» і димчастим мармуром «уфалей». Опори склепіння приховані широкими карнизами, за якими розміщені світильники. Підлога викладена сірим і рожевим гранітом (до 1972, покриття було асфальтовим). До спорудження переходу на станцію «Стрітенський бульвар» біля торцевої стіни знаходився бронзовий бюст С. М. Кірова, в честь якого довгий час називалася станція (автор — М Г Манізер). Зараз погруддя знаходиться в переході зі станції «Стрітенський бульвар» на станцію «Тургенєвська» і втратило зв'язок зі станцією, що називалася на честь Кірова. Колійні стіни оздоблені світло-сірим мармуром (до середини 1990-х — білою керамічною плиткою), знизу — чорним гранітом.

Ресурси ІнтернетуРедагувати

ПриміткиРедагувати