Сокольники (станція метро, Сокольницька лінія)

станція Московського метрополітену

Координати: 55°47′21″ пн. ш. 37°40′46″ сх. д. / 55.78917° пн. ш. 37.67944° сх. д. / 55.78917; 37.67944

«Соко́льники» (рос. Сокольники) — станція Московського метрополітену Сокольницької лінії. Відкрита 15 травня 1935.

Сокольники
Сокольницька лінія
Metro MSK Line1 Sokolniki.jpg
Загальні дані
Тип Колонна трипрогінна мілкого закладення
Глибина закладення 9 м
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 15 травня 1935
Архітектор(и) І. Г. Таранов[ru], Н. О. Бикова[ru]
Інженер(и)-конструктор(и) В. І. Дмитрієв
Будівельник(и) Дистанція № 4 Мосметробуда
Пересадка на Moskwa Metro Line 11.svg Сокольники
А: 40, 75, 78, 140, 265, с633, 716, 975, т14, т32, т41, н15;
Тм: 4л, 4п, 7, 13, 45
Виходи до Русаковська, Строминка і до парку «Сокольники»
Час відкриття 05:30
Час закриття 01:00
Код станції 004, Ск
Map
Сокольницька лінія
Оборотний тупик
Бульвар Рокосовського
ТЧ-13 «Черкізово»
Черкізовська
заділ під ССГ до ВКЛ
заділ під ССГ до АПЛ
Преображенська площа
Оборотні тупики
Сокольники
Красносільська
ТЧ-1 «Північне»
Оборотний тупик
Комсомольська   +зал  +зал  +зал  +зал
Красні Ворота
Чисті пруди
     
Луб'янка
     
Охотний ряд
     
відгалуження на ФЛ
Бібліотека імені Леніна
Кропоткінська
Парк культури
Оборотні тупики
Фрунзенська
Спортивна
Воробйові гори
Університет
Оборотні тупики
Проспект Вернадського
Південно-Західна
Тропарьово
Оборотний тупик
Рум'янцево
Салар'єво
Оборотні тупики
Філатов Луг
Прокшино
Вільхова
Комунарка
Потапово
Оборотний тупик

Розташована між станціями «Преображенська площа» та «Красносільська». Знаходиться на території району Сокольники Східного адміністративного округу Москви.

Історія і походження назвиРедагувати

Станція відкрита у складі першої пускової черги Московського метрополітену — «Сокольники» — «Парк культури» з відгалуженням «Охотний ряд» — «Комсомольська». Свою назву станція отримала по історичному району Москви — «Сокольники».

Вестибюлі і пересадкиРедагувати

Наземний вестибюль виконаний у вигляді арки з двостороннім виходом і розташований на алеї, яка веде від Русаковської вулиці до Сокольницького парку. Зсередини вестибюль облицьований білим марблітом і мармуром «коєлга».

Технічна характеристикаРедагувати

Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення (глибина закладення — 9 м) з однією острівною прямою платформою. На станції два ряди по 23 колони. Крок колон — 7 м. Проект станції «Сокольники» здобув Гран-прі на Міжнародній виставці у Парижі, 1937.

ОздобленняРедагувати

Колійні стіни оздоблені світло-жовтою керамічною плиткою. Цоколі стін оброблені чорним марблітом. Підлога викладена сірим і чорним гранітом (спочатку було асфальтове покриття).

Квадратні колони станційного залу і центральний місток оздоблені сіро-блакитним уральським мармуром «уфалєй» і темним мармуром «Садахло», білий мармур Прохорівсько-Баландинського родовища покриває стіни підхідного коридору і турнікетного залу.

При відкритті на станції були встановлені люстри-«кулі» між колонами і невеликі світильники в кесонах перекриття бічних нефів. Зараз же стандартні люмінесцентні світильники без розсіювачів розташовані в міжколонних проміжках, по шість у кожному.

Колійний розвитокРедагувати

 
Колійний розвиток станції «Сокольники»

Колійний розвиток станції — 6 стрілочних переводи, перехресний з'їзд і 2 станційні колії для обороту та відстою рухомого складу.

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сокольники (станція метро, Сокольницька лінія)

Попередня станція Лінія Наступна станція
Преображенська площа   Сокольницька лінія   Красносільська