Відкрити головне меню

Комсомольська (станція метро, Сокольницька лінія)

станція Сокольницької лінії Московського метрополітену

Координати: 55°46′34″ пн. ш. 37°39′32″ сх. д. / 55.77611° пн. ш. 37.65889° сх. д. / 55.77611; 37.65889

Комсомольська
Сокольницька лінія
Komsomol'skaya sokol'nicheskaya line.jpg
Загальні дані
Тип колонна трипрогінна мілкого закладення
Глибина закладення 8 м
Проектна назва Каланчевська площа[1]
Проект перейменування Каланчевська (1991), Три вокзали (1992)
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 15 травня 1935
Архітектор(и) Д. Н. Чечулін , А. Ф. Тархов
Архітектор(и) вестибюлів А. М. Рухлядев, В. Ф. Кринський (в будівлі Казанського вокзалу)
Інженер(и)-конструктор(и) Н. А. Кабанов
Будівельник(и) Дистанція № 1 Мосметробуда
Пересадка на

Moskwa Metro Line 5.svg «Комсомольська»
BSicon BAHN.svgМосква-Каланчевська
BSicon BAHN.svgМосква-Пасажирська-Казанська
BSicon BAHN.svgМосква-Пасажирська-Ярославська
BSicon BAHN.svgМосква-Пасажирська

А: А, 40, 122, т88;
Тб: 14, 22, 41;
Тм: 7, 13, 37, 50
Виходи до Площа Комсомольська і Краснопрудна вулиця, вокзали: Ленінградський, Ярославський, Казанський
Код станції 006, Км
Сокольницька лінія
Оборотний тупик
Бульвар Рокосовського
ТЧ-13 «Черкізово»
Черкізовська
заділ під СЗГ до Великого кільця
заділ під СЗГ до АПЛ
Преображенська площа
Оборотні тупики
Сокольники
Красносільська
ТЧ-1 «Північне»
Оборотний тупик
Комсомольська   +зал  +зал  +зал  +зал
Красні Ворота
Чисті пруди
     
Луб'янка
     
Охотний ряд
     
відгалуження на ФЛ
Бібліотека імені Леніна
Кропоткінська
Парк культури
Оборотні тупики
ССГ до КЛ
Фрунзенська
Спортивна
гейт в Метро-2 (Д-6)
Лужнецький метроміст
Воробйові гори
р. Москва
Університет
Оборотні тупики
Проспект Вернадського
Південно-Західна
Тропарьово
Оборотний тупик
Рум'янцево
Салар'єво
Оборотні тупики
Філатов Луг
Прокшино
Вільхова
Комунарка
Потапово
Оборотний тупик

«Комсомольська» (рос. Комсомольская) — станція Сокольницької лінії Московського метрополітену, . Відкрита 15 травня 1935. Розташована між станціями «Красносільска» і «Красні Ворота», на території Красносільського району Центрального адміністративного округу Москви.

Історія і походження назвиРедагувати

Станція відкрита у складі першої пускової черги Московського метрополітену — «Сокольники» — «Парк культури» з відгалуженням «Охотний ряд» — «Смоленська». Названа за розташованою поруч Комсомольською площею (колишньою Каланчевською).

З 30 січня 1952, з'єднана пересадкою з однойменною станцією Кільцевої лінії.

15 березня 1941, станція відзначена Сталінською премією 1-го ступеня[2].

Вестибулі і пересадкиРедагувати

Станція має два наземні вестибулі[3]. Один з них розташований у будівлі Казанського вокзалу. Інший же (відкритий у 1952), суміщений з вестибулем станції «Комсомольська» Кільцевої лінії, виходить на Комсомольську площу, і розміщений між будівлями Ярославського і Ленінградського вокзалів. На середину 2010-х через вкрай високий пасажиропотік вестибуль працює тільки для виходу пасажирів. Для входу переобладнаний підземний перехід, так як вестибуль станції не справлявся з величезним пасажиропотоком.

Вестибуль в будівлі Казанського вокзалу пов'язаний з торцем станції сходовими маршами, вестибуль між Ярославським і Ленінградським вокзалами має ескалатори.

Зі станції можливі пересадки:

Технічна характеристикаРедагувати

Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення (глибина закладення — 8 метрів). На станції 23 колони. Крок колон — 7 м. Станція має незвичайну конструкцію: так як на станції спочатку передбачався великий пасажиропотік, уздовж всього залу над коліями споруджені пішохідні галереї для рівномірного розподілу пасажирів. На перегоні між станціями «Комсомольська» і «Красносільська» знаходиться відгалуження на електродепо «Північне».

ОздобленняРедагувати

Колійні стіни оздоблені світло-жовтою керамічною плиткою. Підлогу викладено сірим і червоним гранітом, а підлогу пішохідних галерей-балконів над коліями — керамічною плиткою (спочатку покриття було асфальтовим). Квадратні в перерізі колони оздоблені золотаво-жовтим мармуром «чоргунь». Капітелі колон прикрашені бронзовою емблемою Комуністичного Інтернаціоналу Молоді (КІМ), підкреслює внесок комсомольців 1930-х років в будівництво метрополітену. Стіни балконних галерей покриті мармуром «газган», колони на балконах — прохоров-баландінським мармуром. Для оздоблення станції вперше у метрополітені були застосовані панно з майоліковою плиткою, що віддзеркалюють героїку праці комсомольців-метробудівців («Метробудівці», художник Є. Є. Лансере)[4].

Колійний розвитокРедагувати

 
Колійний розвиток станції Комсомольська

Станція з колійним розвитком — 6 стрілочних переводів, перехресний з'їзд і 2 станційні колії для обороту та відстою рухомого складу. 3-я станційна колія переходить у СЗГ до електродепо ТЧ-1 «Північне».

Ресурси ІнтернетуРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Станция на официальном сайте Московского метрополитена. Архів оригіналу за 13 жовтня 2010. Процитовано 6 січня 2013. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 жовтень 2010. Процитовано 6 січень 2013. 
  3. http://kartametro.info/?v=1&ll=55.775547,37.656648&z=17&t=h
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 жовтень 2010. Процитовано 6 січень 2013. 
Попередня станція Лінія Наступна станція
Красні Ворота   Сокольницька лінія   Красносільська