Калузько-Ризька лінія
 Калузько-Ризька лінія
| |
|---|---|
| Московський метрополітен | |
 | |
| Відкриття першої дільниці | 1958 |
| Довжина, км | 37,8 |
| Кількість станцій | 24 |
| Час проїзду, хв. | 55,5 |
| Максимальна кількість вагонів у складі поїзда | 8 |
| Кількість вагонів у складі поїзда | 8
|
| Середньодобове перевезення пасажирів, тис. осіб/добу | 910 (2011) |
| Найнапруженіша станція | ВДНХ |
| Наземні дільниці | Медведковський метроміст |
| Електродепо | ТЧ-5 «Калузьке», ТЧ-10 «Свіблово» |
«Калузько-Ризька лінія» (рос. Калужско-Рижская линия, КРЛ) — хронологічно шоста лінія Московського метро. Відкрита у 1968 році. На схемах метро позначається помаранчевим кольором.
На лінії є ділянки як глибокого, так і мілкого закладення; відкритих дільниць немає. Між станціями «Бабушкінська» і «Медведково» розташований критий метроміст через Яузу.
Лінія проектувалася як два окремих радіуса — Ризький і Калузький (відкриті у 1958 році і 1962 році, відповідно), від станцій Кільцевої лінії, без з'єднання в діаметри через центр міста. Тільки у 1971 році вони були об'єднані в одну лінію, після побудови центральної частини, що з'єднала станції Жовтневу і Проспект Миру. КРЛ також перша лінія в Москві що отримала станцію з кросплатформовою пересадкою — Китай-город. Ризький радіус приблизно прямує на північ під Проспектом Миру, в той час як Калузький радіус прямує на південний захід під Профсоюзною вулицею.
На кінець 2013 року довжина лінії становить 37,8 км, на ній розташовано 24 станцій. Середній час поїздки по лінії 55,5 хвилини.
Хронологія відкриття ділянок і станційРедагувати
| Черга | Дата відкриття | Довжина |
|---|---|---|
| Проспект Миру–ВДНХ | 1 травня 1958 | 4.5 km |
| Жовтнева–Нові Черемушки | 13 жовтня 1962 | 12.6 km |
| Нові Черемушки–Калузька | 15 квітня 1962 | 14.1 km |
| Жовтнева–Китай-город | 30 грудня 1970 | 3.1 km |
| Проспект Миру–Китай-город | 31 грудня 1971 | 3.1 km |
| Нові Черемушки-Беляєво | 12 серпня 1974 | 2.2 km |
| ВДНХ-Медведково | 30 вересня 1978 | 8.1 km |
| Шаболовська | 6 листопада 1980 | |
| Беляєво – Теплий Стан | 6 листопада 1987 | 2.9 km |
| Теплий Стан – Новоясенєвська | 17 січня 1990 | 3.6 km |
| Загалом: | 24 станції | 37.8 km |
Депо і рухомий складРедагувати
ДепоРедагувати
| Депо | Роки обслуговування |
|---|---|
| «Червона Пресня» | 1958 — 1972 |
| «Калузьким» | з 1964 |
| «Свіблово» | з 1978 |
Кількість вагонів у потягахРедагувати
| Кількість вагонів | Роки |
|---|---|
| 4 | 1958 — 1972 |
| 6 | 1972 — 1980 |
| 7 | 1980 — 1987 |
| 8 | з 1987 |
Типи вагонів, що використовуються на лініїРедагувати
| Тип вагонів | Роки |
|---|---|
| Г | 1958 — 1982 |
| Е, Еж, Еж1, Ем-508, Ем-509 | 1972 — 1996 |
| 81-717/714, 81-717.5/714.5 | з 1987 |
| 81-717.5М/714.5М | з 1993 |
| 81-760/761 «Ока» | з 2017 |
На 2010 рік, на лінії задіяно близько 700 вагонів[1]
ПересадкиРедагувати
| # | Пересадка на лінію | Зі станції | На станцію |
|---|---|---|---|
|
Сокольницька лінія | Тургенєвська | Чисті пруди |
|
Замоскворецька лінія | Третьяковська | Новокузнецька |
|
Арбатсько-Покровська лінія | Китай-город | Хмельницька |
|
Кільцева лінія | Жовтнева, Проспект Миру |
Жовтнева, Проспект Миру |
|
Тагансько-Краснопресненська лінія | Китай-город | Китай-город |
|
Калінінська лінія | Третьяковська | Третьяковська |
|
Люблинсько-Дмитрівська лінія | Тургенєвська | Сретенський бульвар |
|
Третій пересадний контур | Ризька Калузька |
Ржевська Воронцовська |
|
Бутовська лінія | Новоясенєвська | Бітцевський парк |
|
Московська монорейка | ВДНХ | Виставковий центр |
|
Московське центральне кільце | Ботанічний сад Ленінський проспект |
Ботанічний сад Площа Гагаріна |
- Примітка: курсивом позначені проектовані станції.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Наумов М. С. Под семью холмами. Прошлое и настоящее Московского метро. — М.: АНО НИЦ «Москвоведение», 2010. С. 448. ISBN 978-5-7853-1341-5