Відкрити головне меню

Стрітенський бульвар (станція метро)

станція Московського метрополітену

Координати: 55°45′56″ пн. ш. 37°38′12″ сх. д. / 55.76556° пн. ш. 37.63667° сх. д. / 55.76556; 37.63667

Стрітенський бульвар
Люблінсько-Дмитровська лінія
SretenBulvar colorfix2.jpg
Загальні дані
Тип Пілонна трисклепінна станція глибокого закладення
Глибина закладення 60 м
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 162 м
Ширина 19,1 м
Дата відкриття 29 грудня 2007 року
Архітектор(и) Н. И. Шумаков(рос.), Г. С. Мун(рос.), Н. В. Шурыгина (рос.)
Пересадка на Moskwa Metro Line 1.svg Чисті пруди
Moskwa Metro Line 6.svg Тургенєвська
А: 122;
Тм: А, 3, 39
Виходи до Тургенєвська площа
Час відкриття 05.40
Час закриття 01.00
Люблінсько-Дмитровська лінія
Дегуніно Under construction icon-yellow.svg
Ювілейна Under construction icon-yellow.svg
Селігерська
ТЧ «Лихобори»
ССГ до НАТІ
Верхні Лихобори
Окружна
Петровсько-Розумовська
Фонвізінська
Бутирська
Оборотний тупик
Мар'їна Роща
     
Достоєвська
Трубна
     
Стрітенський бульвар
ССГ до Кільцевої лінії
Чкаловська
     
Римська
     
Крестьянська застава
     
Дубровка
Оборотний тупик
Кожуховська
ТЧ-15 «Печатники»
Печатники
Оборотний тупик
Волзька
Любліно
Братиславська
Мар'їно
Оборотний тупик
Борисово
Шипиловська
Зябликово
ССГ до Замоскворіцької лінії
Оборотний тупик

«Стрітенський бульвар» (рос. Сретенский бульвар) — станція Люблінсько-Дмитровської лінії Московського метро, розташована між станціями «Чкаловська» і «Трубна» . Відкрита 29 грудня 2007, і стала 174 за рахунком. Назву отримала за однойменним бульваром. Розташована під Тургенєвською площею.

До травня 2011 «Стрітенський бульвар» був єдиною станцією Московського метрополітену, у якої відсутній прямий вихід в місто, а вийти можна було тільки через інші станції: «Тургенєвська» і «Чисті пруди». Суміщений з «Тургенєвською» вестибюль, вбудований в підземний перехід, будувався кілька років, його відкриття кілька разів переносилося[1][2], в результаті церемонія відбулася 31 травня 2011 року.[3][4]

Пересадки та виходи в містоРедагувати

З північного торця центрального залу станції можна перейти на станцію «Тургенєвська» Калузько-Ризької лінії. З переходу між станціями можна по ескалаторах піднятися в підземний вестибюль, розташований під Тургенєвською площею, на початку проспекту Академіка Сахарова . Там змонтовані[5] 4 ескалатора типу Е55Т[6], з поліпшеними технічними характеристиками: надійніше, безпечніше, з більш м'яким ходом; довжина ескалатора (від верхнього вхідного майданчику до нижнього вхідного майданчика) становить 79 метрів[7] (спочатку повідомлялося про довжину 100 метрів[8]); а також — венткіоск[9].

Південний торець веде до пересадки на станцію «Чисті пруди» Сокольницької лінії (з півночі). На тому місці куди тепер виходить пересадка, раніше розташовувався пам'ятник Кірову (до 1990 року станція носила назву «Кіровська») роботи М. Г. Манізера, поставлений в 1935 році. Реставрація і відкриття пам'ятника на новому місці, в переході між «Тургенєвською» і «Стрітенським бульваром», завершилися до кінця квітня 2008 року.

Відкриття власного виходу в місто відбулося 31 травня. Довжина ескалатора — 63 метри (Загальна довжина проходу з вестибюля на платформу — 182 м). Внутрішнє оформлення вестибюля виконано за допомогою різнокольорових фігур граючих дітей і посиленого освітлення.

Технічна характеристикаРедагувати

Конструкція станції — пілонна трисклепінна станція глибокого закладення (глибина закладення — 60 м). Конструкції центрального залу спираються на монолітну залізобетонну плиту.

Колійний розвитокРедагувати

Станція без колійного розвитку.

ОздобленняРедагувати

Колійні стіни і пілони станції облицьовані світлим мармуром. Підлогове покриття платформи виконано з граніту світло-сірого і чорного кольорів. В оздобленні станції (втретє (після станцій «Маяковська» Замоскворецької лінії і Медведково Калузько-Ризької лінії)) використовується нержавіюча сталь. На всьому протязі станції середній і бічні зали розділені пілонами з нішами, в які встановлені 24 панно художника Івана Лубеннікова, що являють собою плоскі аплікації, прикріплені поверх мармурових плит. Це сталеві силуетні елементи з травленням зображеннями городян, дерев, видів Бульварного кільця, а також його атрибутів: визнав, пам'ятників Пушкіну, Гоголю, Тимирязєву тощо. Аплікації були виготовлені на комбінаті декоративно-монументального мистецтва. Завдяки спеціальній техніці виготовлення вони виглядають не як чорно-біла графіка, а мають досить стримані охристі земляні кольори.

Незвично архітектурне рішення пересадок — для ескалаторів спеціально розроблені світильники, а межа між стіною і підлогою практично відсутня завдяки закругленням — стіна плавно переходить в підлогу.

Освітлення обох залів люмінесцентне: в центральному залі світильники встановлені за карнизами між пілонами, а також над центром кожного пілона для освітлення металевих композицій. У перонних залах лампи розташовані за карнизами водозахисних-декоративних парасольок спеціальної форми зі склопластику.

Ресурси ІнтернетуРедагувати

ПриміткиРедагувати