Бозутиніб

хімічна сполука

Бозутиніб (англ. Bosutinib, лат. Bosutinibum) — синтетичний лікарський препарат, що належить до групи інгібіторів Bcr-Abl-тирозинкінази[1][2], що застосовується перорально.[3][4][5] Бозутиніб синтезований у лабораторії компанії «Wyeth», подальші дослідження та маркетинг препарату проводила компанія «Pfizer»[6], у 2012 році босутиніб отримав схвалення FDA для клінічного застосування.[5]

Бозутиніб
Систематизована назва за IUPAC
4-[(2,4-dichloro-5-methoxyphenyl)amino]-6-methoxy-7-[3-(4-methylpiperazin-1-yl)propoxy]quinoline-3-carbonitrile
Класифікація
ATC-код L01EA04
PubChem 5328940
CAS 380843-75-4
DrugBank
Хімічна структура
Формула C26H29Cl2N5O3 
Мол. маса 530,45 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 34%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 35,5 год.
Екскреція фекалії (91,3%), Нирки (3,3%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата БОЗУЛІФ,
«Пфайзер Менюфекчуринг Дойчленд ГмбХ»,Німеччина
UA/17245/01/01
22.02.2019-22/02/2024

Фармакологічні властивості

ред.

Бозутиніб — синтетичний лікарський засіб, який належить до групи інгібіторів протеїнтирозинкінази. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту Bcr-Abl і SRC тирозинкінази. Це призводить до пригнічення проліферації та збільшення апоптозу в чутливих до препарату клітинних лініях, а також у щойно уражених лейкемічних клітинах, у тому числі резистентних до іматинібу.[1][2] Хоча бозутиніб також інгібує рецептори тирозинкіназ c-Fms та EphA, кінази сімейства Trk, кінази сімейства Axl, кінази сімейства Тес та низку інших тирозинкіназ, а також кальмодулінзалежні кінази CAMK2G і CAMK1D, він є більш селективним препаратом, та має нижчу активність щодо білків c-kit та PDGF-β.[3][4][5] Бозутиніб застосовується як самостійний препарат, так і в комбінації з іншими препаратами для лікування чутливих до препарату форм хронічного мієлолейкозу із наявністю філадельфійської хромосоми, у тому числі у випадку бластного кризу.[3][4][5] При застосуванні бозутинібу спостерігається менша кількість побічних ефектів, ніж при застосуванні інших препаратів групи інгібіторів протеїнтирозинкінази, зокрема дазатинібу.[1][2] Бозутиніб як експериментальний препарат застосовується для лікування раку молочної залози, раку підшлункової залози, колоректального раку, холангіокарциноми та гліобластоми, в комбінації з капецитабіном.[7]

Фармакокінетика

ред.

Бозутиніб повільно та добре всмоктується після перорального застосування, абсолютна біодоступність препарату становить 34 %. Максимальна концентрація бозутинібу в крові досягається протягом 6 годин після прийому препарату. Бозутиніб майже повністю (на 94—96 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Бозутиніб метаболізується у печінці з утворенням переважно неактивних метаболітів. Виводиться препарат переважно із калом, частково із сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення бозутинібу в термінальному періоді становить 35,5 годин, цей час може збільшуватися у хворих із вираженим порушенням функції печінки або нирок.[3][4][5]

Покази до застосування

ред.

Бозутиніб застосовують при хронічному мієлолейкозі (у тому числі при бластному кризі) із наявністю філадельфійської хромосоми при резистентності або непереносимості попереднього лікування.[3][4]

Побічна дія

ред.

При застосуванні бозутинібу побічні ефекти спостерігаються значно рідше, ніж при застосуванні інших препаратів групи інгібіторів протеїнтирозинкінази[1][2], зокрема значно рідше, ніж при застосуванні нілотинібу, спостерігається подовження інтервалу QT на ЕКГ, та значно рідше спостерігається ексудативний плеврит, ніж при застосуванні нілотинібу.[1] Найчастішими побічними ефектами препарату є діарея, шкірний висип та нудота.[2] Іншими побічними ефектами препарату є[3][4]:

Протипокази

ред.

Бозутиніб протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при важких порушеннях функції печінки, при вагітності та годуванні грудьми, а також у дитячому та підлітковому віці. Не рекомендовано застосовувати бозутиніб із сильними або помірними інгібіторами CYP3A, зокрема з ітраконазолом, кетоконазолом, позаконазолом, вориконазолом, кларитроміцином, телітроміцином, нефазодоном, мібефрадилом, індинавіром, лопінавіром, ритонавіром, нелфінавіром, саквінавіром, боцепревіром, телапревіром, грейпфрутовим соком, флуконазолом, ципрофлоксацином, еритроміцином, дилтіаземом, верапамілом, ампренавіром, атазанавіром, дарунавіром, фосампренавіром, апрепітантом, кризотинібом, іматинібом.[3][4]

Форми випуску

ред.

Бозутиніб випускається у вигляді таблеток по 0,1 та 0,5 г.[3][5]

Примітки

ред.
  1. а б в г д Інгібітори тирозинкінази у другій лінії терапії хронічного мієлолейкозу
  2. а б в г д Опыт и перспективы клинического применения бозутиниба у пациентов с хроническим миелолейкозом (рос.)
  3. а б в г д е ж и БОЗУЛІФ (BOSULIF®)[недоступне посилання]
  4. а б в г д е ж Бозутиниб [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. а б в г д е Bosutinib [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. Bosutinib: A New Kinase Inhibitor for Treatment of Philadelphia Chromosome Positive Leukemia (англ.)
  7. Бозутиніб плюс капецитабін для окремих прогресивних пухлин: результати фази 1 дослідження ескалації дози[недоступне посилання]

Посилання

ред.