Тромбоцитопенія
Тромбоцитопені́я — зниження кількості тромбоцитів нижче 150×109/л, що супроводжується підвищеною кровоточивістю та проблемами із зупинкою кровотечі, симптом багатьох хвороб.
Тромбоцитопенія Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-10 | D69.6, P61.0 |
---|---|
DiseasesDB | 27522 |
MedlinePlus | 000586 |
Частота тромбоцитопенії досить велика — від 10 до 130 нових випадків на 1 млн населення.
В нормальних фізіологічних умовах кількість тромбоцитів в крові може коливатися. Вона залежить від фізичного навантаження, травлення, гормонального фону, у жінок від менструального циклу.
Тромбоцитопенія може бути самостійним захворюванням або симптомом низки патологічних станів (набутих або спадкових). Вона може бути зумовлена підвищеним руйнуванням тромбоцитів або недостатнім утворенням. У клінічній практиці найчастіше зустрічаються іммунні тромбоцитопенії, пов'язані із впливом на тромбоцити антитіл.
Причинами симптоматичних тромбоцитопеній можуть бути[1]:
- Гіпо- й аплазія кісткового мозку.
- Заміщення кісткового мозку пухлинною тканиною при гемобластозах.
- Пригнічення тромбоцитопоезу при хімічних впливах, вірусних захворюваннях.
- Споживання тромбоцитів при ДВЗ-синдромі.
- Механічна травма тромбоцитів при спленомегаліях.
- Соматична мутація при хворобі Маркіафави—Мікелі.
- Неефективний тромбоцитопоез при В12(фолієво)-дефіцитній анемії.
Зниження числа тромбоцитів менше 100×109/л сппричинює подовження часу кровотечі, до 20 — 50×109/л — появу петехій та пурпури, нижче 10×109/л — спонтанні кровотечі.
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (квітень 2019) |
ПриміткиРедагувати
- ↑ Тромбоцитопенія і тромбоцитопатія. — Внутрішня медицина. Архів оригіналу за 29 квітень 2017. Процитовано 19 травень 2012.